Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік

(13 серпня –29 серпня)

Виступало 10625 спортсмена з 201 країни,

розіграли 301 комплектів нагород у 28 видах спорту.

Греки мали надію на те, що їхня країна отримає право на проведення Олімпіади ще у 1996 році. Саме тоді відзначалося сторіччя олімпійських Ігор сучасності. Проте Міжнародний олімпійський комітет, стурбований пошуком коштів, віддав пальму першості американській Атланті, яка забезпечила потрібну суму коштів. Та згодом під тиском громадськості думка МОК змінилася, і перші Ігри нового тисячоліття було вирішено провести саме у столиці Еллади.

Незважаючи на те, що Грецію з цього приводу охопила невимовна радість, керівництво країни розуміло, що Афіни не готові до прийняття такої кількості гостей. Проте завдяки енергійному оргкомітету та уряду Греції за шість років столиця майбутніх Ігор суттєво змінилася. Були збудовані нові сучасні спортивні споруди, басейни, майданчики, готелі. Був заново реконструйований олімпійський стадіон, який був збудований у 1982 році спеціально для чемпіонату світу з легкої атлетики, та носив ім’я героя першої Олімпіади сучасності – марафонця Спірідона Луїса. Особлива увага була приділена безпеці Ігор. Опасаючись терактів вулиці столиці додатково патрулювали тисячі поліцейських.

Зрозуміло, що всі ці заходи коштували грошей. За деякими даними на проведення Олімпіади було витрачено близько восьми мільярдів євро, що стало непід’ємною ношею для грецької економіки. Більше того такі величезні об’єкти після Ігор стали непотрібні такій невеликій країні, як Греція, адже на них майже нема кому займатися, а їх утримання також суттєво б’є по кишені держави.

Тим не менш самі Ігри пройшли на досить високому рівні. Яскравою була і церемонія відкриття, під час однієї з частин якої пройшла театралізована вистава на полі, що представляло собою велике водяне озеро, а друга у повітрі на висоті майже сорока метрів, де за допомогою тросів пропливали зображення античних героїв. Змагання зі стрільби з луку були проведені на тому ж самому стадіоні, де проводились Олімпійські ігри 1896 року, а деякі види легкої атлетики пройшли на античному стадіоні в Олімпії.

Відмітились Ігри і черговими допінговими скандалами. Ще до офіційної церемонії відкриття її першими жертвами стали два елітних грецьких спортсмена – Константінос Кентеріс, чемпіон попередніх Ігор в бігу на 200 метрів, а також чемпіон світу та Європи на цій дистанції та Катерина Тану, срібна призерка Олімпіади 2000 року та чемпіонату світу на дистанції 100 метрів. Вони самовільно покинули олімпійське селище, що було зафіксовано інспекторами допінг-контролю, котрі прибули за ними для взяття проб. І хоч пізніше спортсмени пояснювали свою відсутність потраплянням у ДТП, розслідування довело, що воно було інспіроване. Вся ця пригода змусила атлетів, не чекаючи висновків дисциплінарної комісії, самотужки відмовитись від участі у змаганнях. «Відзначилась» і росіянка Ірина Коржаненко, що стала переможницею у штовханні ядра. Однак за результатами допінг-проби було встановлено, що вона приймала заборонений препарат. Звісно її перше місце було анульоване, а сама вона було дискваліфікована по життєво, оскільки це було вже друге її порушення. Втім олімпійське золото Коржаненко і досі не повернула до МОК.

Героєм Ігор став, виступаючий на своїй другій Олімпіаді, молодий американський плавець Майкл Фелпс, який виборов шість золотих – 100 та 200 метрів батерфляєм, 200 та 400 метрів комплексним плаванням та дві естафети 4х200 комплексним і 4х100 вільним стилем, а також дві бронзові нагороди. Кращий плавець попередніх Ігор австралієць Іан Торп до своїх трьох золотих нагород додав ще дві на дистанціях 200 та 400 метрів вільним стилем, а також срібло і бронзу, всього – 8 (5,2,1). Другу Олімпіаду поспіль першим на стометрівці вільним стилем стає голландець Пітер ван Хугенбанд. Здобув він також і дві срібні нагороди, одну з яких на дистанції 200 метрів вільним стилем, на якій Пітер був першим у 2000 році. Виступав голландець і у 2008 році, та кращий результат був тільки п’ятим, всього – 7 (3,2,2). Відзначився на других поспіль Іграх і американець Гєрі Холл. Програвши росіянину Попову спринт 50 метрів вільним стилем у Атланті, він потім двічі поспіль виграє цю дистанцію, всього – 9 (5,3,1). Ще один американець Арон Пірсол, став володарем трьох золотих нагород – 100 і 200 метрів на спині, та естафета 4х100 метрів комплексним плаванням. Повторив досягнення Сальникова та Перкінса вигравши дистанцію 1500 метрів вдруге поспіль ще один австралієць Грант Хєкетт. У змаганнях жінок майже повторила своє досягнення попередніх Ігор українка Яна Клочкова, яка вдруге поспіль перемогла на дистанціях 200 та 400 метрів комплексним плаванням, та стала найуспішнішою українкою на Олімпіаді за часів незалежності, всього – 5 (4,1,0). На тих же дистанціях, що і чотири роки тому виборола медалі і голанка Інге де Брюін. Щоправда цього разу якість їх була трохи нижчою, золото на дистанції 50 метрів вільним стилем, срібло та дві бронзи, всього – 8 (4,2,2). Відзначилася і австралійка Петрія Томас, що виборола три золота – 100 метрів батерфляєм, та дві естафети 4х100 метрів вільним і комплексом, а також срібло. Це була вже її третя Олімпіада, та золоті нагороди вона змогла здобути тільки в Афінах. А найбільшу колекцію нагород серед жінок здобула невтомна американка Наталі Коглін, яка стала володаркою п’яти медалей різного ґатунку, серед яких було і два золота – 100 метрів на спині та 4х200 метрів вільним стилем.

Завершили змагання на цих Іграх видатні гребці. Так своє п’яте золото в академічному веслуванні виборола румунка Елісабета Ліпє. Це вже була її шоста Олімпіада, і на всіх вона вигравала медалі, причому тільки у 1988 році Ліпє не спромоглася стати чемпіонкою, всього – 8 (5,2,1). Ще більш титулованою виявилася в греблі на байдарках німкеня Біргит Фішер. Вигравши перше своє золото ще 1980 року у Москві, вона потім на своїй коронній дистанції 500 метрів ставала першою, у змаганнях одиночок, двійок або четвірок, ще на п’яти Олімпіадах в яких приймала участь, виключення склали тільки Ігри 1984 року, де збірна команда НДР через бойкот не приймала участі, всього – 12 (8,4,0). Цікава пригода сталася зі срібним призером в академічному веслуванні голландцем Саймоном Дідеріком, який забув свою нагороду у таксі. Проте після повідомлення по цей випадок, в той же вечір медаль була йому повернута. У змаганнях з синхронного плавання подвійного успіху у групі та дуеті добились росіянки Анастасія Давидова та Анастасія Ермакова. В фіналі групового турніру стався неприємний випадок, коли під час виступу росіянок двічі виключалась музика. Та це не завадило їм продовжити свою програму, і зрештою стати переможницями.

Непогано виступили у жінок легкоатлетки колишнього СРСР. Так слід відзначити білоруску Юлію Нестеренко, яка вперши з 1980 року не дозволила тріумфувати на дистанції 100 метрів американкам. А у всі трьох стрибкових дисциплінах тріумфували росіянки. Олена Слісаренко з новим олімпійським рекордом виграла змагання зі стрибків у висоту. Подією Ігор стала дуель у змаганнях зі стрибків з жердиною між росіянками Оленою Ісимбаевою на Світланою Феофановою. З початку року вони декілька разів відбирали одна в одної світовий рекорд. До останнього боролися спортсменки і цього разу, а для тріумфу Олені Ісимбаєвій знову прийшлось встановити рекорд світу. Цікаво, що обидві спортсменки прийшли у легку атлетику зі спортивної гімнастики. І нарешті у стрибках в довжину весь п’єдестал пошани зайняли росіянки, а перемогу здобула Тетяна Лебедева. Серед інших слід відзначити британку Келлі Холм, яка виграла змагання на дистанціях 800 та 1500 метрів.

У чоловіків в спринті на 100 метрів відразу четверо спортсменів вибігли з 9,9 секунд, а переміг американець Джастін Гетлін лише на одну соту випередив другого призера. Слід відзначити іще одного американця Джеремі Уорінера, який, що цікаво, на відміну від багатьох своїх співвітчизників у цьому виді спорту був білою раси. Та це не завадило йому стати дворазовим чемпіоном з бігу на 400 метрів та естафеті 4х400 метрів. Дистанцію 110 метрів з бар’єрами виграв Лю Сянь, який став першим китайцем, що переміг у змаганнях легкоатлетів на Олімпійських іграх. Відзначилися і африканські спортсмени. Так вигравши змагання на дистанціях 1500 та 5000 метрів марокканець Хішам Ель-Герруж повторив досягнення 1924 року самого Пааво Нурмі. А Ефіоп Кененіса Бекеле виграв своє перше золото на 10000 метрів. На своїх третіх Іграх у ходьбі на 50 кілометрів виграв свої четверте золото видатний поляк Роберт Корженевський, якого з перемогою вітав сам президент Польщі Олександр Квасневський. За ці здобутки Корженевського було визнано кращим скороходом за всю історію легкої атлетики, всього – 4 (4,0,0). Останнє золото Олімпіади дісталося італійському марафонцю Стефано Бальдіні, хоч він на протязі майже всієї дистанції програвав бразильцю Вандерлею да Ліме. Південно-американцю стати чемпіоном завадив неприємний випадок на 39 кілометрі дистанції, коли на нього накинувся та викинув за межі траси один з вболівальників, що страждав психічною хворобою. За таку несправедливість МОК нагородив бразильця почесною медаллю імені Кубертена. Не пасли задніх і легкоатлети колишнього СРСР. Так росіянин Юрій Борзаковський своїм фірмовим спуртом вирвав золото на дистанції 800 метрів. А у штовханні ядра за сумою спроб переміг українець Юрій Білоног.

У змаганнях з вільної боротьби золотом відзначилися українці Ірина Мерлені та Ельбрус Тедеєв. У важкоатлетів в найбільш престижній важкій вазі знову не змогли вибороти золото представники колишнього СРСР, а перемогу вдруге здобув іранець Хоссейн Резазаде. Слід також відзначити ще двох важковаговиків. Так турок Халіл Мутлу здобув золото на третій Олімпіаді поспіль. Ще більшого успіху досяг господар змагань грек Піррос Дімас. Перемігши до цього на трьох Олімпійських іграх поспіль, він на превеликий жаль місцевих вболівальників на рідному помості зміг вибороти тільки бронзову нагороду. Втім це не завадило йому стати найбільш титулованим важковаговиком на олімпійських змаганнях. Відзначився на Іграх і японський дзюдоїст Тадахіро Номура, який також втрете поспіль став переможцем Олімпійських ігор. До речі він є єдиним триразовим олімпійським чемпіоном у цьому виді спорту. У змаганнях з боксу впевнену перемогу, в найбільш важкій вазі, повторивши досягнення Кличко 1996 року, здобув росіянин Олександр Поветкін. Золото він отримав без бою, оскільки його суперник по фіналу єгиптянин Мохамед Алі дістав травму руки і не зміг вийти на бій. Цікаво чим би завершився бій з суперником з таким прізвищем.

Абсолютним чемпіоном з гімнастики у чоловіків став американець Полл Хемм. Та його перемога виявилася з присмаком гіркоти. Адже під час виконання ним опорного стрибка він допустив грубу помилку, що залишилась без уваги суддів. Через це двоє південно-корейців опинилися відповідно на другому та третьому місцях. Незважаючи на протести корейців, все чого вони досягли, це дискваліфікація трьох суддів, проте золото залишилось у американця. У змаганнях на брусах золотом відзначився українець Валерій Гончаров. У жінок в абсолютній першості також тріумфувала представниця Сполучених Штатів Америки – Карлі Паттерсон. Запеклою боротьбою між двома росіянками Іриною Чащиною та Аліною Кабаевою відзначились і змагання з художньої гімнастики, де трохи вдалішою виявилася остання.

Анекдотичний випадок в кінному спорті стався з німцем Людгером Беербаумом. Перемігши у індивідуальній першості з подолання перешкод ще у 1992 році, він потім ставав тричі поспіль чемпіоном у команді. Виграв він командну першість і у Афінах, та трохи згодом у крові його коня знайшли заборонені препарати, і спортсмен був дискваліфікований, всього – 4 (4,0,0). Вперши подвійну перемогу, одиночний та парний розряд, у тенісі отримав чілієць Ніклас Массу.

Після великої перерви, більш як сімдесят років, перемогу у футбольному турнірі святкували представники Південної Америки – збірна Аргентини, яка переграла у вирішальних матчах команди Італії та Парагваю. Збірна цієї країни не просто вперши стала олімпійським чемпіоном, а й стала єдиним чемпіоном, що виграв всі матчі турніру, не пропустивши у свої ворота жодного м’яча. У жінок після 1996 року, повернула собі першість команда США.

Та ще більшого успіху представники «срібної країни» досягли у змаганнях з чоловічого баскетболу, де вони у півфіналі сенсаційно перемогли фаворита, команду США, та у фіналі невимушено розібралися з італійцями. Лідером тої збірної був одна з зірок НБА – Мануель Жинобілі. Честь американського баскетболу підтримали жінки, які теж у півфіналі здолали свого головного конкурента, команду Росії. Не спромоглися спортсмени Росії стати першими і у волейболі, де жіноча збірна програла у фіналі китаянкам, а чоловіча зайняла трете місце. Тріумфували же представники Бразилії. У змаганнях гандболістів вдруге після Ігор у Атланті перемогу здобула збірна Хорватії, а у жінок втрете поспіль чемпіонами стала команда Данії. На жаль самі їй у півфіналі поступилася збірна України, яка спромоглася зайняти трете місце. Цей успіх і досі є єдиною нагородою незалежної країни у ігрових видах спорту. У змаганнях з водного поло вкотре в своїй історії тріумфувала чоловіча збірна Угорщини. А у жінок кращими були італійки. І нарешті у змаганнях з хокею на траві першими стали чоловіча збірна Австралії, та жіноча – Німеччини.

У командному заліку першою фінішувала збірна США– 102 (36,39,27) нагород, другими були олімпійці Китаю – 63 (32,17,14), третіми Росії – 92 (27,27,38) нагороди. Збірна України посіла дванадцяте місце – 23 (9,5,9).

Дата добавления: 2015-05-06