Закони царя Хаммурапі 3 страница

В часах прийдешніх, нехай цар, який буде в країні, повік додержує справедливих слів, написаних на моїй стелі, нехай не змінить він суду краї­ни, як судив його я, вироків країни, як ухвалював їх я, нехай не зруйнує мого пам'ятника.

Коли цей чоловік, будучи благорозумним, може справедливо правити своєю країною, то нехай він шанує слова, написані мною на моїй стелі. Ця стела нехай вкаже йому хід управління, суд країни, що судив я, вироки краї­ни, що ухвалював я, і нехай справедливо править він чорноголовими, нехай судить їх суд, нехай ухвалює їх вироки, нехай винищить в країні своїй безза­конних і злих, нехай дасть благоденство своїм людям.

Я – Хаммурапі, цар справедливий, якому Шамаш дарував постанови права. Мої слова чудові, мої діла незрівнянні, тільки для безумного – пусті, і для мудрого сяють на славу.

Коли цей чоловік шануватиме мої слова, написані на моїй стелі, не скасує мого законодавства, не перекрутить моїх слів, не змінить мого пам'ят­ника, цей чоловік – як я, справедливий цар. Нехай подовжить йому Шамаш жезл, нехай пасе він людей своїх справедливо.

А коли цей чоловік не шануватиме моїх слів, написаних на моїй сте­лі, забуде моє прокляття, не побоїться прокляття богів, скасує суд, що я су­чив, перекрутить мої слова, змінить мій пам'ятник, вискребе моє написане ім'я і впише своє, [або] з страху перед цими прокляттями примусить іншо­го, то – чи буде це цар або володар, чи правитель, чи якийсь чоловік, що має ім'я, – нехай великий Ану, батько богів, який назвав роки мого прав­ління, позбавить його царського блиску, зламає його жезл, прокляне його долю; Енліль, володар, який вирішує долю, веління якого нерушимі, який звеличує мою царственість, нехай розпалить проти нього в його домі не­скінченні смути, заколоти, що приведуть його до загибелі, нехай дасть йо­му на долю жалюгідне правління, короткі дні, голодні роки, безпросвітну тьму, наглу смерть, нехай проголосить своїм могутнім словом погибель його міста, розсіяння його людей, поневолення його царства, небуття його імені і його пам'яті в країні; Нінліль⁷³, велика мати, слово якої шанують в Н-Курі, княгиня, ласкава заступниця моїх помислів, нехай поверне на зле його справу в місці суду і вироку перед Енлілем, нехай вложить вона в уста Чаря Енліля спустошення його країни, загибель його людей, виливання його життя подібно до води; Еа, великий князь, що споконвіку вирішує люд­ську долю, мудрець серед богів, всевідаючий, що продовжує дні мого жит­тя, нехай відніме у нього розум і мудрість, нехай ввергне його в забуття, нехай заткне його ріки при верхів'ї, нехай не виростить в його країні хлі­ба – життя людей; Шамаш, великий суддя неба і землі, що управляє живи­ми істотами, володар, моя надія, нехай зруйнує його царство, нехай не судить його справи, нехай заплутає шлях його, нехай захитає його військо, нехай пошле йому при його жертовному ворожінні лихе провіщення, що будуть знищені корені його царства і загине його країна, нехай вразить його неза­баром лихе слово Шамаша, нехай викоренить він його нагорі з живих, а внизу, в пеклі, нехай мучиться його дух від спраги; Сін, володар неба, бог, який створив мене, блиск якого сяє серед богів, нехай відніме у нього тіару і царський престол, нехай призведе його до тяжкого гріха, нехай покладе на нього тяжку кару, яка не зійде з його тіла, нехай скінчить він дні і місяці і роки свого правління в зітханнях і сльозах, нехай зробить йому важким тягар царського звання, нехай пошле йому на долю життя, подібне смерті; Адад, володар родючості, зрошувач неба і землі, мій союзник, нехай від­німе у нього дощ на небі і водопілля при верхів'ї [рік], нехай погубить кра­їну його голодом і нуждою, нехай закричить гнівно над його містом, нехай перетворить країну його в руїни потопу; Забаба, великий войовник, пер­ший син Е-Кура, який виступає праворуч мене, нехай розіб'є його зброю на полі битви, нехай оберне йому день в ніч, нехай направить на нього йо­го ворога; Іштар, володарка війни і битви, яка відкриває [шлях] моїй зброї, моя ласкава богиня-хранителька, яка любить моє правління, нехай прокля­не в своєму роззлюченому серці, в своєму великому гніві його царство, не­хай оберне його добрі діла в злі, нехай розіб'є його зброю на полі війни і битви, нехай пошле йому смуту і повстання, нехай повергне його воїнів, нехай напоїть землю їх кров'ю, нехай накидає трупи воїнів його купами серед степу, нехай не помилує його війська, нехай віддасть його самого в руки його ворога, нехай одведе його в кайданах в країну його ворога; Нергал, сильний серед богів, нездоланний боєць, що посилає мені перемогу в своїй великій могутності, нехай спалить його людей, як лютий огонь в оче­реті, нехай розітне його своєю могутньою зброєю, нехай розтрощить його суглоби, як глиняну статую; Нінту, висока княгиня країн, мати, що поро­дила мене, нехай відніме його наслідника, нехай не дасть бути його імені, нехай не створить серед людей його сім'я чоловіка; Нінкаррак⁷⁴, дочка Ану, що рече мені благо, нехай пошле з Е-Кура на його тіло тяжку хворо­бу, злого демона, страшну болячку, від яких немає полегшення, суті яких не знає лікар, яких не заспокоїти перев'язкою, які, подібно до смертельно­го укусу, невигойні, нехай виступають вони з його суглобів доти, поки життя його не згасне; великі боги неба і землі, всі ануннаки, бог-хранитель храму, каміння Е-Барри, нехай страшним прокляттям проклянуть його са­мого, його сім'я, його країну, його воїнів (?), його людей і його військо; Енліль непреложним реченням своїх уст нехай прокляне його могутніми прокляттями, і нехай вони негайно його вразять!

¹ Або: «коли великий Ану (бог неба)... і Енліль».

² Боги землі.

3 Див. прим, до «Реформ царя Урукагіни».

4 Бог, покровитель Вавілона. Коли це місто стало столицею країни, то і Мардук був оголоше­ний царем богів. Його ім'ям була названа планета Юпітер, що вважалася втіленням цього бога.

5 Див. прим. 9 до «Реформ царя Урукагіни».

6 Небесні боги.

7 Бог сонця, світла і правосуддя. Головні центри його культу – міста Сіппар-Аккад (див. далі прим. 15) і Ларса (див. далі прим. 17).

⁸ Тобто жителями Аккаду.

⁹ Див. прим. 14 до «Реформ царя Урукагіни».

10 Назва храму в Ніппурі.

¹¹ Місто на березі Персидської затоки (нині Абу-Шахрейн).

12Храм у м. Еріду. Далі так само після кожної назви міста згадується місцевий храм.

13 Бог місяця (відповідає шумерійському Наннару). Головний центр культу – м. Ур.

14 Місто в південній Вавілонії (сучасн. Ель-Мукаяр).

15 Місто коло Аккада (сучасн. Абу-Хабба). Пізніше обидва міста злилися в одно.

16 Дружина Шамаша.

17 Місто в південній Вавілонії (сучасн. Сенкере). Незадовго до написання даного кодексу, на 30-му році свого царювання, Хаммурапі після запеклих воєн здобув Ларсу. Звідси стає зрозу­мілим вислів «що пощадив Ларсу».

18 Місто в південній Вавілонії (сучасн. Варка).

19 Місто на північ від Ніппура.

20 Бог війни. Головний центр культу – м. Кіш.

21 Місто в півн. Вавілонії (сучасн. Телль-ель-Охеймір).

22Бог чуми і смерті. Центр культу – м. Кута. Друга назва – Нергал.

23 Місто в півн. Вавілонії (сучасн. Телль-Ібрагім).

24 Туту або Набу – бог мудрості. Головний центр культу – Борсіппа.

25 Передмістя Вавілона (на правому березі Євфрату).

26 Місто на південь від Вавілона (сучасн. Телль-Делем).

27 Бог землеробства. Центр культу – м. Дільбат.

28 Богиня-мати; за міфами, вона створила людей.

29 Місто а півн. Вавілонії на р. Тігрі (сучасн. Так-і-Кісра), коло Багдада.

30 Богиня народження і долі, мати богів.

31 Див. примітки до «Реформ царя Урукагіни».

32 Епітет богині Іштар.

33 Очевидно, мається на увазі місто Алеппо в півн. Сірії.

34 Бог грому, блискавки, дощу і поводі.

35 Місто в півд. Вавілонії (сучасн. Бісмайя).

36 Місто в півн. Вавілонії в області Малгум (див. далі прим. 37).

37 Область на півночі Вавілонії, суміжна з державою Марі (див. далі прим. 40).

38 Дружина бога Еа (друге ім'я – Дамкіна).

39 Стародавній аморрейський бог; після того як у Вавілоні укріпилась аморрейська династія, був залічений до вавілонського пантеону.

⁴⁰ Мера (або Марі) – назва могутньої і багатої держави (з столицею тієї ж назви, сучасн. Телль-Харірі) на північний захід від Вавілона. На 35-му році свого правління Хаммурапі розгромив Ма­рі, на що він натякає, говорячи про помилування «людей Мери». Насправді Хаммурапі суворо розправився з переможеним містом.

41 Точне місцеположення невідоме.

42 Бог підземного світу.

⁴³ Стародавня столиця Ассірії (сучасн. Калат-Шеркат).

⁴⁴ Ассірійське місто, пізніше стало столицею (сучасн. Куюнджік).

⁴⁵ Другий цар І Вавілонської династії (1880–1845 рр. до н. є.).

⁴⁶ Вавілонський цар (1812–1793 рр. до н. є.), батько Хаммурапі.

47 Буквально: бог-ріка. Мається на увазі священний для вавілонян Євфрат. Подробиці організації божого суду нам невідомі.

⁴⁸ Вживається термін «пухру», похідний від дієслова «пухурру» –збиратися. Очевидно, маються на увазі народні збори.

49 Так називалися жителі підкорених областей (зокрема, шумерійських міст південної Вавілонії), обмежені в своїх правах в порівнянні з корінними вавілонянами – «синами мужа».

50 Неясно, чи за ворота палацу чи за міські ворота.

⁵¹ Староста.

⁵² Категорії воїнів, можливо, важко озброєних і легко озброєних.

53 Великий купець, який веде справу сам або через дрібних торговців, що роз'їжджають по країні з даними їм на комісію товарами.

⁵⁴ Командні посади у вавілонському війську.

55 Один з розрядів жриць.

56 Див. вище прим. 34.

57 Тобто змочує глиняну табличку, щоб стерти зазначений час платежу і вписати новий строк.

58 Зернова культура.

59 Мабуть, мова йде про поділ ділянки, а не врожаю.

⁶⁰ Фінікові пальми потребують штучного запилення.

61 Мандрівний торговець, що служить у тамкара (купця).

62 Хмільний напій.

63 Розряди жриць.

64 «Гагум» – обитель для жриць-затворниць.

65 Тобто зведе на неї наклеп.

66 На знак безчестя. Довге волосся, бакенбарди й борода, заплетені в колечка і намащені запаш­ним маслом, були гордістю вавілонянина.

⁶⁷ Слово «раб» треба тут розуміти в переносному значенні. Кожний вавілонянин вважався рабом царя.

68 Щоб майно не перейшло з сім'ї чоловіка в її рідну сім'ю.

69 Розряд жриць, що займалися священною проституцією, прибутки від якої ішли в храмову скарб­ницю.

⁷⁰ Див. вище прим. 48.

⁷¹ Текст цієї статті, як видно, зіпсований.

72 Дружина Мардука, мати богів. Ім'я означає «сяюча, як срібло».

73 Дружина Енліля

74 Так називали в м. Ісіні (див. вище прим. 19) богиню лікарської умілості Гулу.

Див.: Історія держави і права зарубіжних країн: хрестоматія: навч. посібник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В. Д. Гончаренка. [кол. упорядників: В. Д. Гончаренко, О. Д. Святоцький, М. М. Страхов, С. І. Пирогова] – К.: Видавничий дім Ін Юре, 2002. – С. 8-35.

Дата добавления: 2015-05-06