Матеріальна та духовна культура папуасів Нової Гвінеї

Демографічна і господарська характеристика айнів

Айни — нечисленний етнос (близько 20 тис. чол.) на півночі о. Гоккайдо. Вони належать до айнської підраси великої австралоїдної раси. Десь у часи раннього неоліту предки айнів емігрували з Південно-Східної Азії в Японію. З середини І тис. до н.е. предки японців витісняли айнів з о.Гонсю на північ о.Гоккайдо. Ще у XVIII ст. айни проживали також на півдні о. Сахалін, на Курильських островах та на крайньому півдні Камчатки. Нині вони населяють лише північ о.Гоккайдо, інші групи айнів були асимільовані нівхами та ітельменами. Основними заняттями айнів були рибальство, морське і сухопутне полювання та збиральництво. Окремі групи під впливом японців займалися вирощуванням проса. З промислів і ремесел у них успішно розвивалося виготовлення дерев’яного посуду

Основним заняттям папуасів було палично-мотичне землеробство, яке відносимо до

ГКТ мотично-паличного землеробства тропічних районів. Життєзабезпечення

папуасів трималося на вирощенні коренеплідних ямсу, таро, бататів та плодових дерев — хлібного дерева, сагової пальми, бананів та ін. Тепер вони ще вирощують боби, картоплю,

каву та інші завезені сюди європейцями культури. Традиційні знаряддя землеробства папуаси виготовляли з каменю і дерева. До них належали кам’яні сокири і тесаки, саджальні і скопувальні довгі коли з твердих порід дерева, вузькі

лопати та зрідка мотики. Землеробство папуасів доповнювалося збиральництвом і тваринництвом. З домашніх тварин розводили свиней, курей і собак.

Важливим і улюбленим заняттям чоловіків було полювання

на диких свиней, дереволазячих сумчастих, птахів, плазунів і

земноводних. Полювали за допомогою лука і стріл, списів, ударних

палиць, пасток, петель і т.п. Рибальство у папуасів було слабо розвинутим. На річках, водоймах і в окремих прибережних районах рибу Усі знаряддя праці, зброю, начиння, одяг, транспортні засоби, оздоби тощо папуаси виготовляли з дерева, каменю, кісток,

черепашок, лубу, волокна та ін. Основною формою поселень папуасів були невеликі села на 40-50 хатин, в яких проживало 100-150 чоловік. Села звичайно

мали розкидану чи квартальну забудову. Житло папуасів — різноманітне. У центральних гірських районах на південному узбережжі переважали хатини з бамбука

круглої та прямокутної форм на палях та з конічним дахом. В

інших районах споруджували прямокутне житло на глинобитних

підвищеннях з стрімким двосхилим дахом.

Одягом для чоловіків був довгий неширокий шматок м’якої

тапи. Одягом для жінок були короткі спідниці

з трави.

Багата духовна культура папуасів. Різноманітністю відзначаються

релігійні вірування. В одних племен переважали тотемічні

вірування, що тісно перепліталися з магією, в інших шанували

предків у вигляді культу черепів. Магія папуасів мала виражений

землеробський характер і була спрямована на забезпечення

врожайності. Популярними були також промислова, любовна

і шкідлива магія.

З кінця XIX ст. зусиллями місіонерів тут поширилося християнство

(католицизм і протестантизм). З традиційними віруваннями

і обрядами тісно пов’язаний фольклор папуасів. У них

широко побутували міфи про тотемних предків, казки і оповідання

про духів, високого рівня досягло в них танцювальне мистецтво,

мистецтво співу та художня різьба по дереву

Дата добавления: 2015-05-08