Види представництва

1.Добровільне, при якому дієздатна особа, яка сама здатна вчиняти правочини, використовує для їх вчинення представника на власний розсуд. Таке представництво здійснюється на підставі договору, зокрема договору доручення, довіреності або акта органу юридичної особи (наказ, посадова інструкція тощо).

Різновидом такого представництва є комерційне представництво. Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.Воно ґрунтується на підставі договору або довіреності.Для такого представництва закон допускає одночасне представництво різних сторін правочину за їх згодою і в інших випадках, встановлених законом. Таке представництво має таки особливості:

- воно відбувається у сфері підприємницької діяльності і комерційним представником може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності;

- можливість здійснення такого представництва поставлена законом у залежність від наявності у представника відповідних повноважень на укладення договору від усіх його сторін;

- договори доручення в такому представництві завжди мають відплатний характер.

2.Обов’язкове представництво – воно існує незалежно від волевиявлення особи, яку представляють (представництво опікунів, батьків тощо). Різновидом такого представництва є статутне представництво, за яким представниками виступають уповноважені організації, яким за їхніми статутами надано право представляти інтереси членів їхніх організацій (профспілки тощо).

Якщо представник вчинив правочин без відповідних повноважень від особи, яку він представляє, то він дійсній при схваленні його цією особою. Якщо особа, яку представляють (при відсутності повноважень у представника(не схвалює дії представника, то такий правочин не породжує для прав та обов’язків для сторони, яку представляють. Для правочинів, які не потребують письмової форми, можливе їх схвалення в усній формі (наприклад, шляхом здійснення конклюдентних дій, які б свідчили про прийняття виконання). Для інших правочинів схвалення може бути проведено шляхом направлення листа, телеграми тощо.

1. Назвіть способи припинення зобов’язань та дайте їх характеристику.

Окремі способи припинення зобов'язань.

1) зобов'язання припиняється виконанням, проведе­ним належним чином. 2)зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна то­що). Розмір, строки і порядок передання відступного встановлю­ються сторонами (ст. 600 ЦК України).

3)З обов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорід­них вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк ви­конання яких не встановлений або визначений моментом пред'яв­лення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 ЦК України). Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних одно­рідних вимог з предмета зобов'язань одна — менша за сумою — по­гашається повністю, а друга — більша за сумою — припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.

4) зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Дата добавления: 2015-05-08