Освітня політика як як соціально-політичний феномен. Взаємозвязок освітньої політики з іншими науками

Правила проведення непрямого масажу серця.

При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті і не реагують на світло), негайно розпочинають непрямий масаж серця: постраждалого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудинної кістки постраждалого. Енергійними ритмічними поштовхами, прямими руками (50—60 разів за 1 хв.) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше 3—4 см.

освітня політика – це «вироблений, схвалений та виконуваний урядом і громадськими інституціями курс дій, спрямований на втілення в життя визначених цілей, методів і змістовного наповнення учбових програм, які використовуються в освітньому процесі і призводять до розвитку мислення учнів та студентів, здобуття ними знань і навичок» [7, с.686]. І в цьому випадку виникає питання. А якщо, зазначають цілком сумлінно, з нашої точки зору, В.Андрущенко та В.Савельєв, дії уряду, органів освіти, адміністраціях навчального закладу призвели до протилежних результатів і розвитку мислення не відбулось?» [5, с.623].У зв’язку з цим, цілком виправданою виглядає оцінка, згідно якої зазначений підхід «певною мірою нагадує нібито вже забуті, характерні для доби «наукового комунізму», схеми використання історико-партійних досліджень: «Діяльність КПРС з розвитку…» і далі, в залежності від сфери інтересу науковця. В сучасних роботах замість КПРС (КПУ) з’явилась «держава» («українська держава»), відповідні державні органи. В наукових виданнях, не говорячи вже про публіцистику, все ще як загальновживані, зустрічаються вислови, коли йдеться про державу, на зразок «турбота», «піклування» і таке інше [10, с.141].У процесі подолання спрощеного та застарілого бачення феномену освітньої політики у вітчизняному дискурсі поступово утверджується важлива думка, що орієнтує на необхідність розрізняти «конкретні практики» освітньої політики, а саме діяльності і процеси, що характеризуються поняттями “освітня політика держави” (“державна освітня політика”), освітня політика інших акторів політики на національному, регіональному (наприклад, “освітня політика Європейського Союзу”) та світовому (наприклад, “освітня політика Світового банку”) рівнях [5, с. 6]. Обґрунтовано стверджується, що «у демократичному суспільстві «державна освітня політика» і «публічна освітня політика» (як «освітня політика суспільства») не є тотожними явищами та поняттями. Вони співвідносяться як частина і цілеУ публікаціях українських дослідників утверджується розуміння важливості «сприйняття освітньої політики як загальнонаціональної, стратегічно важливої проблеми, а не просто зараховування до сфери відомчої чи галузевої політики» [11, с.310].

Термін «освітня політика» - в 70-х роках розглядається я к окрема сфера, яка потребує уваги держави.

«Політика» - це низка дій спрямованих на досягнення певних цілей.

«О. п.» - це низка дій спрямована на досягнення цілей освітніх організацій та системи освіти. (2) Освітня політика - це, передусім, політика, що забезпечує розвиток і функціонування системи освіти. Вона спрямована на забезпечення суспільства знаннями, необхідними для суспільного розвитку. (3) Освітня політика - це сфера діяльності, пов'язана відносинами між соціальними групами щодо передачі новим поколінням накопиченого соціального досвіду і культури. Предметом освітньої політики є відносини або система відносин, що виникають в процесі діяльності.

Пов’язана з науками:

Ø Соц. філософія;

Ø Політологія;

Ø Політекономія;

Ø Політична соціологія;

Ø Держ. управління;

Ø Педагогіка і історія.

2. Освітня політика як навчальна дисципліна: мета, завдання, предмет вивчення.

Освітня політика – це низка дій спрямована на досягнення цілей освітньої організації та системи освіти.

Щодо освітньої політики як навчальної дисципліни то можна сказати що – це одна із сучасних політологічних наук, що займаються теоретичним обґрунтуванням політичної діяльності в галузі освіти, плануванням і прогнозуванням едукації. Вона тісно пов’язана з такими науками як

Ø Соц. філософія;

Ø Політологія;

Ø Політекономія;

Ø Політична соціологія;

Ø Держ. управління;

Ø Педагогіка і історія.

Мета освітньої політики безпосередньо сам розвиток освіти.

Завдання ОП:

-зробити освіту адекватною глобальному інноваційному процесу, який

визначає основні тренди економічного зростання у сучасному світі

- зростання якості освіти – в контексті глобальних

ринків праці і вимог економіки, що базується на знаннях

-оптимізація зусилль країн для вирішення проблеми доступу до якісної

початкової освіти у найбідніших країнах світу

· використання ОП для соціально-культурної та професійної адаптації мігрантів до складу суспільств, щоприймають.

Предметом освітньої політики є відносини або система відносин, що виникають в процесі діяльн

Дата добавления: 2015-05-08