Роль держави у здійсненні освітньої політики

Розробляється комітетом ВР України з питань освіти.

Затверджується ВР України.

Реалізатор:

1) МОН України (виконавчий орган).

2) МОН АР Крим.

3) Міністерства та відомства України, які підпорядковані навч. закладам.

4) Місцевим органам влади та місцевим органам самоврядування.

5) Навч. заклади усіх рівнів.

Держава здійснює формування системи освіти, встановлює пріоритетні напрями в системі освіти, визначає обсяги фінансування в системі освіти, забезпечує управління системи освіти, здійснює контроль системи освіти.

12. Особливості державної освітньої політики в трансформаційному суспільстві.

13. Відмінності між освітньою політикою та управлінням та адмініструванням у галузі освіти.

Освітня політика — діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.

Є складовою загальнодержавної політики, яка включає сукупність визначеної системи цілей, завдань, принципів, програм та основних напрямів діяльності органів управління освітою, спрямованих на організацію науково-методичного і впроваджувального супроводу стратегії розвитку галузі[

адміністрування;

(лат., керую)

1. Управління, завідування.

2. В негативному смислі - управління, здійснюване лише шляхом наказів і розпоряджень, ігнорування в справі керівництва виховної і роз'яснювальної роботи.

Адміністрування освіти здійснюється системою державних та недержавних органів (яким делеговано державні повноваження).

До суб'єктів публічного адміністрування освітою в Україні належать:

1) Верховна Рада України;

2) Президент України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

5) інші центральні органи виконавчої влади;

6) Державна інспекція навчальних закладів України;

7) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим;

8) місцеві органи виконавчої влади;

9) органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм органи управління освітою.

Розглянемо більш детально повноваження та компетенцію зазначених суб'єктів.

Законодавче регулювання відносин у сфері освіти здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Треба зазначити, що Парламент безпосередньо не здійснює публічного адміністрування сферою освіти, а лише впливає на неї через реалізацію функцій держави в цілому, зокрема згідно зі ст. 85 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, наприклад, "Про освіту", "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 р., "Про позашкільну освіту" від 22 червня 2000 р., "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 р., "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 р., "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 р., "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. та інші, а також затверджує Державний бюджет України та зміни до нього; визначає внутрішню та зовнішню політику; затверджує загальнодержавні програми в сфері освіти. Верховна Рада України має профільний Комітет з питань науки і освіти, який є робочим органом Верховної ради України, формує відповідні проекти засад державної політики у сфері освіти та розглядає концепції реформування зазначеної сфери.

Президент України визначає систему органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері освіти в Україні, забезпечує здійснення контролю за формуванням та функціонуванням відповідної системи органів, створює консультативно-дорадчі ради, які сприяють формуванню державної політики у сфері освіти, визначення ЇЇ пріоритетів, а також нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, у тому числі в сфері освіти тощо.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні та у сфері освіти

Центральним органом виконавчої влади" який здійснює адміністрування сферою освіти, є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи виконавчої влади - обласна, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Вони у межах своєї компетенції:

- встановлюють не нижче визначених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України мінімальних нормативів обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

- забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування;

- здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

- організують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

- вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;

- створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;

- забезпечують у сільській місцевості регулярне безплатне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;

- організують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів;

- визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.

Для розв'язання поставлених завдань державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування створюють відповідні органи управління освітою - відділи освіти і управління освіти, які діють на основі законів України "Про освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", положень про відділи і управління освіти місцевих органів самоврядування і органів виконавчої влади, ухвалених на підставі типових положень, наприклад, "Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської державної адміністрації, управлінні освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації" та "Типове положення про відділ освіти районної, районної в містах Києві і Севастополі державної адміністрації", інших нормативних актів.

В обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях діють управління освітою, а в міських та районних державних адміністраціях - відділи освіти.

14. Функції освітньої політики,їх характеристика.

Функції:

1) Прогнозування

2) Планування (стратегія і тактика)

3) Координація

4) Організація

5) Управління (системою освіти)

6) Фінансового забезпечення

Дата добавления: 2015-05-08