Розрахунки чеками. 2 страница

Самостійна робота студентів

Питання для самоконтролю:

1. Визначити особливості грошової форми вартості.

2. Дати характеристику грошей як особливого товару та історичної категорії.

3. Проаналізувати концепції походження грошей, що знайшли найбільше підтвердження у археологічних дослідженнях та інших джерелах інформації.

4. Визначити економічну суть еволюційної концепції походження грошей.

5. В чому суть основоположних засад раціоналістичної концепції походження грошей?

6. Марксистська теорія про суть грошей та її застосування в радянській господарській системі.

7. Розкрийте зміст металі стичної теорії грошей та обґрунтуйте вірогідність її застосування у сучасному грошовому обігу.

8. Основоположні засади номіналістичної теорії грошей і об’єктивні причини їх використання в сучасних умовах розвитку ринкової економіки.

9. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?

10. Причини, що зумовили демонетизацію золота.

11. Які функції виконують гроші?

12. У яких функціях гроші найбільше потерпають від інфляції?

13. Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних?

14. Що таке вартість грошей як грошей, на чому вона базується і в чому вона проявляється?

15. Чому неповноцінні гроші називають ще кредитними?

16.Чи впливає статус “законних платіжних засобів” на вартість грошей і чи всі існуючі засоби платежу мають такий статус?

Тести:

1. Форму вартості називають випадковою, коли вона:

а)повна;

б)загальна;

в)грошова;

г)проста.

2. Раціоналістичну концепцію походження грошей висунув:

а)Арістотель;

б)К.Маркс;

в)І. Кант;

г)Платон

3. Монети з'явилися в:

а)5 в. до н.е.;

б)10 в. до н.е;.

в)8 в. до н.е.

4. Грошовий вираз вартості товару – це:

а)собівартість;

б)ціна;

в)додана вартість.

5. Золото з обігу вивела:

а)Ямайська валютна система;

б)Японська валютна система;

в)єдина світова валюта.

6. Створення скарбів називається:

а)ревальвацією;

б)девальвацією;

в)нуліфікацією;

г)тезаврацією.

7. При розвитку кредитних відносин виникла функція грошей:

а)засіб накопичення;

б)світові гроші;

в)засіб платежу.

8. СДР, ЕКЮ, ЄВРО – є:

а)штучно створеними грошовими одиницями;

б)світовими валютами;

в)валютами різних країн.

9. ЄВРО ввели в дію в:

а)1998 р.;

б)1999 р.;

в)2000 р.

Тематика рефератів:

1. Легенди та релігійні вірування про гроші та їх роль в суспільстві.

2. Історичні аспекти розвитку грошей.

3. Металі стична теорія грошей і сучасність.

4. Номіналістична теорія грошей і сучасність.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.

Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати. Економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей. Еволюція постулатів кількісної теорії. Номіналістичне трактування суті грошей послідовниками кількісної теорії. Відмінності в поглядах на гроші послідовників кількісної теорії грошей та трудової теорії вартості.

Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей. “Трансакційний варіант” І. Фішера. “Кембриджська версія” кількісної теорії.

Внесок Д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей. Зміна акцентів щодо оцінки ролі держави в економічному регулюванні та механізмів впливу на економіку. “Передаточний механізм” у трактуванні Кейнса. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.

Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Особливості монетаристських трактувань ролі держави в регулюванні економіки. Внесок М. Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.

Зближення позиції монетаристів та неокейнсіанців у їхніх поглядах на грошово-кредитну політику в сучасних умовах. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

Перелік ключових термінів – номіналістична теорія,металістична теорія, державна теорія, функціональна теорія, кількісна класична теорія, неокласична кількісна теорія, кембриджське рівняння.

Література: 7,9,11,14,16,21,23.

Структурно- логічні схеми:

1. Класична кількісна теорія грошей, її постулати

Рання кількісна теорія

Дж. Локк, Ж. Монтеск’є, д. Юм та інші.

суть – збільшення кількості грошей в обігу не означає ще збагачення держави, але сприяє зростанню цін на товари. Вартість грошей визначається їх кількістю, що знаходиться в обігу.

причини виникнення – революція цін в Європі в ХVІ – ХVІІ століттях.

“... іспанці звикли вивозити на 40 млн. турських ліврів товарів і привозити на 150 млн. золота, срібла та інших товарів і так кожні п’ять років.”

Ф. Бордель “Ігри обміну”

вартість грошей – це величина фіктивна, суто умовна і визначається кількістю грошей в обігу і співвідноситься з товарами.

Вартість грошей =

Постулати ранньої кількісної теорії:

1) причинність – ціни товарів залежать від маси грошей;

2) пропорційність – ціни змінюються пропорційно кількості грошей;

3) однорідність – у разі зміни кількості грошей у такий самій пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення цін на окремі товари залишається незмінним.

2. Неокласичний варіант кількісної теорії

Напрями неокласичної кількісної теорії

Тарнсакційний варіант		Кон’юнктурна теорія		Кембриджський варіант
І. Фішер “Купівельна сила грошей. Її визначення і відношення до кредиту, відсотків та криз” (1911 р.)		М.І. Туган-Барановський “Паперові гроші і метал” (1916 р.)		А Маршалл А. Пігу
1) Математично обґрунтував залежність рівня цін від маси грошових засобів: MV = PQ, (1) де: М – кількість грошей; V – швидкість обороту грошової одиниці; Р – рівень товарних цін; Q – кількість товарів, що продаються. 2) Поява безготівкового обороту сприяє доповненню рівняння: MV+M’V’ = PQ, (2) M’ – сума грошових коштів на чекових рахунках; V’ – швидкість обороту безготівкових рахунках. 3) Із формули (1) витікає, що: середній рівень цін визначається трьома факторами, причому, V та Q – величини сталі.		1) Довів, що на рівень цін впливає не тільки маса грошей, а всі фактори зазначені в рівнянні І Фішера. 2) Вплив кількості грошей на рівень цін здійснюється за напрямами: - через зміну суспільного попиту на товари; - через зміну процента; - через зміну інфляційних очікувань. 3) Вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано, залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей. 4) Швидкість обороту грошей впливає на ціни у зворотному відносна дії фактора кількості грошей напряму, нейтралізуючи дію останнього.		1) А. Пігу враховує мотиви поведінки господарюючих суб’єктів, їх бажання зберігати активи у грошовій формі або не грошовій формі, що приносить дохід. 2) Суб’єкт сам вирішує, яку частину багатства зберігати у грошовій формі. 3) Маса грошей визначається через величину кінцевого продукту за допомогою показника ліквідності (к) М = к РQ, де к – кембриджський коефіцієнт, що показує, яку частину кінцевого продуктуРQ, люди зберігають у ліквідній (грошовій) формі.

3. Внесок Д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей

Джон Мейнард Кейнс: “Трактат про грошову реформу” (1923 р.), “Трактат” про гроші” (1930 р.), “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” (1936 р.).

Принципи, на які спирається кейнсіанська монетарна теорія:

1. Відносно сутності та вартості грошей Д. Кейнс стоїть на позиціях кількісної теорії, тобто гроші – витвір держави і їх вартість залежить від кількісного співвідношення маси грошей і маси товарів в обороті.

2. Дослідницькі зусилля Д.Кейнс спрямував на визначення місця і ролі грошей у відтворювальному процесі.

Внесок Д. Кейнса в розвиток кількісної теорії:

· Відкинув постулати класичної кількісної теорії, що “гроші не мають значення” у відтворювальному процесі і не впливають на розвиток економіки.

· Каналом зв’язку між сферою реальної економіки і грошовою сферою Д. Кейнс визнав норму процента, яка зазнає впливу сил грошового ринку (попиту і пропозиції грошей) й одночасно сама впливає на прийняття рішень про майбутні інвестиції.

· Схема впливу грошей на сферу реальної економіки:

· М Пр І Пз ВВП, де

· М – маса грошей;

· Пр – ставка процента;

· І – попит на інвестиції;

· Пз – загальний обсяг платоспроможного попиту;

· ВВП – номінальний обсяг виробленого ВВП.

· Д. Кейнс зазначав про можливість ефективного регулювання грошей і свідомого використання їх державою як інструмента впливу на економіку.

· Здійснив аналіз мотивів нагромадження грошей і створив теорію переваги ліквідності.

Мотиви зберігання грошей:

· трансакційне люди зберігають частку своїх активів грошима, сприймаючи їх як засіб обігу та платежу;

· обачності – люди хочуть забезпечити можливість у майбутньому розпоряджатися часткою своїх ресурсів готівкою і тому зберігають їх грошовими активами;

· спекулятивний – економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей з тим, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні інструменти грошового ринку, а за несприятливих – знову в гроші.

4. Внесок М Фрідмена у розробку монетарної політики

Мілтон Фрідмена: “Капіталізм і свобода”, “Монетарна теорія Сполучених Штатів, 1867-1960”, “Долар і дефіцит”, “Контрреволюція в грошовій теорії”.

Елементи сучасного монетаризму, що стосуються теорії грошей:

1. Усупереч положенню кейнсіанської теорії, що ринкова економіка внутрішньо не збалансована і її механізм не здатний до саморегулювання, монетаристи дотримуються протилежного погляду – вільна ринкова економіка здатна до повного саморегулювання.

2. Грошова сфера є відносно самостійною, відокремленою від сфери реальної економіки і джерелом дестабілізації.

3. Оскільки загрози дестабілізації економіки йдуть з грошової сфери, то остання повинна бути центральним об’єктом державного регулювання.

4. Аналіз динаміки грошової маси та динаміки кризових явищ в економіці США за 11 років довів, що динаміка ВНП, а відповідно і цін, чітко, лише з деяким відставанням, йде за динамікою маси грошей в обороті.

5. Монетаристи є послідовниками І. Фішера. Різниця в тому, що І. Фішер робить наголос на впливі кількості грошей на ціни, а монетаристи – на обсяг ВНП: М V = ВНП.

6. Стверджують, що величина V стабільна на коротких часових інтервалах і змінюється на довготермінових.

7. Монетаристи сформулювали такий “передатний механізм” впливу грошей на сферу реальної економіки: М → По → Ц → ВНП.
Зміна кількості грошей (М) впливає на попит (По) і через нього на ціни (Ц) і на номінальний ВНП.

8. Щоб виключити можливість збільшення ВНП тільки за рахунок інфляції маса грошей в обороті визначається за формулою (“рівняння Фрідмена”):

∆ М = ∆ Р + ∆ γ, де

∆ М – середньорічний темп прирості маси грошей, в % за певний період;

∆ Р – середньорічний темп очікуваної інфляції, в %;

∆ γ – середньорічний темп приросту ВНП, в %.

Значення монетаризму:

1. Ввів жорстке правило поведінки для держави в грошовій сфері, що діє подібно до золотого стандарту.

2. Дав рецепт простого та надійного вирішення суспільних проблем подолання інфляції, підвищення зайнятості шляхом жорсткого контролю за грошовою пропозицією.

Кейнсіансько-неокласичний синтез у грошовій теорії.

1. Більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг макроекономічних процесів.

2. Всі економісти визнають важливу роль держави в регулюванні економіки, але по різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання:

а) одні більше уваги приділяють прямому впливу на економіку через механізм фіскально-бюджетної політики;

б) інші надають перевагу монетарному механізмові.

3. Всі признають допустимість помірної інфляції та її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центробанків регулювати пропозицію грошей.

4. Сучасна монетарна практика базується на рекомендаціях як монетаристів, так і кейнсіанців.

Самостійна робота студентів.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей та її внутрішня єдність з номіналістичною теорією.

2. Які напрями в кількісній теорії грошей Ви запам’ятали?

3. Які соціально-економічні події в історії Європи послугували базою для формування ідеї кількісної теорії грошей?

4. У чому полягають основні постулати класичної кількісної теорії грошей?

5. У чому полягає сутність “рівняння обміну” і хто його сформулював?

6. До якого з напрямів кількісної теорії можна віднести американського економіста І. Фішера і чому?

7. Чим відрізнявся підхід “кембриджської школи” до аналізу кількісного фактора від класичної кількісної теорії І. Фішера?

8. Чому кейнсіанська доктрина має внутрішню інфляційну спрямованість?

9. У чому полягає відмінність підходів до економічного регулювання представників сучасного монетаризму від підходів кейнсіанців?

Тести:

1. На величину якого з наступних елементів ВНП мають найбільший вплив зміни в рівні ставки процента?

а) споживацькі витрати;

б) інвестиції;

в) державні витрати;

г) експорт;

д) імпорт.

2. Збільшення об’єму грошової маси ніяк не впливає або незначно впливає на рівень цін:

а) на Кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції;

б) на проміжному відрізку кривої сукупної пропозиції;

в) на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції;

г) на проміжному і класичному відрізках кривої сукупної пропозиції;

д) на усіх відрізках кривої сукупної пропозиції.

3. Мілтон Фрідмен та його прибічники – це економісти, які зробили внесок у:

а) кейнсіанську економічну теорію;

б) еволюцію кількісної теорії грошей;

в) аналіз моделі “витрати-випуск”;

г) розвиток економетрики;

д) теорії економіки пропозиції.

4. Економісти Кейнсіанської школи вважають, що кредитно-грошова політика повинна використовуватись в першу чергу для:

а) сприяння зовнішній торгівлі;

б) фінансування дефіциту держбюджету;

в) сприяння стабілізації банківської системи;

г) контролю за динамікою процентної ставки;

д) контролю за динамікою грошової пропозиції.

5. Кейнсіанці:

а) вважають, що ринку внутрішньо притаманна стабільність;

б) вважають, що ринку властива тільки вільна конкуренція;

в) виступають проти використання дискреційної монетаристської політики;

г) вважають, що державне втручання в розвиток економіки є бажаним;

д) усі попередні відповіді рівні.

6. Монетаристи:

а) доказують користь дискреційної монертаристської політики;

б) вважають, що державне втручання знижує стабільність ринкової економіки;

в) вважають, що ринкова економіка внутрішньо нестабільна;

г) вважають, що в сучасній ринковій економіці відсутня вільна конкуренція;

д) вірні лише відповіді а) і б).

7. Монетаристи вважають, що швидкість обігу грошей стабільна і суспільство бажає мати таку кількість грошей для купівлі товарів і послуг, котра відповідає:

а) номінальному об’єму ЧНП;

б) об’єму інвестицій;

в) сумі споживацьких витрат;

г) рівню цін;

д) всі попередні відповіді невірні.

8. Правило монетаристів припускає, що пропозиція грошей повинна зростати темпами рівними:

а) темпу зростання рівня цін;

б) темпу зростання рівня процентної ставки;

в) темпу зростання швидкості обігу грошей;

г) потенційному темпу зростання реального ВНП;

д) вірні лише відповіді а) і б).

9. Слабкість і кейнсіанської, і монетаристської теорії проявляється в тому, що:

а) ні одна з них не може пояснити, чим була викликана Велика Депресія;

б) і та, і інша не можуть прогнозувати зростання грошових запасів;

в) і та, і інша не можуть пояснити відношення між рівнем ставки процента і грошовою пропозицією;

г) і та, і інша не враховують очікувань ринкових суб’єктів;

д) і та, і інша не можуть визначити причини зміни швидкості грошей.

Тематика рефератів:

1. Кількісна теорія грошей: основоположні засади і сучасна практика грошового обігу.

2. Сучасний монетаризм і формування економічної рівноваги.

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки.

Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Грошові платежі як елементарні складові грошового обороту. Основні суб’єкти грошового обороту. Основні ринки, що взаємозвязуються грошовим оборотом. Національний дохід і національний продукт як визначальні параметри грошового обороту. Економічна основа та загальна схема грошового обороту.

Поняття грошового потоку та критерії класифікації цих потоків. Характеристика основних видів цих потоків. Взаємозв’язок між окремими видами грошових потоків. Балансування потоку національного доходу й потоку національного продукту через внутрішній та зовнішній грошові ринки.

Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту. Сектор грошового обігу, фінансовий та кредитний сектори.

Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг, її склад та фактори, що визначають її зміну. Базові гроші. Грошові агрегати. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що означають швидкість обігу, вплив її на масу та сталість грошей. Порядок розрахунку швидкості обігу грошей.

Закон кількості грошей, необхідних для обігу, його суть вимоги та наслідки порушення вимог. Проблема монетизації валового внутрішнього продукту.

Механізм поповнення маси грошей в обігу. Первинна емісія центрального банку. Вторинна емісія депозитних грошей комерційних банків. Грошовий мультиплікатор.

Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг: банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки, їх суть та характеристика.

Перелік ключових термінів – види грошей, повноцінні гроші,неповноцінні гроші, паперові гроші, кредитні гроші, вексель, банкнота, чек.

Література: 11,12,14,15,17,25,28,30.

Структурно- логічні схеми:

1. Грошовий оборот, його сутність та структура. Грошовий та безготівковий грошовий оборот

Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Структура грошового обороту
Грошовий обіг		Фіскально-бюджетний обіг		Кредитний обіг
Рух грошей, що обслуговує сферу обміну		Рух грошей, що обслуговує відносини, пов’язані з відчуженням частини доходів економічних суб’єктів у вигляді податків та інших обов’язкових платежів		Рух грошей, що опосередковує передачу власності у тимчасове користування та одержання доходу тим суб’єктом який передає свою власність у тимчасове користування

Форми грошового обігу
Готівково-грошовий оборот		Безготівковий грошовий оборот
Регламентується Правилами здійснення розрахункових операцій затверджених Постановою правління НБУ від 13.10.1997 р.		Регламентується Інструкцією про безготівкові розрахунки у господарському обігу України, затвердженою Постановою правління НБУ від 02.02.1996 р.
Являє собою сукупність платежів готівковими коштами, які використовуються при виплаті заробітної плати, пенсій, субсидій. Рідше готівку в розрахунках між собою використовують підприємства		Являє собою сукупність платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей, рух грошей відбувається у вигляді перерахування банком певної суми х рахунка платника на рахунок одержувача

Система безготівкових розрахунків (БР)

1.Принципи організації БР	1. Здійснюється через банк. 2. Зі згоди платника. 3. При наявності вільних коштів на рахунку платника або права на отримання кредиту.
2. Вимоги до організації БР	1. Повинні забезпечувати своєчасність платежу за реалізовані товари і послуги. 2. Створювати умови для взаємного контролю платників і отримувачів коштів за виконанням розрахункової та договірної дисципліни, а також банківського контролю. 3. Сприяти наближенню моменту отримання і оплати ТМЦ.
3.Способи БР	1. Перерахування коштів з рахунка платника на рахунок отримувача в банку. 2. Зарахування взаємних вимог.
4. Сфера застосування БР	1. Розрахунки при товарних операціях за ТМЦ, надані послуги і виконані роботи. 2. Розрахунки при нетоварних операціях, перерахування податків та інших платежів у бюджет отримання і повернення кредитів.
5.Правові форми безготівкових розрахунків	1. Платіжними вимогами. 2. Платіжними дорученнями. 3. Платіжними вимогами-дорученнями. 4. Чеками. 5. Акредитивами. 6. Векселями.

Правові форми безготівкових розрахунків

1. Розрахунки платіжними вимогами.

Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми грошей через банк.

Рис. 1. Схема розрахунків платіжними вимогами.

2. Розрахунки платіжними дорученнями.

Платіжне доручення – доручення підприємства банку про перерахування певної суми зі свого рахунка на рахунок іншого підприємства.

Рис. 2. Схема розрахунків платіжними дорученнями.

3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, який виписується на бланку встановленої банком форми і складається з двох частин: - верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції; - нижня – доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунка суми, яка поставлена у графі “Суми до оплати” цифрами і словами.

Рис. 3. Схема розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

Чек – це складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження чекодавця банкові, котрий веде його рахунок, оплатити чекодержателю вказану в чеку суму коштів.

		Товар 4

Рис. 4. Схема розрахунків чеками.

Дата добавления: 2015-05-10