Легітимація суб’єкта підприємницької діяльності

Порівняльна характеристика договору про спільну діяльність і засновницького договору

На цей момент досить дискусійним є питання співвідношення договору про спільну діяльність і засновницького договору. Вирішення цієї проблеми має практичне значення. Встановлення співвідношення договору простого товариства та засновницького договору є підґрунтям для правильної кваліфікації договорів.

За договором про спільну діяльність сторони зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

За засновницьким договором сторони (засновники, учасники) зобов’язуються створити юридичну особу та визначають порядок їх спільної діяльності щодо її створення, умови передання юридичній особі свого майна.

Аналіз цих легальних визначень понять договорів дає змогу визначити спільні та відмінні ознаки договору про спільну діяльність і засновницького договору. По-перше, обидва договори є консенсуальними. По-друге, учасниками зазначених договорів можуть бути дві чи більше осіб, які є самостійними сторонами договору. По-третє, предметом договору є спільна діяльність, спрямована на досягнення єдиної мети.

Засновницький договір має подвійну природу. Умовно в ньому виділяють два етапи. Перший етап починається з моменту укладання договору особами, які бажають створити ПТ або КТ, у цей період його можна розглядати як різновид цивільно-правового договору про спільну діяльність. Другий етап дії засновницького договору починається з моменту створення товариства, тобто з моменту його державної реєстрації. Саме із цього часу він виконує основні функції установчого документа юридичної особи: функцію регламентації корпоративних відносин і функцію визначення правового статусу юридичної особи. Особливістю засновницького договору (порівняно з іншими цивільно-правовими угодами) є те, що він не може бути укладений через направлення оферти та акцепту й завжди повинен бути викладений у формі єдиного документа, який у подальшому надсилається до органу державної реєстрації юридичної особи. Засновницький договір укладається в письмовій формі та підписується всіма його учасниками.

Легітимація суб’єктів підприємницької діяльності – це підтвердження державою законності входження суб’єктів підприємництва у відносини у сфері підприємництва.

Процедура легітимації, залежно від виду підприємницької діяльності, може включати:

● один елемент – державну реєстрацію (для заняття видами діяльності, які не вимагають спеціальних дозволів);

● два елементи – державну реєстрацію, ліцензування або патентування;

● три елементи – державну реєстрацію, ліцензування та патентування.

Державна реєстрація є загальною умовою здійснення підприємницької діяльності будь-яким суб’єктом незалежно від його організаційно-правової форми й виду діяльності. А ліцензування та патентування є спеціальною умовою здійснення деяких видів підприємництва.

Дата добавления: 2015-05-10