Неуточнене збільшення лімфатичних вузлів – лімфаденопатія есенціальна (ЛЕ) – патологічний синдром, основними проявами якого є збільшення лімфатичних вузлів (локальне чи генералізоване) невідомого генезу протягом 2 міс і довше. Лімфаденопатія есенціальна неуточнена (ЛЕН) – причини не відомі (10-15%). Вторинна лімфаденопатія уточнена (ВЛУ) – супроводжує онкогематологічні, інфекційні, автоімунні хвороби (85-90%). 1. Сфера дії протоколу: • амбулаторна – кабінет лікаря-імунолога поліклінік, консультативно-поліклінічні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології, а також кабінети лікаря-гематолога, інфекціоніста, фтизіатра, ревматолога, пульмонолога, онколога, сімейного лікаря та інших; • стаціонарна – імунотерапевтичні відділення, спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, діагностичні, терапевтичні, гематологічні, інфекційні, ревматологічні, пульмонологічні відділення різних медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології. 2. Умови, в яких повинна надаватися медична допомога: Амбулаторні умови: • І ланка (загальна) – виявлення лікарями терапевтичного, хірургічного профілів та сімейними лікарями у хворого лімфаденопатії та скерування його на консультацію до лікарів: гематологів, інфекціоністів, фтизіатрів, ревматологів, пульмонологів, онкологів, імунологів; • II ланка (спеціалізована) – взяття на облік хворих на ЛЕН, у т. ч. переданих дитячими імунологами, диференціальна діагностика, диспансерне спостереження хворих на ЛЕН, при верифікації діагнозу ВЛУ – скерування хворого в гематологічне, інфекційне, ревматологічне, пульмонологічне відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (на основі диференціальної діагностики), при ЛЕН – скерування хворого в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології. Спеціалізовані стаціонарні умови: диференціальна діагностика, верифікація діагнозу ВЛУ та переведення хворого в гематологічне, інфекційне, ревматологічне, пульмоногічне відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології; симптоматичне лікування хворих на ЛЕН в імунотерапевтичних відділеннях чи на спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках медичних центрів клінічної імунології та алергології, після стаціонарного лікування скерування хворого на ЛЕН для диспансерного спостереження в консультативно-поліклінічні відділення медичних центрів клінічної імунології та алергології; за відсутності центру – хворі на ЛЕН отримують лікування в діагностичних, терапевтичних відділеннях інших медичних установ з консультативним заключенням і рекомендаціями лікаря-імунолога; після стаціонарного лікування – диспансерне спостереження в кабінетах лікарів-імунологів поліклінік. 3. Критерії діагностики: • анамнестичні дані: інфекційний анамнез, побутовий/професійний контакт з комахами/тваринами, вплив шкідливих факторів (іонізуюче випромінення, УФО, канцерогени, кремній, берилій), вживання медикаментів, проведення вакцинацій; • прояви лімфаденопатії: локалізація, розміри, консистенція, болючість, рухомість, спаяність лімфатичних вузлів, стан шкіри над ними; • суглобовий та міалгічний синдроми; • тривалий субфебрилітет/гарячка; • синдром втоми; • виключення ВЛУ: інфекційні хвороби (гострий перебіг чи стадія загострення хронічного перебігу, в т. ч. туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД), автоімунні хвороби, гематологічні хвороби, пухлини, саркоїдоз, імунодефіцити, рідкісні хвороби тощо. 4. Перелік та обсяг медичної допомоги: Амбулаторно-поліклінічний етап: • збір анамнезу хвороби (частота й особливості перебігу інфекцій), особливості вакцинального, спадкового анамнезів (онкологічні, автоімунні хвороби), професійний маршрут тощо; • загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини; • пошук інфекційних вогнищ, пухлин, симптомів загострення автоімунних хвороб; • загальний аналіз крові: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів1; • загальний аналіз сечі1; • RW, антитіла до ВІЛ1/21; • маркери туберкульозу, в т. ч. культуральні дослідження1; • маркери вірусів гепатиту В та С1; • визначення групи крові та резус-фактора1; • аналіз калу на яйця гельмінтів, копрограма1; • біохімічні показники: AЛT, AСT, білірубін, креатинін, сечовина тощо1; • коагулограма (за показаннями)1; • протеїнограма1; • гострофазові білки1; • загальна комплементарна активність сироватки (CH50), С3-, С4-, С2-компонентів комплементу2; • фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)2; • рівень IgM, IgG, IgА, IgЕ в сироватці крові2; • лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+- або CD22+-, CD16+-/56+-лімфоцити (%, Г/л)2; • специфічні антитіла до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів, лептоспір, лейшманій, рикетсій тощо2; • LE-клітини; • РФ, ЦІК, кріоглобуліни (за показаннями)2; • анти-dsДНК АТ, антинуклеарні АТ тощо (за показаннями)2; • онкомаркери (за показаннями)2; • бактеріальні посіви з уражених ділянок шкіри, слизових оболонок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків; • цитологічні дослідження (секретів, зскрібків зі слизових оболонок); • рентгенографія органів грудної клітки, суглобів, кісток (за показаннями); • ЕКГ; • УЗД внутрішніх органів; • ехокардіографія (за показаннями); • консультації лікарів: інфекціоніста, гематолога, ревматолога, фтизіатра, онколога тощо, профіль яких визначається характером виявлених змін. Стаціонарний етап: Вищевказані дослідження після госпіталізації можуть не повторюватися (протягом тижня). У стаціонарах додатково проводяться наступні обстеження: • реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами (за показаннями)2; • визначення активізаційних маркерів лімфоцитів (за показаннями)2; • маркери апоптозу (за показаннями)2; • визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці крові та супернатантах (за показаннями)2; • визначення запальних і протизапальних цитокінів (спонтанних та стимульованих) у сироватці крові та супернатантах (за показаннями)2; • ДНК-діагностика інфекцій: HerS, HerS2, HZV, CMV EBV, HV6, HV7, HV8, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, аспергіл, кандид тощо (за показаннями)2; • цитоморфологічні, гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичного вузла; • фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів (за показаннями); • езофагогастрофібродуоденоскопія (за показаннями); • колоноскопія (при наявності крові в калі); • урографія (за показаннями); • комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (за показаннями); • консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін. Обстеження проводиться під час госпіталізації й виписування хворого зі стаціонару та за потреби контролю змінених показників. 5. Лікувальні заходи: Симптоматична терапія • жарознижувальні препарати; • ненаркотичні аналгетики; • нестероїдні протизапальні препарати: інгібітори ЦОГ-2 – селективні і неселективні. 6. Середня тривалість стаціонарного лікування: • 14-18 днів – для диференціальної діагностики, стабілізації загального стану хворого. 7. Критерії ефективності лікування: • суттєве покращання, покращання, без змін, прогресування, погіршення; • оцінка пацієнтом свого стану на основі анкети якості життя EQ-5D: рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль, дискомфорт, емоційний стан. Для оцінки якості життя використовується наступна шкала: відсутність затруднень, незначні затруднення, виражені затруднення. 8. Очікувані результати: • встановлення причини формування ВЛУ та призначення лікування основного захворювання згідно з протоколами; • регрес клініко-лабораторних проявів ЛЕН у результаті симптоматичної терапії; • зменшення та стабілізація клініко-лабораторних проявів активізованих мононуклеарнотропних вірусних інфекцій; • підвищення працездатності, якості життя. 9. Реабілітація та профілактика: • збалансоване вітамінізоване харчування, вживання до 2 л рідини на добу; • заборона інсоляції та фізіопроцедур; • уникнення фізичних і психічних перевантажень; • первинна та вторинна профілактика вірусних і грибкових інфекцій (за показаннями). 10. Диспансерне спостереження: • хворі на ЛЕН перебувають на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога; • під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря-імунолога: частота оглядів – 1 раз на 3 міс з постійним діагностичним пошуком генезу лімфаденопатії; • при необхідності – проведення консультацій інших спеціалістів залежно від характеру виявлених змін.
1показники, з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря-імунолога; 2дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології.
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление
