Суспільний устрій та основні етапи політичної історії Великої та Малої Скіфії

Риси організації влади-

3. Ієрархічність, яка трималася на уявлені про старшинство певних генеалогічних ліній і це підтримувалося воєнною організацією.

4. Влада царів передавалася у спадок у межах не родини, а одного царського роду.

Це дає пістави наз. Сист.-вождівство, головню функцією якої було адміністративно-економічна. Мурзін В.Ю. важає, що Вел.Скіф. мала тричленний поділ-«два крила та центр». В центрі відповідно правили царські скіфи, а на крилах-їх найближчі родичі, що також називалися царями. Геродот називає їх царства-басилеї.

Водночас влада цяря обмежувалася якоюсь мірою інститутом родового ладу. Це «народні збори-рада скіфів, як мала право усувати і призначати царів, з числа царського роду.

Соціальний стан залежав від місця в родоплемінній структурі. Були дуже бідні скіфи, до яких могли належати насамперед раби. Рядове населення було власником в сер. пари волів, що тягли кибитку. Найбагатшими були вища аристократія та царі. Існували раби-військовополонені, бранці. Їх або продавали в грецькі колонії або залишали. Основу суспільства становила мала індивідуальна сімя, що володіла худобою та домашнім майном.

Щодо політичної історії Великої Скіфії, то не знаємо точно коли вона утворилася. Ймовірно це сталося після 585 року, коли завершилася війна між мідією та Лідією, скіфи за умовами договору повинні були покинути ці території. З приводу державності у скіфів серед дослідників існують розбіжнсті. Так, Тереножкін вважав, що виникнення скіф. держ. Можна віднести до 7ст.- часу скіф. походів через Кавказ. Граков вважає, що державність у скіфів припадає на часи конслідації скіфських племен в епоху ц.Атея. Артамонов натомість вважає, що кочові народи так і не створили власної держави, а були тільки а порозі її створення.

Та все ж не дивлячись на те чи справді це утворення скіфів можна назвати державою і якщо так, то яке було першим, не можна заперечити її існування. Повторюючих можна сказати, що після 585 року могла утворитися Скіфія, десь у 6 ст. Ані археологічні ані писемні памтки не дають свідчень про процес переміщення основного ядра скіфів з Азії у степи Північного Причорноморя і заснування тут держави. Єдину легенду дає нам Геродот про те як скіфи повертаючись у Пів. Пр. стикнулися із власними рабами, що чинили їм опір, оволодіши владою і ставши чоловіками їх жінок. Геродот пише, що скіфи перебували в Азії 28 років. Насправді період їх правління в Азії був набагато довшим. Якщо відняти 28 років від відомої нам дати прогнання скіфів з Азії 585, то вийде 612 рік- напад на Ніневію, коли вже скіфи були могутніми господарями.

5-4 ст.-час розквіту Великої Скіфії, свідчення цьго- великі, багаті поховання-кургани Чортомлик, Огуз, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила. Найбільшого політичного і військового розвитку велика скіфія досягла за царя Атея у 4 ст. за часи правління державаа досягла найбільших своїх розмірів а сам цар почав карбувати власну монету. помер у війні з філіпом Македонським у 339. Держава мала скіфія свого піку досягла за царя Скілура 130 114 до н е. Межі його держави займали весь степовий Крим. Цей цар також КАРБУВАВ СВОЮ МОНЕТУ,МАВ тісні звязки з колоніями північного причорноморя,частина з них була ним завойована.це був пік могутності Малої скіфії

Дата добавления: 2015-05-08