Особливості суспільно-політичного розвитку Руської держави в др. Пол. 10-пер. Пол. 11ст

Внутрішні та зовнішні чинники формування Руської держави.

Прихильники торговельної теорії походження Русі вирішальну роль у формуванні Київської Русі відводять зовнішнім чинникам. Так, припускалося, що розвиток товарно-грошових відносин був стимулом до утворення держави. Прихильники концепції вбачають логічним обєднання держави навколо торгового шляху зЗ вагяр у греки, що несе економучну вигоду від її організації та контролю над нею. Торговельна теорія є частиною норманської теорії походженння Русі, оскільки вважається саме нормати стали каталізатором розвитку торговельних відносин. Однак археологія свідчить, що шлях Із варяг у греки став функціонувати з др. Пол. 10 ст. Так, можливо, він є результатом виникнення держави, а не держава –резульататом його виникнення.

Норманська теорія походження Русі також називає зовнішні чинники її формування. Так, А.Шльоцер, Г.Міллер, Г.Баєр норманське зовоювання вважали головним чинником формування Русі. Вони вказували на походження слова Русь від шведських слів. Опиралися дослідники і на записах в «Бертинських аналах», де згадується руський посланець, що назвав себе шведом. Також залучають дослідники книгу К.Багрянородного «Про управління імперією», де згадуютьсяруські назви дніпровських порогів, що мають ьдавньонорманське походження. Проте, у скандинавських ждерелах немає жодної згадки про скандинавське племя чи народ Русь, а скандинавські імена серед посланців руських не означає, що всі руси були норманами. Відомо, що саме військові найманці на Русі були варягами.

Ще одна версія норманської теорії, автором якої є Арне, говорить, що основним чинником формування Русі була поява феодального землеволодіння, як наслідок колонізації норманами Сх.Європи.

Антинорманісти, а це зокрема радянські вчені, вважали, що формування Русі це виключно наслідок внутрішніх процесів, зокрема класового поділу сіспільства. Дослідники Греков та Рибаков формування Русі вважають наслідком розвитку економіки та господарства та обовязково соціальний розвиток.

Найбільш правдопобібну та компромісну думку висловив Штокель, Він писав, що Русь викинла завдяки поєднання внутрішніх та зовнішніх чинників, а варяги були лише елементом серед багатоьх.

В політичному плані Київська Русь в другій половині Х в першій половині ХІ ст. розвивалася в напрямку посилення і централізації влади князя.Дане питання слід розглядати від правління княгині Ольги, яка прийшовши до влади впершу чергу ліквідувала місцеве княжіння на території древлян, скасовується правління династії Мала. Древлянська земля від тепер безпосередньо підкорюється великій княгині.Також провела фінансову реформу. Були встановлені норми податків і повинностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Представники княгині збирали їх в адміністративно-господарських осередках -погостах. Останні ставали опорними пунктами верховної влади на місцях, де її представники виконували також адміністративні й судові функції.

Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці добуванням хутра, полюванням на певних територіях, де встановлювалися знаки князівської власності. Ними ж позначалися й бортні дерева, звідки для держави брали мед і віск, які разом із хутром становили важливий товар для торгівлі з іншими країнами

Правління Святослава ознаменове посиленням впливу на дотичні території, до Київської Русі, а також вдалими походами на Хозарію та Балканські походи які мали на меті розширити торгові шляхи, що позитивно позначалося на збагаченні держави, та посиленні авториту княза.

Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу. На відміну від попередників, Володимир в першу чергу звертав увагу на добробут, а не загарбання нових володінь і збір данини.. Як і батько, Володимир посадив по великих містах і землях володінь своїх синів, а він їх мав 12. Відтак вони вели ту ж політику, що й батько. Влада тепер, навіть на місцях, була зосереджена виключно у руках династії Володимира. Коли ж його варязька дружина почала вимагати більших винагород, то Володимир зробив так, щоб вона перейшла до рук візантійців.Володимир також залучав місцеву аристократію до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства та адміністрації, а також війни.

Значення реформи-Зосередження влади в руках однієї князівської родини дало можливість усунути племінний сепаратизм. Володимир розпорядився карбувати золоті та срібні гроші – золоті монети "златники" і срібні монети – "срібники. Найголовнішим досягненням Володимира стало, без сумніву, прийняття християнства. Власне, цією реформою Володимир завершив розбудову держави. Запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами.

Політика ярослава Мудруго була продовженням батька. Ярославові приписує історія створення збірника законів «Руська Правда», хоча в неї попали закони давніші й пізніші від володіння Ярослава. Укріпивши свою владу в Києві, Ярослав налагодив відносини між ближчими та далекими сусідами. Тоді почав він справді величаву будівничу діяльність, що в ті часи перемінювала Київ у мистецький самоцвіт східної Європи. А розгромивши печенігів, побудував на місці битви величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення. Також важливе місце посідає заповіт ярослава відкрив нову сторінку в розвитку політичної структури Русі. Він узаконив передання престолів за принципами родового старійшинства, тобто від старшого брата до наступного за віком (джерела називають його «лествичным восхождением»), встановив стосунки між князями на засадах васалітету-сюзеренітету.

Дата добавления: 2015-05-08