Питання 28. Дайте психологічну характеристику педагогічної діяльності

Питання 27. Проаналізуйте психологічні фактори успішності учіння

До цих факторів належать:

- особливості розумової діяльності дитини;

- ставлення до учіння;

- самооцінка своїх успіхів;

- рівень домагань;

- вікові та індивідуальні особливості розвитку;

- метод навчання;

- умови життя та ін.;

- система здібностей до засвоєння знань та способів діяльності.

Ставлення до учіння; уміння вчитися; особливості мислення є

основним фактором успішності учня.

Поряд із загальнопсихологічними закономірностями процесу учіння на його успіхах позначаються індивідуально-психологічні особливості в сформованості і розвитку окремих психічних процесів якостей особистості.

Однією із сторін індивідуально-психологічних відмінностей учіння є індивідуальний стиль учбової діяльності, який виявляється:

- в стійких способах учбової роботи,

- в системі навичок, прийомів,

- пристосуванні індивіда до вимог діяльності.

У такій системі недоліки однієї з сторін компенсуються високим рівнем розвитку інших і в цілому система забезпечує продуктивність діяльності.

Індивідуально-психологічні особливості своєю природною передумовою мають типологічні особливості НС (силу, урівноваженість, рухливість), але не вони самі по собі зумовлюють успіхи учня, а залежно від характеру спрямування їх функцій в навчально-виховній діяльності, у їх взаємодії з навколишнім середовищем. Індивідуальні особливості виявляються в здібностях, інтересах – є дійовим фактором учіння.

У процесі учіння не тільки виявляється, а й формується індивідуальний стиль учбової діяльності учня, той склад способів і прийомів учіння, який забезпечує його успішність. Наприклад, учень з руховим типом НС успішно виконує завдання контрольної роботи в умовах дефіциту часу за рахунок таких рис, як висока швидкість реакцій, вміння швидко міняти характер власних дій, прискорювати темп. В свою чергу, учень з інертним типом НС досягає успіху, використовуючи такі розумові риси, як наполегливість, підвищена увага, самоконтроль, чіткість та систематичність у роботі.

Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючи та навчаючий

вплив вчителя на учнів з метою особистісного та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.

В залежності від продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п’ять рівнів:

1-репродуктивний (мінімальний)- педагог вміє передавати іншим те, що

знає сам;

2-адаптивний (низький, малопродуктивний)- педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;

3-локально –моделюючий (середній, середньо продуктивний)- педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);

4-системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) – педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;

5-системно –моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) – педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників; відповідні уявлення, які виникають в учнів під час цілеспрямованого спостереження (на л/б, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп’ютерні, графічні та інші засоби.

Засобами передання є пояснення показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика(л/б, польова), тренінги.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.

В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації,що і в учбовій. Зовнішнімотиви (н-д мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади.

Дата добавления: 2015-05-08