Тема № 7. Суб’єктивна сторона злочину

Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Поняття вини та її значення для кримінальної відповідальності.

Форми вини в кримінальному праві України, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Умисна форма вини, необережна форма вини, змішана (подвійна, складна) форма вини.

Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки). Відмінність прямого умислу від непрямого. Види умислу в залежності від моменту виникнення: раптовий, заздалегідь сформований; в залежності від ступеня передбачення наслідків: визначений, невизначений, альтернативний.

Умисел у злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети для визначення підстав кримінальної відповідальності та характеру і ступеня суспільної небезпечності злочину. Мотив і мета як конститутивні (конструктивні) ознаки складу злочину; кваліфікуючі ознаки складу злочину; обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Поняття необережної форми вини та її ознаки. Необережність та її види. Значення запобігання необережних злочинів органами внутрішніх справ (міліцією громадської безпеки).

Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

3лочинна недбалість, її об’єктивний та суб’єктивний критерії. Їх значення в діяльності органів внутрішніх справ..

Випадок (казус) як невиновне заподіяння шкідливих наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.

Подвійна, складна (змішана) форма вини таі її значення для кваліфікації злочину.

Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Помилка в: об’єкті злочину; предметі злочину; потерпілому; злочинності чи незлочинності діяння; причинному зв`язку та у наслідках злочину. Значення помилок в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Випадки, які приєднуються до помилок і помилка щодо особи; відхилення дії чи удару.

Додаткова література:

Андрианов А.В. Предкриминальная ситуация и предумышленость: уголовно правовой аспект субъективной стороны организации преступления // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики – Вип. 4 – Харків – 2004. – С. 142–147.

Арєшкіна С. Суб’єктивна сторона розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин. // Право України. – 2007. – № 7. – С. 70–74.

Багіров С. Подвійна форма вини і реформа кримінального законодавства України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2000. – № 2. – С. 106.

Беницкий А.С. Особенности интеллектуального и волевого момента прямого умысла на легализацию имущества, приобретенного заведомо противоправным путем // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – С.197.

Борисов В.I. Необережнiсть i її види: Текст лекції. – Харків: Юрид. ін–т, 1991.

Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 10. – С.50.

Вапсва Ю.А. Поняття помилки // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. – №1. – С.134.

Вапсва Ю.А. Помилка у змісті суб’єктивної сторони складу злочину: Автореферат дис. к.ю.н.:12.00.08 / Вапсва Ю.А.; Університет внутрішніх справ МВС України. – Харків, 2000 (Харків). – 20 с.

Вереша Р. Визначення змісту злочинної недбалості у кримінальному праві Укр. (ст.25 КК України) // Право України. – 2005. № 7. С. 116–121.

Вереша Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини в кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право – 2004 – № 4 с. 98–103.

Вереша Р.В. Вина у кримінальному праві: навчально–методичний вимір: Навч. посіб. / Р. В. Вереша; рец.: В. О. Глушков [та ін.]. – К.: Атіка, 2006 (К.). – 408 с.

Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України: Монографія / Р.В. Вереша; М.І. Мельник – вступне слово. – К.: Атіка, 2005 (К.). – 224 с.

Вереша Р.В. Проблеми вини в теорії кримінального права: Навч. посіб. / Р. В. Вереша; рец.: М. І. Мельник [и др.]. – [б. м.]: Атіка, 2005 (К.). – 464 с.

Воробей П. Загальне поняття кримінально–правового ставлення за вину // Право України. – 1999. – № 6. – С.113.

Воробей П.А. Теорія і практика кримінально–правового ставлення в вину: Автореф. дис. д.ю.н.: 12.00.08 / НАВСУ. – К., 1999. – 32 с.

Еременко А.Г. Проблема переноса вины в уголовной среде // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – 2000. – Ч. 2. – С.27.

Єгоров О.М. Проблемні питання умисної форми вини в кримінальному праві України // Юридична наука та правоохоронна діяльність. – 2005. – Вип. 6. – С. 94–98.

Злобин Г.А., Никифоров В.С. Умысел и его виды. – М.: Юрид. лит., 1972.

Іванюк З.С. Необережність як форма вини при вчиненні злочину // Держава і закон. – Ів.–Фр., 2006. – Вип. 1. – С. 141–147.

Литвак О. Кримінологія необережності // Право України, – 1998. – № 3. – С.35.

Мартенко О.С. Психологічний зміст умисної вини // Держава і право: Зб. Наук. праць.: Юрид. і політ. науки. – 2005. – Вип. 27. – С. 521–528.

Матвiйчук В.К., Тарарухiн С.А. Суб’єктивна сторона складу злочину: Лекцiя. – К.: Українська академiя внутрiшнiх справ, 1994.

Музика А. Особливості суб’єктивної сторони злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. – № 9. – С.50.

Нежурбіда С.І. Злочинна необережність: концепція, механізм і шляхи протидії: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького Національна академія наук України. – К., 1999. – 20 с.

Нікітіна І.В. Психолого–кримінологічні детермінанти визначення суб’єктивної сторони злочину: новий аспект (визначення в кримінальному праві поняття «суб’єктивна сторона злочину») // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 171–178

Оробець К. Властивості суб’єктів злочину за кримінальним правом України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 121–123.

Осадчий В. Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 1999. – № 10. – С. 82.

Осика І., Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. – № 5. – С. 51.

Приходько Т.М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / НАВСУ. – К., 2001. – 20 с.

Савченко А. Практичне значення мотиву злочину (результати дослідження) // Право України. – 1999. – № 1. – С. 102.

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / НАВСУ. – К., 1999. – 18 с.

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

Стачу В.І. Стан сильного душевного хвилювання як ознака суб’єктивної сторони злочину // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – 1999. – Ч. 3. – С. 74.

Тимошенко В. Примус як мотив поведінки. // Право України. – 2007. – № 6. – С. 104–108.

Ткачук О. Одержання даних стосовно суб’єктивної сторони злочину при розгляді справ // Право України. – 1998. – № 11. – С. 53.

Тузов А., Тузов Д. Неусвідомлене в механізмі антигромадської поведінки // Право України. – 1999. – № 8. – С.86.

Тутунджян Н.Л. Суб’єктивна сторона злочину в кримінальному праві України.// Влада. Людина. Закон. – 2006. – № 3. – С. 43–44.

Дата добавления: 2015-05-10