Порядок реєстрації шлюбу

Державна реєстрація шлюбу

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (ст. 27 СК України). Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану (ДОРАЦСу) за їх вибором.

Виняток: якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини (хвороба, відрядження) особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до ДОРАЦСу, таку заяву, нотаріально засвід­чену, можуть подати їх представники. Повноваження представ­ника мають бути нотаріально засвідчені.

ДОРАЦСу зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як май­бутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу (ст. 29 СКУ та п. 4.6 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні). Присут­ність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлю­бу є обов'язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Державна реєстрація шлюбу відбувається в строки:

а) загальний (після спливу одного місяця від дня подання за­
яви про його реєстрацію);

б) скорочений:

- за наявності поважних причин¹ до спливу одного місяця;

- за наявності особливих обставин² в день подання відповід­ної заяви;

в) збільшений (за наявності відомостей про перешкоди реєст­
рації шлюбу керівник ДОРАЦСу може відкласти реєстрацію,
але не більше як на три місяці. Рішення про таке відкладення мо­
же бути оскаржене до суду).

До суду можна оскаржити рішення ДОРАЦСу про відмову в скороченні часу реєстрації шлюбу. Скарга підлягає розгляду згідно з правилами ЦПК України.

Заручини регулюються ст. 31 СК України. Зарученими вважа­ються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

Правовідносини, що виникають із заручин, не є сімейно-пра­вовими, оскільки вони не створюють обов'язку вступу в шлюб.

¹ Поважними причинами можуть бути переїзд осіб, які бажають укласти шлюб
на постійне місце проживання до іншої держави або іншої місцевості, виїзд однієї
з них у довгострокове відрядження тощо.

² Особливими обставинами є вагітність нареченої, народження нею дитини,
а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.

Наслідком заручин можуть бути цивільні правовідносини, в си­лу яких особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшко­дувати другій стороні затрати, що були понесені нею у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою да-рувальника може бути розірваний судом. При цьому подарована річ підлягає поверненню. А якщо вона не збереглася, особа, яка одержала подарунок, зобов'язана відшкодувати його вартість.

Дата добавления: 2015-05-10