Предметом правового регулювання будь-якої галузі права є сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. 13 страница

Україна, здобувши незалежність, проголосила про створення банківської, цінової, фінансової, митної, податкової системи, формування державного бюджету, впровадження своєї грошової одиниці179 та одночасну реорганізацію існуючої і створення власної системи фінансового контролю. Найбільш важливими напрямами у цій сфері стали:

- подолання принципів партійності контролю та класового підходу до нього;

- скасування так званого робітничого, народного та інших, характерних для тоталітарного режиму, різновидів фінансового контролю;

- усунення надмірної централізації органів фінансового контролю;

- роздержавлення контролю;

- утворення інститутів фінансового контролю, придатних для демократичного суспільства, сучасних потреб держави, органів місцевого самоврядування;

- формування інститутів незалежного фінансового контролю, що відповідає принципам становлення громадянського суспільства в Україні.

179 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року №55 XII // Відомості Верховної Ради України. - 1990. -№31. -Ст. 429.

Процес формування системи органів фінансового контролю в Україні можна поділити на два етапи:

1) етап становлення (1990-1997 рр.), під час якого було:

а) сформовано на законодавчому рівні систему органів державного фінансового контролю, а саме: органи державної податкової служби (1993), органи державної контрольно - ревізійної служби (1993), Державне казначейство України (1995), Рахункову палату (1996);

б) закріплено правові основи діяльності органів фінансового контролю;

в) започатковано розмежування контрольних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до вимог Конституції України (1996);

г) відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» (1993) утворено інфраструктуру незалежного фінансового контролю;

д) з прийняттям Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) створено правові основи для формування місцевого фінансового контролю;

2) етап удосконалення (з 1998 р.), який передбачає здійснення заходів щодо реформування та подальшого розвитку системи органів фінансового контролю, її оптимізації та підвищення

ефективності цих органів у здійсненні контрольних повноважень.

У результаті прийняття нових редакцій законів України: «Про Рахункову палату» (1998), «Про Національний банк України» (1999), видання указів Президента «Про Положення про Міністерство фінансів України» (1999), «Питання Державної митної служби України» (2000), «Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління» (2000), «Про затвердження положення про Державну податкову адміністрацію України» (2000), «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» 2003), «Про Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України» (2004), «Питання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» (2004) тощо та постанов Кабінету Міністрів України «Про деякі питання діяльності Державного казначейства України» (1999), «Про утворення Державної пробірної служби та казенних підприємств пробірного контролю» (2000), «Про затвердження Положення про Державний департамент фінансового моніторингу» (2002) тощо було окреслено коло повноважень як існуючих, так і новостворених органів фінансового контролю.

Відповідно до конституційних положень в Україні сформовано три залежних одна від одної сфери фінансового контролю, а саме:

- державна сфера, суб'єктами контролю в якій є органи державної влади;

- муніципальна сфера, в якій роль контролюючих суб'єктів виконують органи місцевого самоврядування;

- громадянське суспільство, суб'єктами контролю в якому є громадяни та утворювані ними інституції, відносно незалежні від органів державної влади та місцевого самоврядування.

2. Компетенція представницьких та виконавчих органів держави, місцевого самоврядування щодо здійснення фінансового контролю

Фінансовий контроль в Україні здійснюється органами державної та місцевої влади - як представницькими, так і органами виконавчої влади.

Відповідно до Конституції України Верховна Рада України має

такі контрольні повноваження:

- контроль за виконанням Державного бюджету України (п. 4 ст. 85, статті 96, 97);

- контроль за використанням коштів Державного бюджету України (ст. 98);

- контроль за використанням наданих Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також позик, отриманих Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, не передбачених Державним бюджетом України (п. 14 ст. 85);

- контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України (пп. 11, 13 ст. 85, ст. 87).

Контроль, який Верховна Рада України здійснює відповідно до Конституції України, має назву парламентського (п. 33 ст. 85).

Законодавчий орган здійснює парламентський контроль самостійно на пленарних засіданнях, а також через постійні комітети.

Правові форми здійснення такого контролю регулюються Конституцією України, законами України «Про статус народного депутата»,

«Про комітети Верховної Ради України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про Рахункову палату», Регламентом Верховної Ради України тощо.

Регламент Верховної Ради України встановлює порядок здійснення контрольної діяльності, який випливає з її конституційних повноважень (ст. 1.0.2).180

Суб'єктами парламентського контролю є: парламент у складі народних депутатів; Голова Верховної Ради України та його заступники; голови та члени тимчасових слідчих комісій; голови та члени тимчасових спеціальних комісій; народні депутати України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

До повноважень Верховної Ради України, зазначених у ст. 109 Бюджетного кодексу України, належить: контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу, зокрема здійснення контролю за виконанням Державного бюджету України; заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України; контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету України.181

180 Регламент Верховної Ради України: Затверджений постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року № 129/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1994. №35.-Ст. 338.

181 Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38. - Ст. 189.

Контроль Верховної Ради України здійснюється через її комітети, повноваження яких визначені у Бюджетному кодексі України, Законі України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 року.

Відповідно до ст. 109 Бюджетного кодексу України комітети Верховної Ради України беруть участь у підготовці до розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів.

Законом України «Про комітети Верховної Ради України» встановлений обсяг контрольних повноважень комітетів Верховної Ради України. Зокрема, основними функціями комітетів є: здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування; участь у контролі за виконанням державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів.182

Крім того, відповідно до ст. 33, 34 Закону України «Про Рахункову палату» Верховна Рада України періодично, але не менш як два рази на рік, доручає відповідному комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які мала здійснити протягом року Рахункова палата, заслуховує у разі необхідності інформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії та обстеження, що нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності.

Комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обстежень відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами.

На підставі доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово-кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень, які подаються на розгляд Верховної Ради України.

Особлива роль у здійсненні контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, який має повноваження щодо: контролю за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовки відповідного висновку; контролю за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

Серед форм парламентського контролю в Україні одне з провідних місць посідають запит народного депутата та депутатське звернення до органів парламенту, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Зокрема, запит народного депутата та його обговорення у парламенті об'єктивно можуть спричинити збір голосів депутатів на підтримку пропозиції щодо розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, наслідком чого може бути прийняття резолюції недовіри урядові та його відставка.183

Контрольні повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини урегульовані у Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року. Вони поширюються на відносини, що виникають між громадянами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами при реалізації прав і свобод людини і громадянина, в тому числі у сфері фінансового контролю. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини серед інших повноважень має право: безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; на ознайомлення з документами; вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків; запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних і письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі (ст. 13).184

183 Майданник О. Організаційно-правові форми здійснення парламентського контролю в Україні // Право України. - 2003. - № 7. - С. 9.

184 Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. №,4), Ст. 99.

Повноваження Президента України у сфері фінансового контролю випливають з його конституційного статусу глави держави, гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст 102)

Особливостями контрольних повноважень Президента України є такі:

1) самостійне формування норм фінансового контролю в указах і розпорядженнях з фінансових питань;

2) стеження за адекватністю норм фінансового контролю, сформованих парламентом, та їх блокування в разі невідповідності (право вето);

3) самостійне утворення та регламентована участь у колегіальному утворенні органів, уповноважених здійснювати фінансовий контроль;

4) здійснення контролю самостійно або за допомогою легітимно створених інституцій (Рада національної безпеки і оборони України тощо).

Секретаріат Президента України відповідно до Положення про нього для виконання покладених на нього завдань має право: запитувати та отримувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і посадових осіб; порушувати за дорученням Президента України перед керівниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про усунення виявлених у їхній діяльності недоліків про факти порушення Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України інформувати правоохоронні органи.185

Контрольні функції Кабінету Міністрів України урегульовані у Конституції України та у Тимчасовому регламенті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915.186

Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції України подає Верховній Раді України звіт про виконання Державного бюджету України, а також спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 3 розділу 1 Тимчасового регламенту), зокрема органів виконавчої влади, які здійснюють фінансовий контроль: Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України тощо.

Контрольні функції Кабінету Міністрів України реалізуються шляхом:

- утворення урядових органів державного управління (департаментів, служб, інспекцій), постійних і тимчасових робочих органів (комітетів, комісій, робочих груп), які мають контрольні повноваження;

- реалізації права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України та щорічного затвердження плану законопроектної роботи;

- видання у межах своєї компетенції постанов та розпоряджень у сфері фінансового контролю, обов'язкових для виконання на території України;

- прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України на період його повноважень, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших державних програм і актів Кабінету Міністрів України;

- звіту Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України;

- розгляду Кабінетом Міністрів України депутатських звернень і запитів, розгляду звернень громадян.

Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України визначені повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад щодо здійснення фінансового контролю на відповідній території.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють контроль за виконанням рішення відповідної ради про бюджет.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює контроль: за виконанням нормативно-правових актів з фінансових питань; за виконанням бюджету Автономної Республіки Крим; за використанням коштів бюджетних цільових (у тому числі валютних) фондів; за виконанням програм Автономної Республіки Крим тощо.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 28) передбачає, що делегованими повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері фінансової діяльності є такі:

1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.

Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:

1) Радою Міністрів Автономної Республіки Крим - стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;

2) обласними державними адміністраціями - стосовно районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;

3) міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі - стосовно районних бюджетів у цих містах бюджетів;

4) районними державними адміністраціями - стосовно бюджетів міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об'єднань;

5) виконавчими органами міських рад - стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст (ст. 115 Бюджетного кодексу України).

3. Контрольні повноваження Рахункової палати

Конституція України передбачила створення спеціального державного органу для здійснення контролю за використанням коштів Державного бюджету України - Рахункової палати (ст. 98). Правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року.

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй та здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.187

187 Про Рахункову палату: Закон України від 11 липня 1996 року № 315/96-ВР // Верховної Ради України. - 1998. - № 24. - Ст. 137.

До повноважень Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства відповідно до ст. 110 Бюджетного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про Рахункову палату» належить здійснення контролю за:

1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про Державний бюджет України»;

2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;

4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках;

5) своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загально - державних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

6) фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

8) законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках тощо. До повноважень Рахункової палати належить також регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Рахункова палата відповідно до завдань виконує такі функції (ст.6):

1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України;

4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. В ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загально - державних програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Рахункова палата має такі повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

3) перевіряти в органах і на об'єктах грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;

5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, від інших підприємств і організацій - довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України;

9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;

10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України (ст. 7).

Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов'язані з виконанням ними своїх службових обов'язків, є обов'язковими для всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Контроль за виконанням Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є об'єктами права державної власності, організується і проводиться Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та конкретних доручень Верховної Ради України, її комітетів.

До плану роботи Рахункової палати обов'язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення.

Відповідно до ст. 16 Закону «Про Рахункову палату» її повноваження поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, створені згідно із законодавством України. Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи та їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

На запити Рахункової палати в процесі здійснення нею своїх функцій всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується об'єктів контролю та є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обстеження. На вимогу Рахункової палати Національний банк України, уповноважені банки та кредитні установи, фінансові організації зобов'язані надавати посадовим особам Рахункової палати необхідні документальні підтвердження операцій і стану рахунків об'єктів, що перевіряються. Підприємства, установи та організації зобов'язані надавати на вимогу Рахункової палати довідки і копії документів щодо операцій і розрахунків з об'єктами, що перевіряються.

Дата добавления: 2015-05-10