Дорослий

Дитина

Батько

У кожної людини були батьки (або ті, хто їх заміняв), і вона зберігає в собі набір станів Я, що повторюють стани Я його батьків в такому вигляді, в якому вона їх сприймала. Ці батьківські стани за певних обставин активізуються. Отже, простіше кажучи, “кожний носить в собі Батька”.

Слід відзначити, що Батько може проявлятися у двоякий спосіб – прямо або непрямо: як активний стан Я або як вплив Батька. У першому, активному випадку, людина реагує як його батько чи мати (“Роби, як я”). Якщо мова йде про непрямий вплив, то реакція людини буває такою, яку від нього очікували (“Не роби, як я; роби те, що я кажу”). У першому випадку від наслідує одного з батьків, у другому – пристосовується до їх вимог.

Батько виконує дві основні функції. По-перше, завдяки цьому стану людина може ефективно грати роль батька своїх дітей, забезпечуючи тим самим виживання людського роду. Важливість цієї функції підкреслюється фактом, що люди, які стали сиротами в ранньому дитинстві відчувають набагато більші труднощі у вихованні власних дітей, ніж ті, які зростали у повних сім’ях аж до підліткового віку. По-друге, завдяки Батьку багато наших реакцій давно стали автоматичними, що допомагає зберегти багато часу та енергії. Люди багато що роблять тільки тому, що “так прийнято робити”.

У стані Дитина зберігаються емоції та почуття, асоційовані із зовнішніми подіями.

Будь-яка людина була дитиною, тому вона несе в собі враження минулих років, які за певних обставин можуть активізуватися. Можна сказати, що “кожний ховає в собі маленького хлопчика чи дівчинку”. У багатьох аспектах Дитина – одна з найбільш цінних складових особистості, оскільки вносить в життя людини те, що справжня дитина вносить в сімейне життя: спонтанні бажання і радість, творчість і чарівність.

Дитина також може проявляти себе двома способами: як Дитина, що пристосувалася (Адаптована Дитина) або як природна Дитина (Вільна Дитина). Дитина, що пристосувалася, змінює свою поведінку під впливом Батька. Вона веде себе так, як цього хотіли би його батько чи мати: наприклад, дуже незалежно від них, або не по роках самостійно. Ниття або “замикання в собі” – це також способи адаптації. Таким чином, вплив Батька виступає як причина, а Дитина, що пристосувалася – як наслідок. В той же час природна Дитина проявляє себе у спонтанній поведінці: наприклад, у неслухняності, бунті або у прояві творчого пориву.

Всі люди (включаючи дітей) здатні на об’єктивну обробку інформації, тобто, “в кожній людині є Дорослий”. Стан Дорослого необхідний для життя, оскільки для того, щоб ефективно взаємодіяти з оточуючим світом, людині необхідно переробляти інформацію, вираховувати ймовірності різних ситуацій, знати власні невдачі і задоволення. Наприклад, перетинаючи вулицю із інтенсивним рухом, необхідно провести складні оцінки швидкостей. Людина починає діяти тільки тоді, коли оцінить ступінь безпеки переходу вулиці.

Одна з головних функцій Дорослого полягає у координації та контролюванні дій Батька та Дитини, свого роду посередницькій діяльності між ними.

Нижче (рис. 2) подано структурну діаграму, яка включає стани Батько, Дорослий та Дитина, які на діаграмі відокремлені один від одного.

Рис. 2. Структурна діаграма.

Коли спілкуються двоє людей, одна людина ініціює трансакцію трансактним стимулом. Інша людина, на яку був направлений стимул, відповідає трансактною реакцією. Мета простого трансактного аналізу – з’ясувати, який саме его-стан відповідав за трансактний стимул, і який стан здійснив трансактну реакцію.

За Берном, у найбільш простих трансакціях і стимул, і реакція витікають від Дорослого. Наприклад, хірург, оцінивши ситуацію і розуміючи необхідність у скальпелі, простягає руку до медсестри. Правильно зрозумівши цей жест, оцінив відстань та м’язові зусилля, вона вкладає скальпель в руку хірурга таким рухом, якого від неї очікують.

Дещо складнішою є трансакція Дитина – Батько. Наприклад, під час хвороби дитина з високою температурою просить пити, і мати, що її доглядає приносить склянку води.

Обидва вищевказаних приклади Берн називає комплементарними оповнюючими) трансакціями (complementary transactions). Іншими словами, при нормальних людських стосунках стимул тягне за собою доречну, очікувану та природну реакцію.

Перший приклад (Берн його класифікує як комплементарну трансакцію першого типу) представлений на рис. 3а. Другий (комплементарна трансакція другого типу) – на рис. 3б.

 

 

Рк

Ст

  Агент

Респондент

Агент

Респондент

а) першого типу

б) другого типу

Рис. 3. Доповнюючі трансакції.

На підставі цього Берн виводить перше правило комунікації: поки трансакції будуть комплементарними, процес трансакції буде відбуватися гладко і безконфліктно. І як наслідок, процес комунікації може відбуватися невизначено довго.

Зворотне правило полягає в тому, що процес комунікації переривається, якщо відбувається те, що Берн називає перехресною трансакцією (crossed transaction) (рис.4).

Рк	Рк Ст
Агент	Респондент	Агент	Респондент
а) першого типу	б) другого типу
Рис. 4. Перехресні трансакції.

Більш складними є приховані трансакції, які потребують одночасної участі більше, ніж двох его-станів. Саме ця категорія є основою для ігор. Досвічені продавці, наприклад, дуже сильні у так званих кутових трансакціях, в яких беруть участь три его-стани. Наступний діалог є яскравим, хоча, можливо, і дещо спрощеним прикладом торгівельної гри.

Продавець: Ця модель краща, але вона вам не по кишені.

Покупець: Саме її я і візьму.

Аналіз цієї трансакції представлено на рис. 5а. Продавець на рівні Дорослого констатує два факти: “Ця модель краща” і “Вона вам не по кишені”. На соціальному рівні слова продавця здаються зверненими до Дорослого покупця, тому, він мав би відповісти: “Безумовно, ви праві і в одному, і в другому”. Однак, прихований, психологічний вектор був вдало направлений досвідченим Дорослим продавця до Дитини покупця. Відповідь, яку дала Дитина, свідчить, що наш аналіз є вірним. Покупець думає: “Незважаючи на фінансові наслідки, я покажу цьому нахабі, що я не гірший за його інших покупців”. Ця трансакція є комплементарною на обох рівнях, оскільки продавець ніби приймає відповідь покупця за чисту монету, тобто як відповідь Дорослого, який вирішив зробити покупку.

РРСт Рк	ссссссст
Агент (продавець)	Респондент (покупець)	Агент (ковбой)	Респондент (дівчина)
а) кутова трансакція	б) подвійна трансакція
соціальний рівень психологічний рівень
Рис. 5. Приховані трансакції.

У подвійній прихованій трансакції беруть участь чотири его-стани. Такий тип трансакції часто має місце при флірті.

Ковбой: Чи не бажаєте подивитися стайню?

Дівчина: Ах, я с дитинства обожнюю стайні!

На рис. 5б видно, що на соціальному рівні відбувається розмова між Дорослими, в той час як на психологічному рівні це розмова Дитини з Дитиною і його зміст – сексуальні взаємостосунки (залицяння). На поверхні видно позицію Дорослого, а закінчення більшості подібних ігор визначається позицією Дитина, отже, учасників гри може чекати несподіваний дитячий сюрприз.

Таким чином, трансакції можна поділити прості і приховані. Прості в свою чергу поділяються на комплементарні і перехресні, а приховані – на кутові та подвійні.

Фундаментальним компонентом структури особистості, як вважає Карл Роджерс (1902–1987), є “Я-концепція” – уявлення людини про саму себе, образ власного “Я”, що формується в процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем. На основі “Я-концепції” відбувається саморегуляція поведінки людини. Але “Я-концепція” часто не співпадає з уявленням про ідеальне “ Я”. Між ними має місце неузгодженість. Цей дисонанс між “Я-концепцією”, з одного боку, і ідеальним “Я”, – з іншого, і виступає як внутрішньоособистісний конфлікт, який може привести до важкого психічного захворювання.

Широку популярність здобула концепція внутрішньо особистісного конфлікту одного з ведучих представників гуманістичної психології американського психолога Абрахама Маслоу (1908–1968). Згідно з Маслоу, мотиваційну структуру особистості утворює ряд ієрархічно організованих потреб (рис.2):

1) фізіологічні потреби;

2) потреба в безпеці;

3) потреба в пошані;

4) потреба в соціальному статусі;

5) потреба в самоактуалізації.

Нижчі потреби  

  Безпеки і захисту   Фізіологічні  

Нижчі потреби  

  Безпеки і захисту   Фізіологічні  

Рис.2 Піраміда потреб А.Маслоу

Найвища потреба – це потреба в самоактуалізації, тобто в реалізації внутрішніх потенціалів, здібностей і талантів людини. Вона виражається в тому, що людина прагне бути такою, якою вона може стати, але це їй не завжди вдається. Самоактуалізація – це здатність, притаманна більшості людей, але далеко не всі її реалізують. Цей розрив між прагненням до самоактуалізації і реальним результатом і лежить в основі внутрішньоособистісного конфлікту (за Маслоу).

А. Н. Леонтьєв (1903–1979) запропонував теорію діяльнісного підходу. Згідно з нею, зміст внутрішньоособистісного конфлікту обумовлений характером структури самої особистості. Ця структура, в свою чергу, детермінована об’єктивно суперечливими стосунками, в які вступає людина, здійснюючи різноманітні види своєї діяльності. Одна з найважливіших характеристик внутрішньої структури особистості полягає в тому, що людина, навіть якщо і має основну мету в житті, не може жити тільки однією цією метою або мотивом. Мотиваційна сфера людини, на думку А. Н. Леонтьєва, навіть в найвищому її розвитку ніколи не нагадує застиглу піраміду. В різні періоди життя, в різних сферах людського буття і в різних ситуаціях у особистості виникає безліч інших, окрім ведучого, мотивів, які створюють мотиваційну сферу або, як сьогодні прийнято говорити, мотиваційне поле. Суперечлива взаємодія різних мотивів особистості і спричиняє внутрішньо особистісний конфлікт.

4.2. Контрольні питання

1. Опишіть конфліктну природу людини з точки зору психоаналізу З.Фрейда.

2. Дайте характеристику механізмів психологічного захисту.

3. Опишіть погляд К.Г.Юнга на особистість.

4. Опишіть внутрішньоособистісний конфлікт з точки зору індивідуальної психології А.Адлера.

5. Опишіть внутрішньоособистісний конфлікт з точки зору К.Хорні, Е.Фромма.

6. Охарактеризуйте етапи психосоціального розвитку за Е.Еріксона.

7. Опишіть его-стани та типи транзакцій з точки зоруЕ.Берна.

8. Охарактеризуйте внутрішньоособистісний конфлікт з точки зору К.Роджерса.

9. Опишіть природу внутрішньоособистісного конфлікту з точки зору А. Маслоу.

10. Охарактеризуйте внутрішньоособистісний конфлікт з точки зору теорії діяльнісного підходу (А.Н.Леонтьєв).

Дата добавления: 2015-05-22