Засоби та методи подолання конфлікту у спілкуванні

при вирішенні конфліктів найбільш ефек­тивними є такі засоби:

1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу;

2) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є очевидним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист;

3) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень — виявляється у забороні нетактовних нападок, образ, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин.;

4) трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди — здійснюється за допомогою роз'яснення небажаних наслідків конфлікту для його учасників та оточення конкретними засобами вирішення конфлікту є

1) вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;

2) компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;

3) поступове згладжування протиріч;

4) відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними вирішення конфліктної ситуації має бути спокійним, гуманним, етичним.

28.самопрезентація — короткочасний, специфічно мотивований та організований процес подання інформації про себе у вербальній та невербальній поведінці. У спілкуванні беруть участь як мінімум дві людини, і кожна з них може активно впливати на сприйняття партнера. Партнер у спілкуванні — це не пасивний об’єкт сприйняття, а жива людина, що має свої цілі, своє уявлення про характер взаємодії і, головне, здатна рішуче вплинути на те, як її побачать інші.

Саме ця здатність «втручання» живого об’єкта сприйняття в процес формування свого образу у співрозмовника і називається самоподанням. По-суті, самоподання, самопрезентація полягає в управлінні увагою партнера. Кожний може управляти увагою партнера в спілкуванні. Управління увагою може здійснюватися мимоволі й неусвідомлено з тим самим успіхом, що й усвідомлено. Самоподання є засобом управління увагою інших, а не його метою. Звичайно під час взаємодії людина вільно чи мимоволі очікує, що той чи інший «акцент», який вона зробила під час самоподання, викликає не тільки й не стільки увагу до неї, скільки веде до потрібної інтерпретації певних параметрів, необхідних для завершення бажаного образу. Основою для самопрезентації є наше інтуїтивне знання про основні способи соціального сприйняття. Це й типові схеми формування першого враження, і емоційне розуміння, і закономірності каузальної атрибуції. Самоподання полягає в умінні (у більшості випадків неусвідомленому) спрямувати сприйняття партнера по визначеному шляху. Або це нав’язування того чи іншого стереотипного уявлення, що повинно задати потім специфічний «ореол» ставлення партнера, офарбити його в потрібний колір; або це управління партнером у тісному міжособистісному спілкуванні, що приводить до більш повного й точного взаєморозуміння; або це повідомлення інформації, яка має викликати ті причини й мотиви, що здаються нам відповідними дійсності чи просто вигідними.

Дата добавления: 2015-05-22