Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинська держава. Тема 1. Населення українських теренів в стародавню добу

Тема 1. Населення українських теренів в стародавню добу

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

«Історія України»

№ з/п	Назва змістового модуля та теми
Змістовий модуль 1. Давня та середньовічна історія України
Тема 1	Населення українських теренів в стародавню добу
Тема 2	Київська Русь. Галицько-Волинська держава
Тема 3	Становище українських земель в складі Литовського князівства та Польського королівства
Змістовий модуль 2. Нова історія України
Тема 4	Національна революція. Створення козацької держави
Тема 5	Україна наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Ліквідація козацької державності
Тема 6	Останній період існування Гетьманської держави. Українські землі під владою Речі Посполитої та Російської імперії в другій пол. XVIII ст.
Тема 7	Під владою двох імперій. Національно-культурне відродження в ХІХ – на початку ХХ ст.
Змістовий модуль 3. Новітня історія України
Тема 8	Україна у Першій світовій війні
Тема 9	Українська революція та революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях
Тема 10	Україна в умовах утвердження тоталітарного ладу (20 – 30-ті рр. ХХ ст.)
Тема 11	Україна в Другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
Тема 12	Україна в післявоєнний період та в умовах системної кризи (1946 – 1985 рр.)
Тема 13	Україна кінця 80-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.
Разом годин – 81

ЗМІСТ

дисципліни «історія україни»

Змістовий модуль 1. Давня та середньовічна історія України

Населення давньокам’яного віку. Мезоліт: пам’ятки, розвиток техніки обробки каменю. Людина мезоліту. Неолітична революція. Енеолітичне населення Подніпров’я. Трипільські племена. Розвиток продуктивних сил. Культура. Кіммерійці. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор’я.

Велике переселення народів. Слов’яни: етногенез, розселення й побут. Утворення державних об’єднань антів, склавинів і волинян. Норманська теорія походження слов’янської державності та її модифікації. Кельтська теорія.

Література: [1-14, 19, 25, 30, 52, 81, 116, 177, 178].

Джерела. Історіографія. Утворення поляно-київської держави. Династія Києвичів. Політична структура та адміністративний устрій Києво-руської держави. Внутрішня й зовнішня політика останніх Києвичів. Вихід на міжнародну арену. Походи князя Аскольда та Києво-Візантійська угода. „Аскольдове хрещення” та його історичне значення. Боярська змова. Закликання Олега новгородського. Династичний переворот 882 р. Правління Олега. Правління Ігоря.

Київська Русь наприкінці ІХ – Х ст. Реформи княгині Ольги. Дипломатична діяльність княгині: “західний демарш” і утворення антивізантійської коаліції. Завойовницька діяльність князя Святослава та її оцінки в сучасній історіографії. Підпорядкування хозарських володінь і Кримського півострова. Ярополк Святославич – продовжувач європейського напрямку в зовнішньополітичній діяльності київських володарів.

Київська Русь наприкінці Х – в ХІ ст. Володимир Святославич та його реформи. Києво-візантійські стосунки. Захоплення Корсуня (Херсонеса). Хрещення князя Володимира. Прийняття християнства в Київській Русі та його історичне значення. Роль церкви в державно-політичному житті Русі. Становлення нової еліти.

Розквіт Київської держави в ХІ ст. Вокняжіння Ярослава Мудрого. Його зовнішня і внутрішня політика. “Повість временних літ”, “Слово про закон і благодать”. “Руська правда”. Родинні зв’язки Київської правлячої династії з європейськими королівськими дворами. Ярослав Мудрий – зодчий величі та могутності Київської Русі.

Тріумвірат Ярославичів. Святополк-Михаїл та його внутрішня політика. Повстання 1113 р. Діяльність Володимира Мономаха. Початок феодального дроблення Київської Русі та історичне значення цього процесу. Міжусобні конфлікти як характеристика періоду роздрібненості.

Політична структура Київської держави в Х – ХІІ ст. Особливості державно-політичного життя. Консолідація північно-східних князівств. Боротьба ростово-суздальських князів за київський стіл. Утворення Владимиро-Суздальської держави та

особливості її політичного життя. Боротьба Київської держави з половецькою експансією у ХІ – на поч. ХІІІ ст. Монголо-ординська навала.

Економічне життя Київської Русі. Сільське господарство і промисли. Ремесло. Міста. Торгівля. Соціальні процеси. Панівний та залежні стани населення. Генеза та специфіка руського феодалізму.

Культура Давньої Русі. Фольклор. Література. Шкільництво. Бібліотеки. Архітектура. Образотворче мистецтво. Прикладне мистецтво.

Київська Русь у світовій історії. Занепад метрополії. Піднесення Галицької і Волинської земель. Початок князювання Данила Романовича. Перша зустріч з монгольською навалою – битва на Калці 1223 р. Перша сутичка русько-українських військ із хрестоносцями – Дорогочинська битва 1238 р.

Галицько-Волинська держава в ХІІІ ст. Нове об’єднання Галицької та Волинської земель. Українсько-руські землі між двох мечів. Падіння Києва. Західний демарш Данила Галицького. Зрада європейських політиків. Заснування нової столиці.

Похід монгольських орд у Європу. Ярославська битва 1245 р. Східна політика Данила Галицького. Спроба звільнитися з-під ординської залежності та причини її невдачі. Коронування Данила Галицького та його історичне значення. Боротьба з боярською опозицією. Правління Лева Даниловича і його наступників.

Галицько-Волинське королівство як продовження Києво-руського періоду державницького існування українців-русів. Значення Києво-руського та Галицько-Волинського періодів державницького буття українського народу для творення державницьких традицій в Україні.

Література: [4, 5, 6, 9, 11, 15, 18, 27, 28, 41, 53, 59, 75, 79, 100, 101, 111, 112, 130, 131, 136, 137, 154, 156 – 160, 173].

Дата добавления: 2015-05-22