Структура особистості та характеристика її компонентів

20.Структура особистості та характеристика її компонентів

Структуру особистості розглядають по-різному. Одні вважають, що в ній доцільно розглядати лише психологічні компоненти (пізнавальні, емоційно-вольові, спрямованість), інші виокремлюють у ній ще й біологічні аспекти (типологічні особливості нервової системи, вікові зміни в організмі, стать), які не можна ігнорувати у процесі виховання особистості. Однак протиставляти біологічне соціальному в особистості не можна. Природні аспекти та риси існують у структурі особистості як соціально зумовлені її елементи. Біологічне та соціальне у структурі особистості утворюють єдність і взаємодіють.

У структурі особистості розрізняють типове та індивідуальне. Типове є тим найзагальнішим, що властиве кожній людині і характеризує особистість узагалі: її свідомість, активність, розумові та емоційно-вольові прояви тощо, тобто те, чим одна людина схожа на інших людей. Індивідуальне — це те, що характеризує окрему людину: її фізичні та психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру тощо, тобто те, чим одна людина відрізняється від інших людей.

Психолог К. Платонов у структурі особистості виокремлює чотири підструктури.

Перша підструктура — спрямованість особистості: моральні якості, установки, стосунки з іншими. Визначається суспільним буттям людини.

Друга — підструктура досвіду (знання, вміння, навички, звички).

Набувається досвід у процесі навчання й виховання. Провідним у

набутті досвіду є соціальний чинник.

Третя — підструктура форм відображення. Вона охоплює індивідуальні особливості психічних процесів, що формуються протягом соціального життя і специфічно виявляються в пізнавальній та емоційновольовій діяльності людини.

Четверта підструктура — біологічно зумовлені психічні функції особистості. Об’єднує типологічні властивості особистості, статевій вікові особливості та їх патологічні зміни, що великою мірою залежать від фізіологічних і морфологічних особливостей мозку.

Психологічна структура особистості дуже складна і багатогранна.

Пізнавальна, емоційно-вольова діяльність особистості, її потреби, інтереси, ідеали та переконання, самосвідомість тощо — складові духовного життя особистості, які перебувають у складній взаємодії і в своїй єдності становлять її “Я”, яке керує всіма аспектами внутрішнього життя та проявами його в діяльності та стосунках з іншими.

В структуру особистості входять наступні підструктури згідно з К.К. Платонов:

 Направлення особистості (потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, світобачення, переконання) – формуються шляхом виховання. Найбільш активна форма направленості є переконання. Також до під структури входить воля – може надавати переконанням активний характер, сприяючи втіленню їх в життя.

 Досвід – поєднує знання, навички, вміння і звички, набуті шляхом навчання, але вже з помітним впливом біологічних і генетичних властивостей людини. Типові для даного індивідума прояви, так як і закріпленні знання, навички та вміння – це властивості особистості. Досвід може бути також пасивним «мертвим вантажем». Проте завдяки окремим вольовим навичкам він може стати активним, тобто особистість може використовувати знання та навички в своїй діяльності.

 Індивідуальні особливості окремих психологічних процесів (функцій):пам’ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття, почуття, воля. Ці індивідуальні особливості, закріплюючись, стають рисами особистості. Всі складові даної підструктури формуються шляхом вправ, тобто частоти та способу використання даної функції. Оскільки емоції та відчуття властиві і тваринам, то можна сказати, що в особистісних рисах даної підструктури біологічний компонент починає переважати над соціальним.

 Властивість темперамента чи типологічні властивості особистості. Вони завжди залежать від фізичних властивостей мозку: швидкості протікання нервових процесів, баланс процесів збудження та гальмування. Сюди відносять статеві та вікові властивості, а також особливості особистості, викликані патологією. Ці біологічно обумовлені риси важко піддаються змінам, але інколи можливе формування певної риси шляхом тренувань. Активність підструктури темпера метра визначається силою нервових процесів, якщо у людини слабкість нервових процесів, то в неї буде «слабкий» тип нервової системи в тип темперамента з більш пасивною поведінкою.

Структура особистості є динамічною.

А.Г. Ковалев виділяє в структурі особистості такі елементи:

 темперамент (структури природних властивостей);

 направленість (система потреб, інтересів та ідеалів);

 здібності (система інтелектуальних вольових властивостей).

Комплекс стійких компонентів особистості:

 темперамент;

 характер;

 здібності;

 мотивація.

Дата добавления: 2015-05-22