Прослідкуйте воєнні операції по визволенню Лівобережної Ук­раїни та Криму (січень — травень 1944 р.) від фашистської окупації

Протягом серпня - вересня 1943 року від нім­ців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом. Операції на території Ліво­бережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті теж застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдармами в районі Мелітополя та запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі дніпра біля Києва та Кременчука.На черзі була опера­ція з визволення столиці України.

«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніп­ра. Тут їм удалося сконцентрувати значні військові сили, зокрема есесів­ські танкові дивізії «Адольф Гітлер», «Рейх» та ін. Командування вер­махту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. «Радше Сонце впа­де в Дніпро, ніж росіяни здолають Східний вал», — хвалькувато заявляв Гітлер.

Протягом жовтня 1943 року війська І Україн­ського фронту під командуванням М. Ватутіна вели запеклі бої за розширення плацдарму на правому березі Дніпра в районі Букрина. Незва­жаючи на це, спроба розвернути наступ на Київ успіху не мала. На цьому напрямку ворог зосе­редив велику кількість військ, організував гли­боку ешелоновану оборону й чинив запеклий опір. У ході Дніпровської наступальної опера­ції виявилася слабка матеріально-технічна під­готовка військ, не вистачало переправних за­собів, незадовільно забезпечувалося прикриття наступальних частин. Учасник подій В. Аста-ф'єв (відомий радянський письменник) згаду­вав у своїх щоденниках: «Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять - шість днів усе це спливає. Уявляєте?»

Ураховуючи ситуацію, яка склалася в районі Києва, ставка Верховного головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про перевезення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого манев­ру фашисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 р. столиця України була повністю звільнена від німецько –фашимтських загарбників.

Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)

Дата	Назва
Грудень 1942 р.	Звільнення першого населеного пункту на території УРСР с. Півнівка Міловського району Ворошиловоградської (тепер Луганської) області
29 січня — 18 лютого 1943 р.	Наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу
2 лютого — 6 березня 1943 р.	У результаті наступу Воронезького і Центрального фронтів було звільнено Харків та східну частину Донбасу
19 лютого — 25 березня 1943 р.	У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу
17—25 липня 1943 р.	Ізюмсько-Барвінківська операція
17 липня — 2 серпня 1943 р.	Міуська операція
3—23 серпня 1943 р.	Бєлгород-Харківська операція
13 серпня — 22 вересня 1943 р.	Донбаська операція
26 серпня — 1 жовтня 1943 р.	Чернігово-Прип'ятьська операція
Серпень—грудень 1943 р.	«Битва за Дніпро», що складалася з ряду операцій по форсуванню Дніпра і звільнення Києва
26 вересня — 5 листопада 1943 р.	Мелітопольська операція
10—14 жовтня 1943 р.	Запорізька операція.
Жовтень 1943 р.	Дніпропетровська операція
31 жовтня— 11 грудня 1943 р.	Керченсько-Ельтйгенська операція

24 січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в на­ступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з'єдналися в районі м. Звени-городки. У «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, багато артиле­рійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів.

На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Україн­ським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові части­ни, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською опера­цією війська І Українського фронту розпочали насту­пальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболо­ченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу ра­дянським частинам надали партизанські загони О. Сабу­рова, О. Федорова, В. Бегми та ін. 2 лютого 1944 року звільнено від окупантів Луцьк і Рівне. У результаті на­ступу радянських військ визволено Проскурів, Тернопіль, Вінницю.

30-31 січня 1944 року війська III та IV Українських фронтів розгорну­ли наступ на Нікопольсько-криворізькому напрямку. Гітлерівське ко­мандування надавало великого значення збереженню під своїм контро­лем Нікополя та Кривого Рогу — районів, багатих на марганцеві та за­лізні руди. Війська генералів Р. Малиновського та Ф. Толбухіна раптови­ми ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).

У березні - квітні 1944 року розпочався другий етап грандіозної битви на Правобережжі. Війська І Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві час­тини. Радянські війська вийшли до передгір'я Кар­пат. 5 березня - 17 квітня 1944 року війська II Ук­раїнського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли 26 березня 1944 року до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорно­морського флоту успішно здійснили Одеську опе­рацію. 28 березня вони визволили Миколаїв, а 10 квітня – Одесу.

8 квітня 1944 року розпочалися бої за Крим. 11 квітня визволено Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-го-динного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 року Севастополь звільнено від загарбників. 12 травня 1944 року Крим повністю виз­волили від фашистів. 17-та німецька армія втратила десятки тисяч осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку

Дата добавления: 2015-05-22