Методичні рекомендації. Ось що, наприклад, зробив в Афінах Клісфен після вигнання тиранів: він увів до складу

ПЛАН

V ст. до н.е.

Тема 3. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРЕЦІЇ В

ПЛУТАРХ. АРИСТИД, 17

ФІЛОХОР. ФРАГМЕНТ

АРИСТОТЕЛЬ. ПОЛІТИКА, ІІІ, 1,10

...Ось що, наприклад, зробив в Афінах Клісфен після вигнання тиранів: він увів до складу філ багато іноземців [що про­живали в Аттиці] і рабів-метеків [вільновідпущених]...

Народ проводив попереднє голосування перед восьмою пританією з питання, чи вважає він за потрібне „подавати черепок”. Якщо це визнавалось необхідним, агора огороджувалася дошка­ми, причому залишали десять входів; через них входила кожна філа окремо, а черепки подавали, повертаючи їх написами дони­зу. Спостерігали за цим дев'ять архонтів і Рада. Після цього черепки підраховували, і той, проти кого було подано найбільше голосів і притому не менше шести тисяч, повинен був покинути місто на десять років (згодом на п'ять). Перед цим він повинен був протягом десяти днів дати іншим й сам дістати задоволення своїм особистим справам; він зберігав право користуватися при­бутками, однак не мав права наближатися до смуги Гереста, мису на Евбеї...

...З людей маловідомих один тільки Гіпербол був вигнаний остракізмом через свою негідність, а не тому, що його підозрю­вали у прагненні до тиранії. Після нього припинився цей звичай, який існував з часів Клісфена, коли цей останній вигнав тиранів і хотів вигнати їхніх друзів.

...Зійшовшись з усіх кінців країни до міста, афіняни піддали остракізмові Аристида, прикривши ненависть до слави іменем страху перед тиранією. Остракізм не був покаранням за будь-який низький вчинок; заради благопристойності він називався “при­борканням і утриманням від пихи і надмірної могутності”, однак по суті справи був засобом втішити ненависть, і засобом досить милосердним: почуття недоброзичливості знаходило собі вихід не в чомусь непоправному, а тільки в десятирічному вигнанні того, хто це почуття викликав. Коли ж під дії цього заходу стали підпада­ти люди невідомі й негідні, остракізм перестав застосовуватися...

Переважно суд відбувався так. Кожний, взявши черепок, писав на ньому ім'я громадянина, якого вважав за потрібне вигнати з Афін, а тоді ніс до визначеного місця на агорі, обнесеній з усіх сторін огорожею. Спочатку архонти підраховували, скільки всьо­го набиралося черепків: якщо їх було менше шести тисяч, остра­кізм визнавали недійсним. Опісля всі імена розкладалися окремо, і той, чиє ім'я повторялося найбільшу кількість разів, оголошувався вигнаним на десять років без конфіскації майна.

1. Джерела рабства.

2. Застосування рабської праці в господарстві та становище рабів.

3. Аграрні відносини та ремісниче виробництво. Становище селян і вільних ремісників.

4. Грецька торгівля та лихварство.

5. Особливості розвитку економіки Греції.

РЕФЕРАТИ:

1. Розробка Лаврійських копалень та її значення для роз­витку афінської економіки.

2. Грошовий обіг Аттики в V ст. до н.е.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев В.Н. Аттическое общественное землевладение V – ІІІ вв. до н.э. // ВДИ. – 1967. – № 2. – С. 66 – 76; 1972. – № 4. – С. 7 – 18.

2. Античная Греция / Под ред. Голубцовой Г.С. – М.: Наука, 1983. – Т. І. – С. 247 – 326.

3. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 157 – 176.

4. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3–х т. – Т.1. Стародавня Греція. – Чернівці: Наші книги, 2007. – С. 213 – 231.

5. Валлон А. История рабства в античном мире. – М.: Госполитиздат, 1958. – С. 53 – 156.

6. Гросман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практи­кум. – Львів: Вища шк., 1985. – С. 145 – 154.

7. Знаменитые греки /по Плутарху. – М.: Просвещение, 1966. – С. 79 – 100.

8. Практикум по истории древнего мира. / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. – М.: Просвещение, 1972. – С. 137 – 146.

9. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. – М.: Мысль, 1964. – С. 310 – 340.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев В.Н. Аграрные отношения в Аттике V – ІV вв. до н. э. // Античная Греция: В 2-х т. – М.: Наука, 1983. – Т. 1. Становление и развитие полиса. – С. 247 – 326.

2. Андреев В.Н. Лаврийские серебряные рудники как источник частного обогащения в V – ІV вв. до н. э. // Герценовские чтения. Научн. докл. Ист. науки. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1977. – С. 103 – 107.

3. Андреев В.Н.Структура частного богатства в Афинах V – ІV вв. до н.э. // ВДИ. – І981. – № 3. – С. 21 – 48.

4. Глускина Л.М. Афинские метеки в борьбе за восстановление демократии в конце V в. до н.э. // ВДИ. – 1958. – № 2. – С. 70 – 89.

5. Грей С.Э. Что такое род и искусство управлення „людьми” // ВДИ. – 1970. – № 1. – С. 49 – 66.

6. Дильс Г. Античная техника. – М.-Л: Изд-во иностран. лит., 1934. - 214 с.

7. Доватур А.И. Рабство в Аттике в VІ – V вв. до н.э. – Л.: Наука, 1990. – 135 с.

8. Ельницкий Л.А. Рабы в древних Афинах // ВДИ. – 1970. – № 2. – С. І86 – 187.

9. Ельницкий Л.А. О роли рабов и отпущенников в некоторых формах управлення государством в Греции V – ІV вв. до н.э. // ВДИ. – 1972. – № 4. – С. 100 – 107.

10. Казакевич Э.Л. О рабах в Афинах // ВДИ. – 1961. – № 3. – С. 3 – 21.

11. Казаманова Л.И. Введение в античную нумизматику. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. – 302 с.

12. Клячко И.Б. Стелы гермокопидов как исторический источник сведений о рабах V в. до н.э. // ВДИ. – 1966. – № 3. – С. 114 - 127.

13. Колобова К.М., Озерецкая Е.Л. Как жили древние греки. – Л.: Учпедгиз, 1959. – С. 98 – 110.

14. Ленцман Я.А. О древнегреческих терминах, обозначающих рабов // ВДИ. – 1961. – № 2. – С. 47 – 69.

15. Ленцман Я.А. О возникновении товарного производства в древней Греции // ВДИ. – 1953. – №3. – С. 46 – 64.

При підготовці до практичного заняття особливу увагу слід звер­нути на джерела, що характеризують розвиток грецької економіки в V ст. до н.е. Вони представлені наративними (уривки з промов ора­торів, схолії, праці істориків, літературні твори), епіграфічними (надписи на камені, кераміці, металі), археологічними та нумізматич­ними джерелами.

Вивчаючи економіку Греції V ст. до н.е., потріб­но виділити характерні риси господарства класичного періоду, визначити її відмінність від господарства країни XI – ІХ ст. до н.е.

Важливим є визначення рабства в Греції (Аристотель. Політика, 1252–1254 б), а також питання про його основні джерела (Фукідід. Історія, ІІІ, 68, 3; V, 3 4; VІІ, 86, 2, 87, 3; Ксенофонт. Грецька істо­рія, 1, 6, 12–15) та становище і застосування праці рабів у різних галузях виробництва (Ксенофонт. Про прибутки, ІV, 14–15; Демосфен. Про­мови, І, ІІ, 21, 22, 24; VІІ, 55–56, 68–70).

Необхідно пам'ятати, що окремі дослідники прагнуть скрасити раб­ство в Стародавній Греції, доводячи, що тут не було різкої різниці між вільними та рабами. Окремі джерела дають змогу встановити помил­ковість таких тверджень.

У V ст. до н.е., не зважаючи на розвиток рабства та рабовласниць­кого способу виробництва, вільна праця в Греції відігравала ще знач­ну роль як в ремеслі, так і в сільському господарстві (Аристофан. Ахарняни, 33–37, 995–999; Тиша, 556–570; 632–637, 999–1010; Птахи, 489–492; Плутарх. Перикл, 12). Слід правильно розбиратися в цих особли­востях грецької економіки V ст. до н.е. і відповісти на питання, чому при рабовласницькому способі виробництва дрібне селянське господарство і незалежне ремісниче виробництво становлять економічну основу класичного грецького суспільства.

Далі потрібно ознайомитися з особливостями торгівлі та фінансів у Стародавній Греції (Ксенофонт. Про прибутки, розд. 3; Домострой, XXI, 22–29; Аристофан. Тиша, 999–1000; Псевдоксенофонт. Афінська політія; Фукідід. З надгробної промови Перикла, ІІ, 38; Демосфен. Промови, ХL, 52; ХІV, 70; L, 17–18, 61). Для більш повного розкриття проблеми слід залучити нумізматичний та археологічний матеріали. У передових грецьких полісах торгівля, лихварство та банківська справа досягли досить високого рівня. Проте в умовах рабовласницького ладу товарні відносини не могли отримати широкого розповсюдження через низький рівень виробництва, заснованого на рабстві, та через вузькість внут­рішнього ринку.

Помилковими є погляди тих дослідників, які прирівнюють економі­ку давньогрецького суспільства до економіки епохи капіталізму. Водночас не слід недооцінювати розвиток товарного виробництва в Старо­давній Греції. Розвиток торгових зв’язків та наявність товарного ви­робництва в Греції не міняли натурального в своїй основі характеру античної економіки.

Підготовка до заняття завершується засвоєнням особливостей економічного розвитку давньогрецького суспільства.

Дата добавления: 2015-05-22