Устрій Київської Русі

Головні теорії походження Давньої (Київської) Русі

Тема 3 Утворення і розвиток держави Київська Русь

План заняття №5

1. Головні теорії походження Давньої (Київської) Русі
2. Устрій Київської Русі
3. Утвердження християнства на Русі

В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі:

• Норманська теорія (найбільше прихильників): вирішальна роль в утворенні Давньоруської держави відіграли варяги (нормани, вікінги). Вони об’єднали під собою племена Подніпров’я (засновники теорії – німецькі філософи Г. Байєр та Г. Міллер, XVIII ст. Росія).
• Теорія природно-історичного (автохтонного) походження Давньоруської держави (сповідують українські історики М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій, а також ряд російських, серед яких Б. Рибаков): процес державотворення у слов’ян розпочався ще до приходу варягів, наприклад Антський союз. Варяги мали за мету підпорядкувати лише дніпровський торгівельний шлях, названий «із варяг в греки», описаний Нестором-літописцем. Отже, варяги були зацікавлені лише в тимчасовому союзі з місцевими слов’янськими племенами, але були втягнуті в процеси державотворення, що відбуваються у суспільствах з формуванням класів (соціальної нерівності).
• Хозарська теорія (професор Гарвардського університету О. Пріцак): поляни, як осередок Русі, не були слов’янами, вони походили з Хозарського каганату. Поляни були київською гілкою Хозарського каганату, звідти родом і князь Кий. Ця теорія не знаходить підтвердження у археологів, які рідко зустрічають пам’ятки хозарської (салтово-маяцької) культури.

Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу. Розглянемо економічну, соціальну, політичну та етнічну складову Давньої Русі.

• Економічна:
1. Землеробство – провідна галузь, практикувалася 2- та 3-пільна система. Сіяли жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес а також бобові та городину. Знаряддя: рало, плуг, соха;
2. Скотарство – головним чином в степовій зоні. Розводили рогату худобу, коней, свиней, кіз, птахів;
3. Ремесло – близько 60 спеціальностей: чорна металургія, гончарство, ткацтво, деревообробка, тощо;
4. Торгівля – як внутрішня, так і зовнішня. Експорт: хліб, худоба, сіль, хутро, пенька, мед, ремісничі вироби. Грошова одиниця: кун, срібло, гривня, карбованець.
• Соціальна структура:
1. Князі, бояри, князівські дружинники;
2. Селянство (смерди), які поділялися на вільних і самостійних та залежних від бояр і князів (частково вільні);
3. Холопи або раби – як правило з полонених або «соплемінників» проданих в рабство за борги чи злочин. Раби працювали в основному по домашньому господарстві.
4. Міщанство – близько 15% населення Русі. Найбільшими містами були Київ (близько 50 тис. чол.) і Новгород (близько 30 тис. чол.), Чернігів, Бєлгород. Смоленськ, Вишгород, Любеч.
5. Духовенство – сформувалося з прийняттям християнства.
• Форма правління: Давня Русь була ранньофеодальною монархією: Київський князь зосереджував адміністративну, воєнну, судову владу, а також воєнну справу через власних дружинників, пізніше воєвод. Йому підпорядковувалися удільні князі, як правило близькі і далекі родичі. Важливе місце в правлінні займала Боярська рада і Народне Віче (збори), особливо коли влада Київського князя слабшала.
• Територіально-політичний устрій. Давня Русь, навіть у самий свій розвиток (ХІ-ХІІ ст.) не була єдиною і монолітною державою. Вона складалася приблизно з 15 удільних князівств, що в основному жили власним, часто самобутнім життям, сплачуючи данину князю Київському. Історики називають Русь конфедерацією або співдружністю князів. У 988р. Володимир Великий замінив удільних місцевих князів своїми синами (12) і вірними боярами.

Дата добавления: 2015-05-22