Запровадження християнства на Русі

Володимир: прихід до влади, зміцнення держави

Розпочата в 977 р. міжусобна боротьба між синами Святослава закінчилася смертю Олега, Ярополка й перемогою Володимира (980 – 1015), князювання якого справедливо вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один з найяскравіших політичних діячів європейського масштабу. За його князювання завершилось формування території Київської Русі. Володимир спирався на місцеву аристократію і таким чином позбавився свавільних варягів. Він усунув від влади племінних вождів і на їхнє місце посадив своїх синів (12). Зосередив усю владу в своїх руках. Одна із великих заслуг Володимира – захист Русі-України від нападів печенізьких орд. Боротьба велася безперервно. Інколи битви замінялися поєдинками богатирів (наприклад, Кожум’яки з печенізьким богатирем; Мстислава Тмутараканського, сина Володимира, – з князем касогів Редедею). Володимир також укріплював прикордонні землі, заселяюючи їх добровольцами.

Найважливіше нововведення – запровадження християнства. Язичництво не відповідало ні рівню розвитку держави, ні становищу київського князя. Волхви і “кудесники” суперничали з князями за владу над народом. Вибравши християнство, Русь обрала європеїзований шлях політичного розвитку. Християнізації передував політичний союз з Візантією. На прохання візантійською імператора про військову допомогу Володимир дав згоду з умовою віддати йому заміж сестру імператора Василя ІІ Ганну. Василь ІІ погодився за умови, що Володимир охреститься і охрестить свою країну. У 988 р. Володимир охрестився разом зі своїм оточенням, а потім силоміць охрестив усіх киян у р.Почайні. Після цього була християнізована вся Русь.

Це сприяло швидкому злету Київської Русі. Введення нової віри зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, вивело її в число передових європейських країн, сприяло розширенню економічних і культурних зв'язків з багатьма народами. Прийняття християнства позитивно вплинуло і на внутрішнє життя країни. Ця релігія підтримувала монарше право на владу, тому київські князі знайшли в ній ідеологічну опору. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління, забезпечувала не знане раніше духовне єднання, справляла величезний вплив на культурне і господарське життя. Християнство принесло з собою розвиток науки, письменництва, мистецтва, архітектури.

Після смерті Володимира між його синами спалахнула міжусобна боротьба. Старший син Святополк убив менших братів Бориса і Гліба. Святослав безслідно зник. Ярослав пішов війною на Святополка. Той утік в Польщу і безвісно загинув. На Ярослава з війною пішов Мстислав Хоробрий (Тмутараканський). Проте вони домовилися без битви, поділивши Русь. Після смерті Мстислава Хороброго в 1036 р. Ярослав став самовладним правителем.

Дата добавления: 2015-05-22