Лекція№ 10. Розвиток мови дитини в дошкільному віці

ПЛАН

1. Загальна характеристика функціонування наочно-дієвого мислення переддошкільника.

2. Основні лінії розвитку мислення дитини -дошкільника.

3. Загальна характеристика наочно-образного мислення дитини ■дошкільного віку.

4. Передумови розвитку логічних форм мислення дошкільника.

Література:

1. Люблинская А.А. Детская психология. - М., 1971.

2. Мухина B.C. Детская психология. - М., 1999.

3. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. - СПб., 1997.

4. Поддьяков Н.Н. Мышление дошкольника. - М., 1977.

5. Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников/Под ред. А.В. Запорожца, Я.З. Неверович. - М., 1965.

102

103

6. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. - М., 1996.

7. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М, 1960.

Основні поняття; мислення, види мислення, розумові операції, пізнавальна активність, допитливість, пізнавальні інтереси, поняття, знання, орієнтовно-дослідницька діяльність.

1. Виникнення і інтенсивний розвиток у дошкільному віці нових видів діяльності значно впливає і на розвиток мислення дитини. З одного боку, в творчій рольовій грій виникає та формується план внутрішніх дій з уявленнями. З другого боку, розвиток малювання, ліплення, конструювання потребує реалізації уявлень у зовнішньому продукті. Разом з тим виникають такі загальні зміни в діяльності дитини, які призводять до формування у неї довільних, свідомо керованих дій. В їх основі лежить уявлення як про саму дію, так і про умови її здійснення. Самостійні спроби дитини реалізувати свої задуми шляхом застосування простих знарядь призводять до елементарного передбачення результату тих або інших її дій і потребують переходу до нових форм мислення.

Як показали дослідження О.В. Запорожця, П.Я. Гальперіна, в процесі оволодіння знарядовими діями відбувається суттєва перебудова діяльності дитини. її дії починають підкорюватись логіці застосування знаряддя.

Г.О. Люблінська зазначала, що у дітей дошкільного віку логічному мисленню передує "мислення руками". Практичні завдання розв'язуються дітьми в ході розумних цілеспрямованих дій.

Як показують дослідження, розумовий розвиток - результат формування розумових дій, які мають в основі зовнішні практичні дії.

Етапи розвитку дитячого мислення визначаються послідовним виникненням та розвитком більш складних форм практичної діяльності.

У ранньому віці з'являється маніпулятивна діяльність, яка змінюється предметною. Потім виникає знарядова діяльність, яка разом з предметною є передумовою більш складної форми діяльності дитини -продуктивної. Остання спрямована на відтворення, моделювання оточуючих дитину предметів в тих чи інших матеріалах. Кожен вид практичної діяльності пред'являє певні вимоги до мислення дітей та утворює умови для його розвитку у тому чи іншому напрямі.

Одна з найбільш елементарних форм мислення дитини-дошкільника виникає, таким чином, в тісному зв'язку з його практичною діяльністю та спрямована на її обслуговування - це наочно-дієве мислення.

Значення наочно-дієвого мислення для загального розумового розвитку дитини визначається тим, що воно виступає вихідним пунктом формування інших більш складних форм мислення.

Наочно-дієве мислення має загальні якості, характерні для процесу мислення взагалі: в його процесі відбувається опосередковане узагальнене відбивання прихованих (безпосередньо не сприймаємих) зв'язків та відношень реальної дійсності.

Важливу роль у функціонуванні наочно-дієвого мислення дітей відіграють образи, уявлення, що відображають ситуацію завдання. Особливе значення при цьому мають уявлення, які відбивають основну мету, на досягнення якої спрямована діяльність дитини.

Якщо дитина нечітко уявляє, чим має опанувати в ході рішення тієї чи іншої задачі, то процес мислення взагалі може не розгорнутись або розгорнутись в іншому напрямку, ніж це необхідно в даних умовах. Тільки чітке уявлення кінцевого результату, який повинен бути отриманий в ході вирішення, дозволяє дитині цілеспрямовано аналізувати умови завдання. Оцінка результатів вдалих та невдалих дій дитини відбувається на основі зіставлення їх з заданим результатом.

2. У процесі наочно-дієвого мислення формуються передумови для більш складної форми мислення - наочно-образного мислення, яке характеризується тим, що рішення певних завдань може здійснюватися дитиною в плані уявлень, без участі практичних дій.

Ця форма мислення є передумовою понятійного мислення і виконує специфічні функції, які не можуть бути здійснені іншими формами мислення.

Дослідження показали, що вдалий перехід від наочно-дійового до наочно-образного і понятійного мислення відбувається на основі зміни характеру орієнтовно-дослідницької діяльності дітей, який полягає в заміні хаотичного та рухового орієнтування зоровим, а потім і розумовим.

Дослідження Г.І. Мінської свідчать про те, то дошкільний вік є періодом, де відбувається перехід від наочно-дійового мислення до наочно-образного мислення і потім до чисто словесного. Вирішальною умовою для такого переходу стає набуття дитиною такого досвіду вирішення завдань у наочно-дієвому плані, при якому формуються більш високі типи орієнтування в умовах завдання і активізується мовне спілкування. Формування в другій половині дошкільного дитинства форм словесного мислення дуже важливе тим, що дитина готується до засвоєння розумових дій, характерних для шкільного навчання.

Сюжетно рольові ігри, особливо ігри з правилами, стимулюють розвиток в першу чергу наочно-образного мислення. Його становлення і вдосконалення залежить від розвитку у дитини уявлення. Спочатку дитина набуває здатності просто механічно заміщувати в грі одні предмети іншими, надаючи предметам-замінникам невластивих за природою, але визначених правилами гри новими функціями. На другому етапі предмети безпосередньо замінюються їх образами і відпадає необхідність практичної дії з ними.

Головні лінії розвитку мислення дитини в дошкільному віці можна намітити таким чином: подальше вдосконалення наочно-дійового мислення на базі уяви, яка розвивається; вдосконалення наочно-образного мислення на основі довільної та опосередкованої пам'яті; початок активного формування словесно-логічного мислення шляхом

104

105

використання мови як засобу постановки й вирішення інтелектуальних завдань.

Словесно-логічне мислення дитини, яке починає розвиватися в кінці дошкільного віку, припускає вміння оперувати словами та розуміти логіку міркувань. Здатність використовувати словесні міркування при вирішенні дитиною завдань можна виявити вже в середньому дошкільному віці, але найбільш яскраво вона проявляється в феномені егоцентричної мови, описаним Ж.Піаже.

Розвиток словесно-логічного мислення у дітей проходить, як мінімум, два етапи. На першому з них дитина засвоює значення слів, віднесених до предметів та дій, навчається користуватися ними при розв'язанні завдань, а на другому етапі нею пізнається система понять, які позначають відношення, та засвоюються правила логіки міркувань. Останнє відноситься вже до початку шкільного навчання.

М.М.Под'яков спеціально вивчав, як проходить у дітей дошкільного віку формування внутрішнього плану дій, притаманних для логічного мислення, та виділив шість етапів розвитку дитячого мислення:

1. Дитина ще не спроможна діяти подумки, але вже вміє за допомогою рук розв'язувати завдання в наочно-дієвому плані;

2. До процесу вирішення завдань залучена мова, але вона використовується дитиною тільки для називання предметів, якими вона маніпулює;

3. Завдання розв'язується дитиною в образному плані через маніпулювання запропонованими об'єктами. Одночасно відбувається диференціація у внутрішньому плані кінцевої та проміжної мети дії. Виникає елементарна форма міркування вголос;

4. Завдання розв'язується дитиною в заздалегідь складеному, продуманому та внутрішньо уявленому плані;

5. Завдання розв'язується подумки, в плані внутрішніх дій з послідовним виконанням того ж завдання в наочно-дієвому плані;

6. Розв'язання завдання дитиною здійснюється тільки у внутрішньому плані з висуванням готового словесного рішення.

Данні етапи вдосконалення розумових дій і операцій дитини не зникають повністю, а перетворюються, замінюються новими, більш досконалими.

У дошкільному віці починається розвиток понять, в результаті чого приблизно до підліткового віку у дітей повністю оформляється словесно-логічне, понятійне мислення.

Розвиток понять йде паралельно з розвитком процесів мислення й мови та стимулюється тоді, коли вони з'єднуються в своєму розвитку один з одним.

Отже, у дитини дошкільного віку відбувається становлення та подальший розвиток двох форми мислення: допонятійного (наочно-дійового та наочно-образного) і понятійного (словесно-логічного), можливість появи та функціонування яких пов'язано з розвитком у дошкільника мови та ускладнення його діяльності.

3. На відміну від періоду раннього дитинства, у дошкільному віці мислення дитини спирається на уявлення. Оперування образами та уявленнями робить його позаситуативним, що виходить за межі сприймаємо'! ситуації та значно розширює межі пізнання.

Зміни в мисленні дошкільника пов'язані зі встановленням більш тісних взаємозв'язків мислення з мовою. Такі взаємозв'язки приводять, по-перше, до появи розгорнутого розумового процесу - міркування; по-друге, до перебудови взаємовідносин практичної та розумової діяльності, коли мова починає виконувати плануючу функцію; по-третє, до бурхливого розвитку розумових операцій.

Міркування починається з постанови питання. Наявність питання свідчить про проблемність мислення, тому що в ньому відображується інтелектуальне або практичне завдання, яке виникле перед дитиною.

Питання дитини відображують її зацікавленість та особливе бачення світу. Виникають вони за різних причин:

Частіш за все при зустрічі дитини з новим об'єктом. Питання народжуються й при порушенні складених уявлень між тим, що малюк бачить чи пізнає та його минулим досвідом, наявними знаннями. Це питання свідчить про усвідомлення проблемної ситуації.

Дитина ставить питання і тоді, коли хоче переконатися в правильності свого висновку.

Дошкільник шукає доцільності в устрої дійсності, намагається визначити призначення предметів, підходить до встановлення зв'язків між зовнішніми якостями й призначенням об'єкта. Розуміння причинності, доступне дитині, неухильно зростає протягом дошкільного віку. Суттєвий перелом к розвитку мислення настає приблизно в п'ять років.

Розуміння причинності говорить про чутливість до суперечностей, про наявність елементів критичності мислення. Критичність виявляється і в тому, як дитина реагує на небилиці, перевертні. Малюк помічає в них невідповідність з дійсністю.

Дошкільник переходить до розв'язання інтелектуальних задач якісно іншого рівня, ніж у ранньому дитинстві. Він будує свої власні теорії. Зростає тенденція до самостійності, незалежності та оригінальності мислення.

Дитина розмірковує вголос, зіставляючи та узагальнюючи, перебираючи різні варіанти, аргументуючи висновки. Вона використовує аналогії, роблячи спробу пояснити невідоме за допомогою відомого. Ці пояснення грунтуються на чуттєвому сприйманні, життєвих ситуаціях, прочитаних книгах. Мисленню дитини властива конкретна образність. В об'єктах вона виділяє найбільш яскраві і не завжди суттєві ознаки, що призводить до незвичайних, з погляду дорослого, розумових висновків.

В уявленнях про оточуюче у дитини на перший план виходить тенденція не до виділення одиничних фактів, а до встановлення зв'язків між явищами. Діти можуть встановлювати внутрішні суттєві зв'язки та відносини між предметами та явищами оточуючої дійсності.

106

107

Область завдань, які розв'язує дитина, розширюється за рахунок знань, отриманих від дорослого або у власній діяльності, спостереженнях.

Наприкінці дошкільного віку у дитини складається первинна картина світу та зароджується світогляд. В той же час, пізнання дійсності у дошкільника проходить не в понятійній, а в наочно-образній формі. Тільки засвоєння форм образного пізнання підводить дитину до розуміння об'єктивних законів логіки, сприяє розвитку понятійного мислення.

Розвиток мислення дошкільника, пов'язаний зі змінами співвідношення між практичною та розумовою дією, перебудовою між ними, забезпечується включенням мови в процес розв'язання задач і визначається зміною ролі мови у цьому процесі. Мова починає випереджати дію.

Формування у дитини якісно нового мислення пов'язане з розвитком розумових операцій. В дошкільному віці вони інтенсивно розвиваються і починають виступати в якості способів розумової діяльності. В основі всіх розумових операцій лежить аналіз та синтез. Дошкільник порівнює об'єкти за більш численним якостями та виражає різницю в слові.

У дошкільника змінюється характер узагальнень. Діти послідовно переходять від оперування зовнішніми якостями до розкриття об'єктивно більш суттєвих для предмета якостей. Більш високий рівень узагальнення дозволяє дитині засвоїти операцію класифікації, яка припускає відношення об'єкта до групи на основі - родо-видових ознак, це також пов'язане з засвоєнням узагальнюючих слів, розширенням уявлень та знань про оточуюче та вмінь виділяти в предметі суттєві ознаки.

Розвиток розумових операцій призводить до формування дедуктивного мислення у дитини, сутність якого полягає у вмінні погоджувати свої судження один з одним і не впадати в суперечність. Спочатку дитина, хоча і оперує загальним положенням, застосувати його не може або дає випадкове обгрунтування. Послідовно вона приходить до правильного висновку.

Отже, в результаті подальшого розвитку мислення та мови дошкільника відбувається їх подальше поєднання, вдосконалення та ускладнення, тобто перетворення на вищі психічні функції.

4. Передумови для розвитку логічного мислення, засвоєння дій зі словами, числами як зі знаками, які замінюють реальні предмети та ситуації, закладаються наприкінці раннього дитинства, коли у дитини починає формуватися знакова функція свідомості.

Мовні вирази самої дитини, навіть в той період, коли вони ще тільки супроводжують практичну дію, не випереджаючи її, сприяють усвідомленню дитиною ходу та результату цієї дії, допомагають пошукам шляхів для розв'язання задачі. Ще більше зростає роль мови в той період, коли вона починає виконувати плануючу функцію Тут дитина, здається, міркує вголос. Однак, фактично і на цьому етапі вона користується в своїх розумових діях не словами, а образами. Мова відіграє при цьому дуже важливу, але поки лише допоміжну роль.

Для того, щоб слово почало застосовуватись як самостійний засіб мислення, дозволяючи вирішувати розумові задачі без використання образів, дитина повинна засвоїти напрацьовані людством поняття, тобто знання про загальні та суттєві ознаки предметів та явищ дійсності, закріплені в словах.

Поняття об'єднані між собою в стрункі системи, які дозволяють з одного знання виводити інше і тим самим розв'язувати розумові завдання, не звертаючись до предметів або образів.

Існуючі у дітей уявлення стихійно не можуть перетворитися в поняття, їх можна лише використовувати при формуванні понять. Самі ж поняття та засновані на їх застосуванні логічні форми мислення діти засвоюють в ході набуття основ наукових знань.

Систематичне оволодіння поняттями починається в процесі шкільного навчання. Але дослідження показують, що деякі поняття можуть бути засвоєні і дітьми старшого дошкільного віку в умовах спеціально організованого навчання. При такому навчанні перш за все організують особливі орієнтовні дії дітей з виучуваним матеріалом. Дитина отримує засіб, знаряддя, необхідне для того, щоб за допомогою власних дій виділити в предметах або в їх відношеннях ті суттєві ознаки, які повинні ввійти в зміст поняття. Дошкільника навчають правильно застосовувати такий засіб та фіксувати результат.

Подальший хід формування поняття полягає в тому, щоб організувати перехід дитини від зовнішніх орієнтовних дій до розумових дій. При цьому зовнішні засоби обстеження замінюються словесним позначенням.

При утворенні понять не лише висхідна форма зовнішньої орієнтовної дії, але і процес інтеріоризації має інший характер, ніж при оволодінні наочно-образним мисленням. Обов'язковим стає етап, на якому дитина замінює реальну дію розгорнутим словесним розмірковуванням, відтворюючи в словесній формі всі основні моменти цієї дії. Розмірковування ведеться не вголос, а про себе, воно скорочується і перетворюється в дію логічного мислення. Ця дія виконується за допомогою внутрішньої мови. В дошкільному віці, однак, повної обробки засвоюваних дитиною дій з поняттями ще не відбувається. Дитина здебільшого може застосовувати їх, лише розмірковуючи вголос.

Особливий вид дій абстрактного логічного мислення, яким починають оволодівати діти в дошкільному віці - дії з числами та математичними знаками (+,-,=).

Формування у дошкільників абстрактного поняття числа як характеристики кількісних відносин різних предметів, дії з числами та математичними знаками без опори на образи - важлива сторона розумового розвитку дітей.

Дослідження показують, що досягти цього в дошкільному віці можна за умови спеціального формування математичних понять та дій.

108

109

Отже, безпосередня залежність розвитку мислення від навчання дозволяє керувати навчанням так, щоб воно сприяло формуванню певного типу розумових дій.

Таким чином, можна виділити наступні особливості розвитку мислення у дошкільному віці:

дитина розв'язує розумові завдання уявно, мислення стає позаситуативним;

розвиток мови призводить до розвитку міркувань як засобу вирішення розумових завдань;

дитячі питання виступають показником розвитку допитливості та свідчать про проблемність мислення;

з'являється інше співвідношення розумової та практичної діяльності, коли практичні дії виникають на основі попереднього узагальнення, виникає планомірність мислення;

дитина переходить від використання готових зв'язків і відношень до "відкриття" більш складних;

виникають спроби пояснити явища або процеси;

складаються передумови таких якостей розуму як самостійність, гнучкість, допитливість.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте якості мислення, які розвиваються в дошкільному віці.

2. Охарактеризуйте особливості розвитку наочно-образного мислення дошкільника.

3. Розкрийте залежність зміни орієнтовно-дослідницької діяльності та видів мислення дитини-дошкільника.

Питання для самоперевірки:

1. За якими напрямками відбувається розвиток мислення в дошкільному віці?

2. З яким процесом пов'язана поява міркування в дошкільному віці?

3. Розкрийте значення наочно-дійового мислення дитини для її подальшого розумового розвитку.

Дата добавления: 2015-05-23