Теми доповідей та рефератів

План

Семінар № 2

Теми доповідей та рефератів.

План

Тема: ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЗЛОЧИННОГО ДІЯННЯ

Семінар №5

(2 год.)

1. Основні елементи злочинного діяння та їх характеристика.

2. Мета як елемент злочинної дії особистості.

3. Психологічна сутність мотиваційної сфери злочинної особистості.

4. Мотивація злочинної поведінки як ключова інтегральна проблема злочинної поведінки.

5. Полімотивовані злочинні дії.

6. Психологічні особливості способів, засобів і умов скоєння злочинного діяння.

1. Психологічні проблеми одинокості.

2. Психологічний аналіз почуття кохання.

3. Відмінність потреб, мотивів і цілей людини.

Джерела й література

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

2. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. – Л., 1989

3. Вилюнас Ф.Е. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976.

4. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. – М.,1960

5. Выготский Л.С. Эмоции и их развитие в детском возрасте. – М., 1976.

6. Газман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. – М., 1987.

7. Додонов В.И. В мире эмоций. – К., 1987.

8. Изард К. Эмоции человека. – М., 1980.

9. Коломинский Я.Л. Беседы о тайнах психики.- Минск, 1990.

10. Лук А.Н. Эмоции и личность. – М., 1982.

11. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. – М., 1983.

12. Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М., 1984.

13. Фромм Э. Искусство любви. – Минск, 1990.

14. Якобсон П.М. Психология чувств. – М., 1961

Мотиви і мотиваційна сфера особистості. Психологічний аналіз злочинного діяння пов'язаний з аналізом психологічного змісту структури злочинного діяння. Будь-яка вольова, свідома дія характеризується передбаченням майбутнього результату - її мети. Мета як елемент злочинної дії виконує двояку функцію: по-перше - усвідомлення правопорушником об'єкта, предмета чи особи, на яку спрямовується його дія; по-друге - бажання досягнути певного результату. Із усіх елементів психологічної структури злочинного діяння найповнішу інформацію про психологію злочинця дає суб'єктивна характеристик сторін, в ній - характеристика мотивів злочину. У зв'язку з цим доцільно глибше розкрити психологічну суть мотиваційної сфери особистості. Таким чином, мотивація злочинної поведінки може бути визначена, з одного боку, як внутрішній стрижень її походження, з другого - як результативна взаємодія особистості правопорушника із соціальним криміногенним середовищем.

IV. Плани семінарських занять з Психології (загальної та юридичної)

(для заочної форми навчання)

Тема: ПСИХІЧНІ СТАНИ ОСОБИСТОСТІ (2 години)

7. Процес розвитку особистості.

8. Спадковість і розвиток.

9. Вплив середовища на розвиток особистості.

10. Розвиток і виховання.

11. Діяльність як фактор розвитку.

12. Діагностика розвитку.

7. Суб’єктивний світ людини як об’єктивна реальність

8. Самопізнання і самооцінка

9. Людина як суб’єкт, індивідуальність, особистість

10. Унікальність життєвого шляху людини

11. Суб’єктивний світ людини як об»активна реальність

12. Мета і ціннісні орієнтації особистості

Література

7. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1988.

8. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М., 1990.

9. Галин А. Личность и творчество: психологические этюды. – Новосибирск, 1989.

10. Гутаринов В.П. Личность и общество. – М., 1965.

11. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., 1982.

12. Филонова Г.Н. Формирование личности: проблема комплексного подхода в процессе воспитания школьников. – М., 1983.

Психічні стани - особлива характеристика психічної діяльності людини за певний період. Вони викликаються зовнішніми обставинами, самопочуттям цієї особистості, її індивідуальними особливостями і впливають на її поведінку і дії. Саме поняття «стан» характеризує статику явищ (на відміну від психічних процесів) і його мінливість (на відміну від більш стійких психічних властивостей). Таким чином, на основі психічних процесів виникають і розвиваються більш стійкі і довготривалі психічні стани. Це складні, суцільні, динамічні явища, які багато в чому визначають своєрідність всієї психічної діяльності особистості на цьому відрізку часу (проходження процесів, виявлення властивостей). Вони підвищують чи знижують активність психічної діяльності людини. До психічних станів належать вияви почуттів (настрої, афекти, тривога, фрустрація та ін.), уваги (зосередженість, розсіяність), волі (рішучість, розгубленість, упевненість), мислення (сумнів) і т. д. Психічним станам притаманні такі особливості. Цілісність. Хоча стани і відносяться переважно до певної сфери психіки (пізнавальної, емоційної, вольової), вони характеризують психічну діяльність у цілому за певний відрізок часу. Рухомість і відносна стійкість. Психічні стани мінливі: мають початок, кінець, динаміку. Вони менш постійні, ніж властивості особистості, але стійкіші і вимірюються більшими одиницями часу, ніж психічні процеси.

V. Теми доповідей та рефератів

1. Психологія як наука і як практична сфера діяльності деятельности.

2. Як ми навчаємо інших і навчаємося самі

3. Психологічні якості і інтегральні характеристики людини

4. Свобода волі і особиста відповідальність

5. Цілі і ціннісні орієнтації особистості

6. Суб’єктивний світ людини як об’єктивна реальність

7. Самопізнання і самооцінка

8. Людина як суб’єкт, індивідуальність, особистість

9. Унікальність життєвого шляху людини

10. Суб’єктивний світ людини як об’єктивна реальність

11. Мета і ціннісні орієнтації особистості

12. Феномен людини: проблема співвідношення біологічного, соціального й духовного в людині.

13. Унікальність життєвого шляху людини.

14. Механізми й форми психологічного захисту.

15. Рольовий рівень поведінки і його віддзеркалення в психіці.

16. Засоби подолання неуважності.

17. Як покращити пам’ять.

18. Розвиток інтелекту.

19. Уява і творчість.

20. Уява і органічні процеси.

21. Типи характеру.

22. Природні і соціальні передумови характеру.

23. Геніальні жінки.

24. Історична та особиста доля геніїв.

25. Межі нормального і творчого.

26. Психологічні проблеми одинокості.

27. Психологічний аналіз почуття кохання.

28. Відмінність потреб, мотивів і цілей людини.

29. Маніпулювання свідомістю.

30. Психологія мовленнєвого впливу.

VI. Навчально-методична література

1. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. – М., 1983.

2. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. – М., 1985.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1988.

4. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980

5. Бабанский Ю.К. Педагогика. – М., 1990.

6. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

7. Богомолова Н.И. Социальная психология печати, радио, телевидения. – М., 1991.

8. Брунер Д. Психология познания. - М., 1977

9. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М., 1990.

10. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. – Л., 1989

11. Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. – М., 1984.

12. Вилюнас Ф.Е. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976.

13. Виховання громадянина / Г. Р. Ігнатенко та ін. — К., 1997. — С. 148­164.

14. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996.

15. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточниках. – М., 1997.

16. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. – М.,1960

17. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии / Собр.соч.,- М.: Педагогика.- В 6 т., Т 2.

18. Выготский Л.С. Эмоции и их развитие в детском возрасте. – М., 1976.

19. Газман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. – М., 1987.

20. Галин А. Личность и творчество: психологические этюды. – Новосибирск, 1989.

21. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989.

22. Гончаренко И.В. Гений в искусстве и науке. – М., 1991.

23. Гороболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. – М., 1972.

24. Гутаринов В.П. Личность и общество. – М., 1965.

25. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) // Освіта.

26. Джемс В. Научные основы психологии. – М., 1993.

27. Додонов В.И. В мире эмоций. – К., 1987.

28. Донцов Н.А. Психология коллектива. – М., 1984.

29. Ждан А.Н. История психологии: от античности до наших дней.- М.,1990

30. Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. – М., 1990.

31. Закон України “Про загальну середню освіту” // Освіта України. - 1999.

32. Иванов И. П. Энциклопедия коллективных творческих дел. — М., 1989.

33. Иванов И.П. Методика коммунарского воспитания: Кн. для учителя.- М., 1987.

34. Изард К. Эмоции человека. – М., 1980.

35. Ильина Т.А. Педагогика. – М., 1994.

36. Іванов І. П. Виховувати колективістів // Педагогічний пошук. — К.: Рад. шк., - ІСДО, 1993. — Розд. III.

37. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца. — М., 1989.

38. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. – М., 1991.

39. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. — К.: Вища шк., 1997. — С. 60­

40. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. — К.: Вища шк., 1993. —

41. Ковалев А.Г. Воспитание чувств. – М.: Педагогика, 1971.

42. Коломинский Я.Л. Беседы о тайнах психики.- Минск, 1990.

43. Кон. И.С. Ребенок и общество.- М.,1988

44. Концепція національного виховання // Рідна шк. - 1995. — № 6.

45. Кордонский С.Г. Знание о людях и понимание людей. // Вопросы гуманитарного познания. – Новосибирск, 1986.

46. Крижанская Ю.С., Третьяков П.В. Грамматика общения. – Ленинград, 1990.

47. Кричевский Р.Л., Дубовская Я.М. Психология малых групп. – М., 1991.

48. Кузнецов О.Н., Лебедев В.И. Психология и психопатология одиночества. – М., 1972.

49. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання. – К., 2001

50. Легенький Г. И. Цель и способы воспитания. — М.: Педагогика, 1990.

51. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций.- М.:Райт, 1998

52. Ловиненко А.Д. Психология восприятия. – М., 1987.

53. Лук А.Н. О чувстве юмора и остроумии. – М.: Искусство, 1968.

54. Лук А.Н. Эмоции и личность. – М., 1982.

55. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс. – Минск, 1986.

56. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. – М.,1994.

57. Лурия А.Р. Ощущение и восприятие. – М., 1987.

58. Лутошкин А.Н. Как вести за собой – м., 1992

59. Любивый Л.В. Современное массовое сознание. – К., 1993.

60. Макаренко А. С. О воспитании. — М.: Политиздат, 1988. — С. 36–70.

61. Макаренко А.С. Книга для родителей // Пед. соч.- Т.5

62. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса // Пед. соч. - Т.2.

63. Мартинюк І. В. Hаціональне виховання: теорія і методологія. — К., 1995.

64. Николов Н., Нешев Г. Загадки тысячелетий. Что мы знаем о памяти. – М.,1988.

65. Ночевник М.И. Человеческое общение. – М., 1988.

66. Общая психология /А.В.Петровский, А.В.Брушлинский, В.П.Зинченко и др. – М.: Просвещение, 1986.

67. Одаренные дети /Общ. ред. Г.В.Бурлинской, В.М.Слуцкого. – М., 1991.

68. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. – М., 1983.

69. Педагогика / Под ред. Ю. К. Бабанского. — М.: Просвещение, 1983.

70. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. — К.: Вища шк., 1986. — 544 с.

71. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., 1982.

72. Писарчук Е. А., Кухта А. М. Екологічне виховання учнів. — К., 1984.

73. Победоносцев Г.А. Совершенствуем систему воспитания школьников.: Кн. для учителя.- М., 1989

74. Популярная психология: Хрестоматия / Сост. В.В.Миро ненко. – М., Просвещение, 1990.

75. Практикум з педагогіки / За ред. О. А. Дубасенюк, А. В. Іванченка. — К., 2000.

76. Пряникова В.Г., Равкин З.И. История образования педагогической мысли. – М., 1995.

77. Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М., 1984.

78. Развитие памяти. – Рига, 1991

79. Рощин С.К. Психология и журналистика. – М., 1989.

80. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи. – М.: Педагогика. – В 2 т.

81. Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Методологические и теоретические проблемы педагогики. – М., 1969. С. 30–32.

82. Скаткин М.Н. Школа и всестороннее развитие детей. – М., 1980.

83. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983.

84. Толстых А.В. Наедине со всеми: о психологии общения. – Минск, 1990.

85. Филонова Г.Н. Формирование личности: проблема комплексного подхода в процессе воспитания школьников. – М., 1983.

86. Фицула М. М. Антиалкогольная воспитательная работа в школе. — К., 1997.

87. Фіцула М. М. Педагогіка: Посіб. — К.: Академія, 2000. — С. 218­-372

88. Фромм Э. Искусство любви. – Минск, 1990.

89. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб..пособие.-.М.: Юристе, 1997.

90. Швалб Ю.М., Данчева О.В. Одиночество: социально-психологические проблемы. – К., 1991.

91. Шванцара Й. Диагностика психического развития. – Прага, 1978.

92. Якобсон П.М. Психология чувств. – М., 1961

VII. Контрольні питання з курсу

1. Історичні основи психології як науки.

2. Цілі психології.

3. Основні категорії і задачі психології.

4. Види пам'яті і її індивідуальні особливості.

5. Прийоми запам’ятовування.

6. 4 види мнемонічних способів управління пам’яттю

7. Розвиток особистості. Умови розвитку і рівні.

8. Поняття про "зону найближчого розвитку”.

9. Способи активізації розумової діяльності.

10. Поняття про почуття.

11. Поняття про емоції.

12. Порушення емоційної сфери.

13. Емоції у тварин і у людини.

14. Вираження емоційних станів.

15. Вищі почуття.

16. Особистість і почуття.

17. Основні якості сприйняття і його сутність.

18. Увага.

19. Мислення й уява.

20. Процес розвитку особистості.

21. Спадковість і розвиток.

22. Вплив середовища на розвиток особистості.

23. Розвиток і виховання.

24. Діяльність як фактор розвитку.

25. Діагностика розвитку.

26. Поняття про темперамент.

27. Характер та його структура.

28. Акцентуації характеру.

29. Поняття та види здібностей.

30. Творче мислення.

31. Підхід до поняття «свідомість» різноманітних психологічних шкіл.

32. Три основні властивості свідомості.

33. Формування самосвідомості.

34. Поняття та види потреб.

35. Мотиваційна сфера особистості.

36. Порушення мотиваційно-потребової сфери.

37. Вольові процеси.

38. Рефлексія як один з характерних проявів самосвідомості.

39. Пізнання людиною своїх якостей у співставленні їх з якостями іншого.

40. Процеси рефлексій.

41. Види рефлексій.

Міністерство внутрішніх справ України

ХАРКІВСЬКИЙ Національний університет внутрішніх справ

Дата добавления: 2015-05-23