КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання 17,18,19
Питання 20. Віленське перемир"я 1656 року.
У серпні-жовтні 1656 р. у Вільно відбулися московсько-польські переговори, унаслідок яких було укладено Віленське перемир’я. За його умовами, воєнні дії між Московською державою й Річчю Посполитою припинялися. Обидві держави домовлялися, що будуть вести спільні воєнні дії проти Швеції і не розпочинати з нею переговорів про мир. Польські посли висунули пропозицію обрати царя Олексія Михайловича на престол Речі Посполитої після смерті Яна Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання царя королем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася у її складі. Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Хмельницький активізував зусилля з укладення воєннополітичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства. Питання 21. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках Період історії Польщі, названий її ж істориками «Потоп», став логічним продовженням Визвольної війни українського народу, що спалахнула в 1648 році. Генератором цієї війни стало Військо Запорізьке під керівництвом Богдана Хмельницького. Як наслідок, Потоп став наступною фазою кризи Речі Посполитої, і, в тому числі, Польського Королівства.
Інтереси Швеції та України в цей проміжок історії співпали. Не можна говорити, що дві країни були абсолютно ідентичними в своїх цілях. Швеція та Україна хотіли єдиного результату, але внаслідок різних за характером стремлінь. Ця особливість добре простежується завдяки тим положенням договорів, які були укладені гетьманом Богданом Хмельницьким зі шведським королем Густавом Х. Сильне Королівство Польське поставало проблемою для Швеції, котра прагнула перетворити Балтійське море на своє внутрішнє озеро. Виникала напружена ситуація у відносинах між цими державами, до того ж Велике князівство Литовське в особах багатьох магнатів часто схилялося до політичного загравання зі шведами. Політика Вільно була спрямована в першу чергу на протидію Московському царству, і відсутність єдності в Речі Посполитій та часті козацькі повстання в Україні лише підштовхували князівство до союзу з північним сусідом. Внаслідок того, що Литва чимраз активніше намагалася пов’язати свої політичні інтереси із шведськими, Королівство Польське було змушене лавірувати в дипломатичному океані, а після 1648 року робити це було досить складно – Богдан Хмельницький змусив до союзу Молдавське князівство, дорожив військовою підтримкою Кримського ханства, загравав зі Стамбулом та Москвою, і особливим напрямком його політики була Швеція. Досить віддалена від України, вона не становила особливої небезпеки, але постійно проявляла агресію до Польщі, претендуючи на все Балтійське узбережжя, - тобто, потужна Річ Посполита, яка існувала на той час, зовсім не входила в плани країни вікінгів. Тому шведи самі були не проти вдарити на Польщу разом із козаками. 1656 року Хмельницький та козацька Рада постановили вступити до союзу зі Швецією та Семигородським князівством. За умовами договору, угорці забирали собі всю Малу Польщу разом із Любліном та Краковом, а також Галичину. Швеція претендувала на Велику Польщу, Литву, Лівонію, Мазовію, Чорну та Білу Русь. А Україна не хотіла нічого, крім незалежності. У 1657 році союзними військами було взято Варшаву та Краків, але цей успіх не судилося розвинути. Москва протистояла Швеції, і боялася її посилення, а Польща обіцяла їй королівський трон. Капітуляція Юрія ІІ Ракоці перекреслила сподівання Хмельницького на успіх у війні. Швеція поруйнувала практично всю Польщу, але успіху не досягла.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 730; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |