Військові, технічні та наукові досягнення римлян

Науково-технічний переворот у військовій справі.

Створення Мусею співпало за часом з новим переворотом у військовій справі, винаходом бойових машин – балісти і катапульти.

Поява балісти змінила тактику морських битв. Якщо раніше головною зброєю триєри був таран, та тепер почали будувати кораблі з баштами, на які установлювали балісти.

Ці кораблі називалися пентерами, за кожним веслом на них сиділо по 5 і більше гребців, а загальне число гребців досягало тисячі чоловік.

Саме баліста дозволила царю Птоломею завоювати панівне становище на морях. Олександрія зайняла місце Афін і стала головним торговим центром Середземномор’я.

З Олександрії по каналу можна було потрапити в Червоне Море, і кораблі олександрійських греків плавали навіть до берегів Індії.

Символом торгової могутності Олександрії став 130-метровий Фароський маяк – одне з чудес світу, збудоване Состратом Кнідським за наказом Птоломея ІІ.

«Цар Птоломей присвячує богам-спасителям на благо мореплавцям», − сповіщав напис на гіпсовій плиті у підніжжі маяка. Але згодом гіпс відпав і з-під нього з’явився інший напис, вирізаний на мармурі: «Сострат із Кніда присвячує богам-спасителям на благо мореплавцям».

Створення балісти знаменувало народження інженерної науки – «механіки». Першим великим механіком був знаменитий творець воєнних машин Архімед, який більшу частину свого життя прожив в Олександрії.

Архімед мовою математики описав використання клину, блоку, лебідки, гвинта, важеля.

Разом з корабельним майстром Архієм Архімед побудував для сіракузького царя Гієрона «Сіракузянку» - величезний корабель-палац з розкішними залами і басейнами.

Корабель приводили в рух дві тисячі гребців, а на баштах стояли балісти, які кидали у супротивника трьохпудове каміння.

Тисячі робітників впряглися в канати, щоб спустити корабель на воду, але не змогли навіть зрушити його з місця.

І тоді Архімед зробив лебідку, з допомогою якої цар самостійно зрушив корабель.

Архімеду приписують відкриття законів гідростатики і винайдення «архімедова гвинта» − водопідйомного пристрою, яке використовувалося для зрошення полів.

З інших олександрійських інженерів одержали визнання Ктесибій – винахідник водяного годинника і пожежної помпи, і Герон, який створив аеропіл – прообраз парової турбіни.

В Олександрії був винайдений також перегонний куб, який пізніше стали використовувати для отримання спирту.

В ІІІ ст. до н.е. починається доба римських завоювань. Піднесення Риму було пов’язано з новим військовим винаходом, створенням легіону.

Нова зброя римлян породила нову хвилю завоювань і появу нового культурного кола, який історики називають pax Romana (Римський мир).

Завоювавши Грецію та Єгипет, римляни перейняли як грецьку культуру, так і наукові досягнення Мусея.

Головним технічним досягненням римлян було створення цементу і бетону. Римляни навчилися використовувати опалубку і будувати бетонні споруди. В якості наповнювача використовували щебінь.

В ІІ ст. н.е. в Римі був збудований Пантеон – «Храм всіх богів» - з вилитим бетонним куполом діаметром 43 метри. Пізніше ця споруда стала зразком для архітекторів Нового часу.

Римляни використовували цемент і бетон при будівництві доріг і мостів; римські дороги викликали захоплення у істориків наступних епох.

Міст через Дунай, збудований архітектором Аполлодором, був одним з чудес того часу – він мав довжину більше кілометра.

Вершиною римського будівельного мистецтва став храм Святої Софії в Константинополі, збудований Анфімієм із Тралл. Цей храм мав купол (баню) діаметром 33 метра, встановлений на пілонах висотою 23 метри.

Найвидатнішим вченим та інженером римського часу був Марк Вітрувій, який жив у І ст. до н.е. На прохання імператора Августа Вітрувій написав величезну працю про будівельне ремесло і про різноманітні машини і механізми. Ця праця мала в собі опис водяного млина.

В ХV столітті праця Вітрувія стала посібником для архітекторів Нового часу.

Вітрувій в своїй праці використав твори вчених з Олександрійського Мусею, який функціонував до IV ст. В останні століття існування Мусею в ньому працювали такі видатні вчені як Папп і Діофант.

В 391 році Мусей був зруйнований під час релігійного погрому, який вчинили християни. Вони звинувачували вчених в поклонінні язичницьким богам.

Дата добавления: 2015-05-23