Закон спадної граничної корисності. Теорія споживацької поведінки

Закон зростання потреб

Одне з фундаментальних положень економічної теорії полягає у тому, що матеріальні потреби суспільства є безмежними, а економічні ресурси, що потрібні для задоволення цих потреб, є обмеженими.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів – закону зростання потреб і закону економії праці. Ці закони взаємозв’язані.

На рівні суспільства дія цих законів виявляється у тому, що в умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення, повинно прагнути до всебічної економії праці, тобто до ефективного використання економічних ресурсів, їх раціонального поєднання та розподілу між виробництвом різних благ і на цій основі – створення умов для задоволення одних потреб і просування до інших потреб більш високого рівня, задоволення яких, у свою чергу, створює умови для просування до потреб ще вищого рівня і т.д.

На індивідуальному рівні дія закону виявляється в тому, що кожна людина, зацікавлена в максимальному задоволенні своїх потреб, завжди намагається полегшити або зробити ефективнішою свою працю, а також забезпечити раціональне обмеження потреб, жорстку черговість їх задоволення.

Закон зростання потреб характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їх структури, що просуває людину від біологічного до все більш і більш різнобічного і багатшого життя. У структурі потреб відбуваються такі принципові зміни: перехід від домінування економічних потреб до домінування соціальних, від речової структури споживання до переважання в ній послуг в тому числі послуг, спрямованих на розвиток особистості.

Існує тісний зв’язок між виробництвом і потребами, який полягає в тому, що по-перше: виробництво разом з фантазією створює нові потреби, перетворює їх з одиничних (властивих окремим людям) на масові, а по-друге: виробництво створює споживчі блага, а отже забезпечує задоволення потреб.

Саме поява нових потреб призводить до появи нових галузей виробництва, будівництва нових підприємств та реконструкції існуючих.

Досліджуючи розвиток системи потреб можна сказати, що потреби є безмежними і всі вони підпорядковані дії загального закону зростання потреб.

Якщо розглянути потребу на прикладі споживчого блага то в певний момент у міру її задоволення, що відбувається в процесі споживання цього блага, потреба насичується. Тому кожна додаткова одиниця цього споживчого блага приносить людині менше задоволення, отже має меншу граничну корисність, ніж попередня. Це є закон спадної граничності корисності. Цей закон впливає на споживача.

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоретичної течії, що має назву маржиналізм (“граничний”) – Маршалл, Парето, Хікс. Маржиналісти розробили теорію споживацької поведінки, сутність якої полягає у:

1) В умовах стабільної економіки кожна людина прагне поводити себе раціонально – тобто максимально задовольняти особисті потреби.

2) Щоб досягти цієї мети, покупець виключно суб’єктивно оцінює нагальність тієї чи іншої потреби. Відповідно до цих оцінок він розподіляє свій дохід між різними споживчими благами. Чим вища нагальність потреби, тим вищі суб’єктивні оцінки, а тому і більший попит на це благо.

3) Для визначення суб’єктивних оцінок використовують явища спадної граничної корисності споживчого блага, тобто суб’єктивна оцінка того блага, яке купують, формується на рівні його граничної корисності.

ГК

0

1 2 3 кількість

благ

Графік “Гранична корисність”

Тема 4: Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності

План

1. Зміст економічної системи та її структурні елементи

2. Класифікація економічних систем

3. Суспільний поділ праці. Його форми та типи

4. Економічні інтереси та їх класифікація

Зміст економічної системи та її структурні елементи

Економічна система – це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, які виникають між людьми.

Будь-яка економічна система характеризується ієрархічністю. Ієрархія системи визначається місцем її елементів в соціальній структурі.

Соціальна система – це складно організована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об’єднані різноманітними зв’язками. Кожна система складається з елементів, а всі елементи взаємозв’язані. Тип взаємозв’язку між елементами може бути “вертикальним” або “горизонтальним”. Вертикальний взаємозв’язок проявляється у відносинах примусу, підлеглості і підкори. Горизонтальні зв’язки є партнерськими, добровільними.

У соціально орієнтованих економічних системах домінують саме партнерські взаємини. Особливе місце в функціонуванні системи належать її суб’єктам. Кожний суб’єкт є носієм певних прав, обов’язків та відповідальності, які він реалізує у процесі своєї діяльності.

Сучасна система складається з трьох рівнів:

1) Економічна структура продуктивних сил суспільства.

2) Система економічних відносин.

3) Механізм господарювання.

Дата добавления: 2015-05-23