Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи. Бібліографічний список

План

Бібліографічний список

Теми рефератів

1. Становлення самостійної політичної науки на рубежі ХIХ – ХХ ст.ст.

2. Політичні погляди Карла Каутського – самостійна версія марксизму.

3. Концепція трансформації посткомуністичних суспільств З.Бжезінського.

Обов’язкова література:,5, 7,8.

Додаткова література: 8,17,36,37,38,42.

Тема 3. Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність

Мета роботи: засвоїти, закріпити знання студентів про:

- українську полемічну літературу;

- політичні ідеї українських просвітників;

- політичну думку сучасної України.

1. Українська полемічна література (Т. Смотрицький, Х. Філарет, У. Вишенський).

2. Політичні ідеї українських просвітників (С. Десницький, В. Каразін, Я. Козельський).

3. Політична думка сучасної України.

Розгляд першого питання доцільно розпочати з короткого нарису історичної дійсності кінця XVI – початку XVII ст. та висвітлення процесів, які сприяли розвитку прогресивного ідейно-політичного руху в Україні. У цьому контексті доцільно звернути увагу на проблему виникнення і діяльності братств – добровільних церковних об’єднань, які майже одночасно виникли у багатьох містах України.

Необхідно також звернути увагу на ідеї Реформації, що прокотилися Польщею та викликали появу тенденцій до церковної унії. Саме навколо цієї проблеми і розгорнулися суперечки полемістів як із польськими авторами, які фактично відстоювали ідеї шляхетсько-католицької соціально-економічної, політичної та культурної агресії, так і між окремими представниками полемічної літератури. При підготовці цього питання потрібно окрему увагу звернути на характеристику поглядів Г. Смотрицького, Х. Філарета, І. Вишенського, визначити спільне та особливе в їх поглядах на проблеми:

- взаємовідносин православної та католицької церков;

- взаємовідносин світської та духовної влад;

- суспільного устрою.

Докладно перше питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие./Под общ.ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.47-49.

2. Політологія: Підручник./За ред.. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.83-89.

При вивченні другого питання слід звернути увагу на те, що незважаючи на складні суспільно-політичні умови в Україні, політична думка в XVIII ст.. продовжувала існувати. Вона знаходила свій вираз у вченні про державу, її ставленні до церкви. Значний внесок у його розв’язання зробили діячі Києво-Могилянської академії. Різними були погляди на співвідношення церкви і держави у Стефана Яворського та Феофана Прокоповича. В українській політичній думці цього періоду знайшла свій вираз боротьба українського народу за соціальне і національне визволення.

У цій боротьбі виражались інтереси різних класів, соціальних угруповань, відбилася криза феодально-церковного світогляду, формувалось нове буржуазне вчення про державу і право. Політичні ідеї українських просвітників С.Я. Десницького, В.Н. Каразіна, Я.П. Козельського пробуджували національну самосвідомість українського народу.

Я.П. Козельський, наприклад, вважав, що кожна людина повинна їсти, пити, відпочивати, захищатись тощо. Громадянське право повинне захищати і забезпечувати через закони реалізацію природних прав людини.

Дане питання можна вивчити за підручниками:

1. М.Ф. Юрій Основи політології: Навчальний посібник. – К., 2003, - С.44-49.

2. В.С. Горський Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1997. – С.111-113.

3. Українська політологія: витоки та еволюція: Навчальний посібник/За ред.. Ф.Кирилюка. – К., 1995.

При вивченні третього питання студент повинен усвідомлювати, що політична думка сучасної України розвивається у складних умовах трансформації політичної системи суспільства з тоталітарної до демократичної. У зв’язку з цим відбуваються значні, часто докорінні переміни у всіх сферах життя суспільства, у суспільній свідомості, що знаходить відображення у появі нових напрямів української політичної думки, але, в той же час, ставить перед нею ряд проблем. Студент повинен уміти визначити та проаналізувати ці аспекти розвитку думки України на сучасному етапі.

Обов’язково потрібно відзначити, що на перший план виходить дослідження таких сторін суспільно-політичного життя сучасної України, як:

- форми та перспективи суспільної трансформації Україні;

- становлення української державності на сучасному етапі, у зв’язку з чим вивчається досвід державотворення та політичні ідеї мислителів минулих часів;

- перспективи розвитку політичної системи;

- становлення багатопартійності, парламентаризму;

- формування політичної еліти в Україні тощо.

Ефективність вирішення цих завдань українськими політологами залежить від того, наскільки швидко українська політична думка відійде від традицій командно-адміністративної системи, покаже свою здатність до запозичення передових досягнень зарубіжних політологічних ідей та концепцій, наскільки плідно зможе трансформувати їх у відповідності з вимогами української дійсності.

Додаткову інформацію з цього питання можна отримати у підручниках:

1. Политология для всех: Введение в политическую науку. – Ч.I/Под ред..проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.10-11.

2. М.І. Панов Політологія: Підручник. – К., 2002. – С.349-353.

3. О.В. Бабкіна Політологія: Підручник. – К., 2002. – С.433-455.

Питання для самоконтролю

1. Які напрямки можна виділити у полемічній літературі?

2. Які риси політичної думки в Україні доби Просвітництва?

3. Кого із українських мислителів можна віднести до гуманістів?

4. Які чинники визначають геополітичну орієнтацію сучасної України?

Дата добавления: 2015-05-23