Лекція 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень

Лекція 10. Соціологія релігії.

Лекція 9. Соціологія політики.

Лекція 8. Соціологія праці та управління.

Лекція 7. Економічна соціологія.

Лекція 6. Соціологія конфлікту.

Лекція 5. Соціологія культури.

Лекція 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

Лекція 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.

Лекція 2. Історія становлення і розвитку соціології.

Лекція 1. Вступ до соціології.

Плани лекцій

1. Об’єкт і предмет соціології як науки.

2. Структура соціологічного знання.

3. Функції соціології та її зв’язок з іншими науками.

4. Методи соціології.

1. Протосоціологічний період.

2. Класичний період у розвитку світової соціології.

3. Основні напрямки сучасної західної соціології.

4. Основні етапи становлення соціології як самостійної науки в Україні.

1. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.

2. Соціальна структура суспільства: основні види та елементи.

3. Теорія соціальної стратифікації.

4. Трансформація соціальної структури українського суспільства.

1. Соціологічні підходи до вивчення особистості ат її місце в суспільстві.

2. Соціологічна структура.

3. Соціалізація особистості.

4. Соціальний статус і соціальна роль особистості.

1. Соціальна сутність культури.

2. Структурні елементи та форми вияву культури в житті людини і суспільства.

3. Проблеми відродження української культури.

1. Конфлікт як соціальне явище. Предмет соціології конфлікту.

2. Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту.

3. Попередження та розв’язання конфліктів.

1. Суть та зміст економічної соціології.

2. Особливості економічної та соціальної сфер суспільства.

3. Сучасний стан соціально-економічних процесів в Україні.

1. Соціологія праці та управління як галузі соціології: об’єкт, предмет, функції.

2. Формування соціологічних ідей про працю та управління.

3. Роль соціології праці та управління у вирішенні соціально-економічних проблем.

1. Предмет соціології політики.

2. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.

3. Особливості соціально-політичного розвитку України на сучасному етапі.

1. Релігія як соціальний інститут, її еволюційні та організаційні форми.

2. Сучасна релігійна обстановка в Україні.

1. Соціальне дослідження: поняття, етапи, види.

2. Програма соціологічного дослідження.

3. Методи збирання соціологічної інформації.

4. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації.

5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів передбачає поглиблене вивчення питань, що є основою індивідуального творчого мислення, сприяє формуванню якостей соціолога та направлена на опрацювання теоретичного лекційного матеріалу, самостійного вивчення тем і питань на основі навчальної та наукової літератури, що рекомендовані викладачем і фахівцями з питань соціології.

Передбачається самостійне формування фахових знань та навичок шляхом стеження за новітніми розробками з питань соціології на спеціалізованих виставках, конференціях, форумах, семінарах, з всесвітньої мережі Internet. На самостійних заняттях студенти мають зосереджувати головну увагу на вивчення та аналіз обов’язкової та додаткової рекомендованої літератури.

Самостійна робота студентів є однією з форм організації та здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії та методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом.

Самостійна робота включає:

- опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу на основі вивчення та аналізу рекомендованої літератури;

- підготовка до практичних занять з використанням вітчизняного та зарубіжного досвіду;

- вирішення та оформлення письмових завдань;

- систематизація, аналіз і доопрацювання вивченого матеріалу курсу перед іспитом;

- виконання індивідуальних завдань визначених викладачем:

а) підготовка доповідей;

б) написання рефератів з тем семінарських занять;

в) проведення індивідуальних наукових експрес-досліджень (за власним бажанням студента);

г) вивчення світового досвіду організації і здійснення політичної діяльності;

д) аналіз сучасної діяльності вітчизняних засобів масової інформації та їх впливу на суспільні процеси;

– проведення індивідуальних соціологічних досліджень.

6. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

7.Порядок проведення семінарських занять для студентів денної і вечірньої форми навчання

Системність та активність роботи студентапротягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-5 балів за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення теми, 1-2 бали – оцінка «незадовільно», 3 бали – оцінка «задовільно», 4 бали – оцінка «добре», 5 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

8. Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

9. Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціальної проблеми, пояснення причин її виникнення, визначення тенденцій розвитку, а також формулювання відповідних практичних висновків.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі пізнавальної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в навчальному процесі.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.

10. Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Додатковим завданням є підготовка «соціального портрету» відомого громадського діяча. Завдання передбачає формування вмінь та навичок, спрямованих на конкретизацію особистісного (суб’єктивного) фактору в суспільному житті, визначення механізмів впливу індивідуальних рис громадських лідерів на функціонування соціальних систем, у які вони залучені.

11. Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Іспит з «Соціології» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з програмою науки, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних питань для студентів денної і вечірньої форм навчання та 10 питань для студентів заочної форми навчання. Білет складається таким чином, щоб він охоплював всю програму науки. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою[1]	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний

Для оцінювання відповідей студентів використовуються наступні критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою науки; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, суспільних явищ і процесів.

- доброму рівню (8 балів) відповідає на поставлене питання, добре володіння понятійним апаратом, методами і методиками, розумінням зв’язків між соціальними явищами, процесами та відносинами.

- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (до 60 %), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з науки «Соціологія» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо ж на іспиті студент набрав менше 30 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Підсумковий контроль знань студентів з «Соціології» здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (іспиту).

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Дата добавления: 2015-05-23