Фінансова стійкість підприємства, її сутність та методика оцінки. Типи фінансової стійкості

Питання оцінки фінансової стійкості в сучасних умовах посідає одне з головних місць в галузі управління та аналізі фінансового управління підприємства. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власного і позикового капіталу. Вона формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності підприємства і може вважатися головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси вкладені в підприємницьку діяльність повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечити самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На фінансову стійкість підприємства впливають фактори, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми, основними і другорядними, простими і складними, постійними і тимчасовими.

Одним із основних завдань фінансового стану підприємства є вивірення показників фінансової стійкості, які характеризують захищеність інтересів кредиторів і інвесторів. Стійкість фінансового стану визначається за співвідношенням між джерелами коштів підприємства.

З погляду впливу на фінансову стабільність підприємства визначальними внутрішніми факторами є: галузева приналежність підприємства; склад і структура продукції та надаваних послуг, їхня ча­стка в загальному платоспроможному попиті; величина й структура витрат, їхня динаміка в порівнянні із грошовими доходами; розмір оплаченого статутного капіталу;стан майна й фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру;технологія й модель організації виробництва й уп­равління і т.д.

До зовнішніх факторів, що впливають на фінансову стабільність підприємства, належать: економічні умови господарювання; пануюча в суспільстві техніка й технологія; платоспроможний попит споживачів; економічна й фінансово-кредитна політика уряду й прийняті ним рішення; законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємств; загальна політична й економічна стабільність; податкова й кредитна політика; конкуренція; ступінь розвитку фінансового ринку; ступінь розвитку страхової справи й зовнішньоеко­номічних зв'язків; зміна курсу валют; налагодженість економічних зв'язків з партнерами й т.д.

З метою аналізу фінансової стійкості розраховують показники:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), визначається як відношення власного капіталу до валюти балансу. Характеризує частку власного капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення цього показника більше 0,5, перевищення даної межі вказує на зміцнення фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

- коефіцієнт фінансової залежності (напруги або концентрації залученого капіталу), визначається як відношення зобов'язань до валюти базису. Характеризує частку залученого капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення показника не більше 0,5, перевищення даної межі вказує на залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел;

- коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт фінансового лівериджу), визначається як відношення зобов'язань до власного капіталу. Характеризує співвідношення між залученими і власними коштами. Рекомендоване значення показника менше 1;

- коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт самофінансування), визначається як відношення власного капіталу до зобов'язань. Характеризує співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Рекомендоване значення більше 1;

- коефіцієнт інвестування, визначається як відношення власного капіталу до необоротних активів. Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення показника більше 1. Чим більшим є значення даного коефіцієнта, тим більше можливостей у підприємства в здійсненні незалежної фінансової політики.

- коефіцієнт маневреності: власні оборотні кошти(ВК-НА)/власний капітал. Оптимальне значення – (0,2; 0,5).

- коефіцієнт забезпечення: власні оборотні кошти(ВК-НА)/ оборотні активи. Оптимальне значення більше 1.

Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:

- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;

- нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти, має високу дохідність поточної діяльності;

- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових і поточних зобов'язань, порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;

- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.

Дата добавления: 2015-05-24