Як виховувався Гаргантюа

ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ

Йому [батькові Гаргантюа] рекомендували великого доктора-софіста на ім’я Тубал Олоферн. Цей навчив хлопця азбуки так добре, що він міг казати напам’ять усі літери у зворотному порядку, і пішло у нього на це 5 років і 3 місяці; потім він читав з ним Доната [та інші твори], і на це пішло ще 13 років 6 місяців і 2 тижні...

Однак батько його помітив, що, хоч син і займався дуже ретельно і віддавав на це увесь свій час, він, проте, не мав успіхів, і, що ще гірше, ставав від навчання дурнішим, недотепнішим, задумливішим та чуднішим...

[Вчителя] прогнали. Його місце заступає... Понократ. З допомогою медичного засобу Понократ добивається того, що Гаргантюа забуває все, чого досі навчився.

Щоб краще досягти цілі, Понократ увів Гаргантюа до товариства місцевих учених, змагання з якими повинно було підняти його дух і посилити у ньому бажання навчатися інакше і виділитися. Також він склав план занять таким чином, що Гаргантюа не гаяв даремно ні години: увесь його час йшов на набуття корисних знань.

Тепер Гаргантюа вставав близько четвертої години ранку. В той час як його витирали, йому прочитували вголос і виразно сторінку із Святого Письма з належними поясненнями до кожного розділу...

Далі вони спостерігали за небом, чи було воно в тому самому стані, в якому вони бачили його вчора ввечері, і в який знак зодіака вступали сьогодні сонце та місяць.

[Потім] його одягали, зачісували, завивали, прикрашали й обливали пахощами; в цей час з ним повторювали вивчені учора уроки. Він проказував їх напам’ять і на підтвердження їх наводив практичні приклади зі звичайного життя... Після цього він читав три години.

Скінчивши читати, вони виходили з дому, розмовляючи про зміст прочитаного, і рушали на луг, де грали в м’яча, вправляючи тіло так само, як раніше вправляли розум....Чекаючи обіду, вони чітко і виразно вимовляли деякі думки, почерпнуті з уроку.

Починаючи їсти, до пиття, прочитували звичайно яке-небудь гарненьке оповідання про старовинні геройські подвиги. Якщо Гаргантюа бажав, читання продовжували далі, або починалася весела розмова...

Потім приносили карти, але не для гри, а для вивчення тисячі дрібниць і тонкощів, побудованих на математиці, внаслідок чого він так це полюбив, що з задоволенням займався цим по обіді та після вечері, як раніше займався грою в кості та карти... [Гаргантюа] знався не тільки на цьому, але й на інших галузях математики, наприклад, геометрії, астрономії й музиці, бо в пообідній час вони робили сотні маленьких гарних геометричних інструментів і фігур, застосовували також і астрономічні формули.

Після цього він займався музикою, виспівуючи що-небудь на чотири і п’ять голосів, чи на таку тему, яка кому-небудь спадала на думку. Щодо музичних інструментів, він учився грати на лютні, шпенеті, арфі, на німецькій флейті та флейті з дев’ятьма клапанами, на скрипці й на тромбоні. На такі вправи витрачалося близько години.

Потім займався години три, спеціально повторюючи вивчені вранці уроки, прочитуючи книжку, а також навчаючись креслити й копіювати стародавні римські літери.

Покінчивши з цим, вони покидали будинок разом з молодим туренським дворянином на ім’я Гімнаст, який був його зброєносцем і навчав його мистецтву їздити верхи. Він переодягався й сідав на скакового коня, на іспанського, арабського, на жеребця, на легкого коня; тоді він проробляв сотні кар’єрів, примушуючи коня вільно стрибати через рів, брати бар’єр, бігати по колу праворуч та ліворуч.

Потім він... одним міцним стальним списом вибивав ворота, проколював панцир, перекидав дерево, знімав кільця, вихоплював сідло, нагрудник, рукавичку, і все це робив, незважаючи на те, що був озброєний з голови до ніг. Щодо того, щоб грати на сурмі, ляскати, сидячи на коні, – ніхто не вмів це робити краще за нього.

Він полював на оленів, козуль, ведмедів, кабанів, зайців, сірих куріпок, фазанів та дрохв. Він повинен був вивчитися кидати великий м’яч кулаком і спритно піддавати ногою.

Він боровся, вправлявся в бігу та стрибках,... одним махом перелітав через рови, огорожі, вискакував на шестифутову стіну і видряпувався на вікно, яке знаходилося від землі на височині списа.

Він вправлявся в плаванні у річці, плавав на грудях, на спині, на боці, всім корпусом, самими ногами, виставляючи з води одну руку, в якій тримав книгу; так він перепливав усю Сену, не замочивши книжки... Вийшовши з води, він швидко вибігав на гору і збігав назад; лазив на дерева, мов кішка; стрибав, наче білка, з одного дерева на інше, зрубуючи великі гілляки...

До високої башти прив’язували канат, що спускався до самої землі; за допомогою рук він вилазив по ньому, потім спускався так сміливо і впевнено, що і на рівному лузі краще було неможливо це зробити...

Щоб розвинути собі легені та груди, він кричав, як чорт.

Для розвинення м’язів він велів зробити собі дві свинцеві гирі... Він брав їх з землі по одній у кожну руку, підіймав над головою і в такому положенні тримав їх без усякої напруги по 3 – 4 години і довше. Це була незрівнянна сила.

Провівши так свій час, обсушившись, обтершись і змінивши одяг, вони потихеньку повертались додому, проходячи лугами та взагалі місцями, порослими злаками і травою. Там вони розглядали дерева та злаки, шукали відомостей про це у творах стародавніх письменників, які писали про це, наприклад, у творах Теофраста, Діоскоріда, Маріна, Плінія, Нікандра, Галена, і приносили повні руки рослин додому, де паж Різотом (ботанік) ховав їх... для гербарізації. Повернувшись додому, вони повторювали дещо з прочитаного, поки їм готували вечерю, а тоді сідали до столу.

Під час вечері іноді продовжували (поки хотіли) почате за обідом читання, а решту часу проводили в добрих, вчених і корисних розмовах.... Іноді вони відвідували збори вчених людей або тих, які бачили чужі країни.

Опівночі, перед тим, як іти спати, вони простували на найбільш відкрите місце в домі, щоб спостерігати небо, звертали увагу на комети, якщо вони були, на фігури, вид, місце, протистояння та сполучення зірок. Далі за прикладом піфагорійців він стисло повторював із своїм учителем усе те, що читав, бачив, дізнався, зробив та почув протягом дня. Після цього закликали в молитві Бога-Творця, зміцнювали свою віру в Нього та славили його безмежну добрість...

Якщо випадали дощові дні, негода, то час до обіду вони проводили як завжди... Але після обіду замість гімнастики... прибирали сіно, рубали й пиляли дрова, молотили хліб в клуні; потім займалися живописом і скульптурою...

Інколи вони виходили дивитись, як топили метали чи виливали зброю, відвідували також золотарів, ювелірів, різьбярів по каменю, алхіміків, монетників; крім того, відвідували ткацькі майстерні, майстерні для вироблення оксамиту й килимів, годинникарів, дзеркальників, друкарів, органних майстрів, фарбувальників...

Вони бували на публічних лекціях, на шкільних святах, при репетиціях, декламаціях, при виголошенні адвокатами-митцями оборонних промов, на проповідях євангельських проповідників.

Гаргантюа ходив також по залах та місцях, призначених для фехтування, де бився з великими майстрами на всякій зброї... Вони йшли в мушкатільні комори, насінньові крамниці, в аптеки, уважно розглядали там коріння, листя, плоди й насіння іноземних рослин, смолу, мазі, а разом з тим і те, як це все виробляють.

Він відвідував також скоморохів, штукатурів та ярмаркових крикунів і дивився на їхні блюзнірства, витівки, рухи тіла та слухав їхнє розумне базікання.

Так виховувася Гаргантюа, він день у день робив успіхи і здобував для себе користь з цього виховання, бо цілком зрозуміло, що молода людина в його віці та з його здібностями, при безперервних заняттях, повинна робити успіхи; ці заняття, що спершу здавалися важкими, згодом стали такі приємні, легкі й принадні, що здавалися скоріше дозвіллям короля, ніж вихованням учня. Але все-таки, щоб робити перерву у важких розумових заняттях, Понократ кожного місяця вибирав погожий день; тоді вони з раннього ранку виходили за місто і прямували до Жантільї або Булона, в Монруж, на Шаратонський міст, до Вана або Сен-Клу. Там вони цілий день проводили в різних веселощах, у забавах, звеселялися, гралися, співали, качалися на траві, виймали пташок із гнізд, ловили перепелів, жаб та раків.

Дата добавления: 2015-05-24