Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету

Французький соціолог і філософ Еміль Дюркгейм (1858-1917) – засновник

предметної соціологічної школи. Він першим застосував «вузьке» трактування

соціології як науки. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних

процесів і соціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань,

що межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, політекономією

тощо. Е. Дюркгейм як прихильник позитивізму вважав, що роль соціології полягає

насамперед у вивченні та спостереженні соціальних фактів і процесів суспільного

життя, їхньому описі й систематизації. При цьому соціальні факти слід розглядати

як предмети і пояснювати через інші соціальні факти.

Основні ознаки соціальних фактів:

а) об’єктивне існування щодо окремих індивідів;

б) примусовий вплив на індивідів.

Соціологія, за Дюркгеймом, є наукою про соціальні факти (ідеї, норми,

цінності), вироблені колективною свідомістю людей. Їх вплив на людей

здійснюється через соціальні інститути (правові, релігійні та інші). Соціальний факт

є специфічним, і для того, щоб він виник, необхідно, щоб принаймні декілька людей

об’єднали свої дії і щоб ця комбінація породила якийсь новий результат.

На його думку, суспільство – це надіндивідуальне буття, існування і

закономірності якого не залежать від дій окремих індивідів. Кожна людина має

виконувати певну функцію, необхідну для існування всього суспільства.

Дюркгейм багато уваги приділяв вивченню форм і видів девіантної

поведінки, тобто такої, що відхиляється від загальноприйнятих норм і правил. На

його думку, поділ праці значно послаблює роль релігії як основи соціального

зв’язку. Внаслідок швидкого оновлення соціального життя руйнується традиційний

порядок і моральні устої, підтримувані релігією. У суспільстві стає дедалі більше

людей, які живуть без усвідомлення мети, сенсу, відчувають свою непотрібність і

незатребуваність. В результаті в суспільстві виникає аномія. Цей термін, введений

Дюркгеймом, дозволяє дати пояснення причин протиправної та аморальної

поведінки певної кількості людей.

Значну увагу Е. Дюркгейм приділив проблемі самогубства, розглядаючи його

як дію людини, невдоволеної життям (нещастям), як соціальний факт, породжений

соціальним середовищем.

Таким чином, вчення про суспільство Еміля Дюркгейма лягло в основу

багатьох сучасних соціологічних теорій і, перш за все, структурно-функціонального

аналізу. Численні послідовники створили дюркгеймівську соціологічну школу, а

сучасні вчені справедливо називають Дюркгейма класиком соціології.

Дата добавления: 2015-05-24