Розшарування, революції, моральність

Значення ідей визначного соціолога П.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні

Питирим Олександрович Сорокін (1889 – 1968) – американський соціолог російського походження, що був одним з відомих представників неопозитивізму і мав величезний вплив на розвиток політичної соціології у ΧΧ ст. Народився у селищі Жешарті (Комі). Після еміграції в 1922 році зайняв помітне місце серед західних соціологів. Критикуючи панівну в США емпіричну тенденцію, Сорокін розвиває теорію інтегральної соціології, яка охоплює всі соціологічні аспекти широко зрозумілої культури. Соціальна дійсність розглядалась ним у дусі соціального реалізму, що обумовлювала існування понадіндивідуальної нематеріальної реальності. В праці «Система соціології» він сформулював концептуальні основи теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності». Взаємодія індивідів відбувається на

рівнях: міжособистісному; у соціальних групах і суспільстві. Особливо зосереджується увага на аналізі ієрархічної структури організованої соціальної спільності; всередині соціальних спільностей існують страти (верстви), що виділяються за економічною, політичною, професійною, освітньою ознаками. Визначити соціальний стан людини можна, тільки знаючи її сімейний стан, громадянство, національність, ставлення до релігії, професію, належність до

політичних партій, економічний статус, походження тощо. Основний висновок:

суспільство неможливе без розшарування і нерівності. Сорокін каже про те, що різні верстви співпадають одна з одною лише до певної міри: не завжди багаті люди беруть участь у політичному житті і навпаки. На його думку, історія розвивається за витками спіралі: нові персонажі, але старі сюжети. Відносно «двигунів» соціальних зрушень − революцій, П. Сорокін стверджує, що, по суті, є два підходи до визначення їх цінності: «солодкий» і «гіркий», в залежності від ставлення автора до революції. В революційному періоді Сорокін виділяє дві стадії: сама революція та реакція. Революція являє собою зміну в поведінці людей, в їх психології, ідеології і віруваннях; вона знаменує собою зміни в біологічному складі населення; це деформація соціальної структури суспільства, вона призводить до зрушень в фундаментальних соціальних процесах. Безпосередню передумову соціальних революцій П. Сорокін вбачає у подавленні базових інстинктів більшості населення, а також у неможливості навіть мінімального їх задоволення.

У працях «Соціальна філософія у вік кризи», «Влада та мораль» соціолог проповідує ідеї альтруїстичної любові, морального відродження та етичної відповідальності. Отже, ідеї Питирима Сорокіна побудовані на засадах соціальної стратифікації, необхідності соціальних зрушень і прогресу, морального відношення людей та етичної відповідальності за свої вчинки. Його погляди надзвичайно актуальні і знаходять своє підтвердження у сьогоденні.

Дата добавления: 2015-05-24