Вr-СН(-СН3)-СН2-СН3

Втор бутил бромистий

СН3-СН2(-Вr)-СН2(-С2Н5)-СН2-СН3

Бром 3 метил пентан

22.

Отримання

21.

Отримання і хімічні властивості естерів

1. Етерифікація за Фішером (взаємодія спиртів і карбонових кислот у присутності сильних неорганічних кислот, наприклад, сульфатної кислоти)

C₂H₅OH + CH₃COOH = C₂H₅OOCCH₃

Дана реакція є зворотною і умови її протікання залежать від природи вихідних речовин.

Хімічні властивості

1. Кислотний гідроліз

C₂H₅OOCCH₃ = C₂H₅OH + CH₃COOH

2. Лужний гідроліз

C₂H₅OOCCH₃ + NaOH = C₂H₅OH + CH₃COONa

На відміну від кислотного лужний гідроліз естерів протікає незворотно.

22.1.CH2=CH-CH3+HOH→CH3-CH(-OH)-CH3

2.CH3-CH(-OH)-CH3+HBR→CH3-CH(-BR)-CH3+H20

3.CH3-CH(-BR)-CH3+CH3-CH2-OH→CH3-CH3-CH-O-CH2-CH3+HBR

23. 2-бром-3-метилгептану

CH3-CH(-BR)-CH(-BR)-CH2-CH3

Втор бромистий бутил

CH3-CH2-CH(-OH)-CH2BR

Пропілен – ізопропіловий спирт-2бромпропан-ізопропіловий естер

СН₂=СН-СН₃+ Н₂O= C3H7-ОН

C3H7-ОН+НВr =СН3-СН(-Вr)-СН3 +Н2

СН3-СН(-Вr)-СН3 + CH₃-CH₂-OH=С3Н7ОС2Н5+НВr

Отримання і хімічні властивості двоосновних карбонових кислот Методи отримання дикарбонових кислот
Найбільш поширеним способом синтезу вищих двоосновних кислот є окислення циклічних кетонів. Також вищі дикарбонові кислоти можна одержувати з тетрахлоралканов. Необхідні галогеналкани синтезують з реакції теломеризації з етилену і чотирьоххлористого вуглецю. Кислоти з парним числом вуглецевих атомів у скелеті можуть бути отримані електролізом солей кислих ефірів нижчих двоосновних кислот.
Властивості дикарбонових кислот
Двохосновні карбонові кислоти виявляють властивості, характерні для одноосновних кислот - вони утворюють солі, складні ефіри, хлорангідриди та аміди. Крім цього, вони здатні вступати в специфічні реакції, наприклад, освіта циклічних ангідридів, двох різних рядів складних ефірів (кислих і повних) і змішаних похідних.

Дикарбонові кислоти мають дві константи дисоціації, що відповідають кожній з двох карбоксильних груп. Зі збільшенням кількості вуглецевих атомів між групами і стають практично рівними і прагнуть до відповідної одноосновної кислоти. Проте, коли карбоксігруппи розташовані поруч, їх константи істотно відрізняються один від одного. Це обумовлено тим, що коли відривається перший протон, молекула стає зарядженим іоном, і їй вже набагато складніше віддати другий атом водню.

25. 1)CH2-(CH2)-CH2+BR2→CH2(-BR)-CH2-CH2(-BR)

2) CH2(-BR)-CH2-CH2(-BR)+2KCN→ CH2(-CN)-CH2-CH2(-CN)+2KBR

3) CH2(-CN)-CH2-CH2(-CN)+4H2O→CH2(-C=O-OH)-CH2-CH2(-C=O-OH)+2NH3

4) CH2(-C=O-OH)-CH2-CH2(-C=O-OH)+2PCL5→ CH2(-C=O-CL)-CH2-CH2(-C=O-CL)+2HCL+2POCL3

26.6-метилгепт-3-ину

CH3-CH2-C≡C-CH2-CH(-CH3)-CH3

3,3-диметилбутен-2-олу

CH3-C(-CH3-CH3)-CH(-OH)-CH3

Дата добавления: 2015-05-24