Методи АФС

Трендовий (горизонтальний) - вивчення динаміки показників у часі.

Структурний (вертикальний) – вивчення ваги окремих показників у загальній величині.

Аналіз фінансових коефіцієнтів. Базується на розрахунку співвідношення статей або інших абсолютних показників між собою.

Факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового показника, що аналізується, за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з минулим періодом. На основі результатів горизонтального аналізу визначають темпи зміни майна підприємства, в тому числі по видах (основного капіталу, запасів і затрат, грошових коштів, розрахунків і інших активів), а також за видами джерел коштів - власних і прирівняних до них, позикових (довгострокових і короткострокових позик), кредиторської заборгованості.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з визначенням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому. Вертикальний аналіз дає змогу оцінити якість балансу з погляду його структурної динаміки. Зіставляючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна судити про зміни в джерелах притоку нових коштів і напрямках їх вкладень.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формуються можливі значення показників у майбутньому, а відповідно, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Порівняльний (просторовий) аналіз - включає як внутрішньо-господарський аналіз зведених показників звітності по окремих показниках підприємства, дочірніх підприємств, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даного підприємства з показниками конкурентів, зі середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз),тобто роздрібнення результативного показника на складові частини, так і оберненим (синтез), коли його окремі елементи об’єднують у загальний результативний показник.

Фінансовий стан - важлива характеристика економічної діяльності підприємства. Він визначає його платоспроможність, конкурентноздатність, виявляє потенціал підприємства в діловому партнерстві, оцінює гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин. Фінансовий стан підприємства (ФСП)- це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообороту і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Фінансовий стан визначається здатністю підприємства формувати і залучати кошти, повертати борги і покривати збитки.

Предметом АФС є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

Метою АФС є підтвердження відповідного рівня фінансового стану підприємства, визначення факторів, які впливають на цей стан, здійснення прогнозування динаміки стану.

Обєктом АФС є визначені шляхом розрахунку показники наявності сласних засобів, майнового стану, ліквідності і платоспроможності, ділової активності та ін. показники.

АФС є важливим елементом аудиту.

Дата добавления: 2015-05-24