Ситуація 10. Урок природознавства за темою Дикі звірі взимку

Ситуація 9

Урок природознавства за темою "Дикі звірі взимку". Учи­тель розпочинає урок з показу малюнків, розміщених у два ряди: "Звірі восени" і "Звірі взимку". У першому — ма­люнки лисиці, їжака, ведмедя, борсука, вовка, лося; у друго­му — лисиці, вовка, лося. Завдання: "Розгляньте уважно малюнки звірів в обох рядах. Що помітили? Сформулюйте запитання, що вас зацікавило". Учні називають звірів, по­рівнюють обидва ряди і виявляють, що в ряду "Звірі взим­ку" немає їжака, ведмедя, борсука. Виникло запитання: "Чому у цьому ряду немає їжака, ведмедя і борсука?"

1. Які методи навчання були використані на уроці?

2. У чому ефективність використаних методів?

Учням молодших класів на уроці математики пропо­нують завдання.

1. Заповніть пропуски у запропонованих "магічних" квад­ратах. Використовуючи картки з цифрами (наприклад: 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9) складіть квадрат, щоб сума балів по горизон­талі і вертикалі дорівнювала 15.

Складіть подібний квадрат, збільшуючи або зменшуючи нижнє число на кілька одиниць.

1. Який метод навчання використано? З якою метою?

2. Які вимоги використання системи вправ реалізовані

І у цьому випадку? Ситуація 11 Наступний 15-хвилинний міні-урок я збираюсь розпо­чати з того, що підсяду до Дмитра, який сидить за остан­ньою партою, і попрошу кого-небудь відкрити занавіску на правій частині дошки. Там з'явиться така фігура:

— Діти, я бачу шість трикутників!

Хтось з дітей поправить мене: "Квадратів, а не трикут­ників!.."

— Безперечно, квадрати! Дякую, що виправили! Поди­віться уважно, скільки там квадратів — шість чи сім?

— Шість! — спішать деякі.

— Сім! — вигукують інші.

Чому у шестиліток язик так випереджує думку? Справа в тому, що вони вигукують свої відповіді, заважаючи дума­ти іншим... Мені треба зупинити не стільки вигуки, які не такі вже й страшні, якщо діти викрикують правильні відповіді, якщо висловлюють свою радість в зв'язку з пізнан­ням істини.

Так ось, треба зупинити не самі вигуки, а необдуманість відповідей. І робити це треба точно. Буду сам часто розмір­ковувати вголос і на очах у всіх діяти з предметами: тим

самим зроблю наочним те, як мислити і діяти — буду зада­вати їм спеціальні завдання, розв'язання яких стане немож­ливим без напруження думки і допоможе їм побудувати план послідовних розумових операцій; створю умови, щоб вони змогли вільно міркувати, доводити, заперечувати, ви­являти сумніви; буду скеровувати їх на обдумування завдання, на його мислене розв'язання, аби лише після цьо­го вони висловили свої міркування; буду підкріплювати прагнення кожної дитини бути вдумливим, мислити, "не поспішати язиком".

Але зараз я не звертаю уваги на ці вигуки — "шість!", "сім!" — і намагаюся ще раз перевірити свої міркування: пошепки "про себе" і рухаючи вказівним пальцем, я рахую кількість квадратів на малюнку. Діти наслідують мене. Я все ще продовжую рахувати квадрати, а більшість уже роз­в'язала задачу правильно:

— П'ять квадратів, а не шість!

— Чотири маленькі і один великий квадрат!

— Ви казали, що сім квадратів, а там п'ять!

Кілька хвилин тому я чув, як Лела кричала, не подумав­ши як слід: "Сім квадратів!".

— Лела, ти можеш довести, що там п'ять квадратів? Можливо, я погано бачу без окулярів і тому мені здається, що там все ж сім квадратів?

Лела уже забула, що кричала: "Сім квадратів!" Тепер вона правильно порахувала фігури. Вибігає і показує все.

— Так, я погано бачив. Дякую! Отже, там п'ять квад­ратів!..

Я йду до дошки.

— А тепер я дам вам більш складну задачу. Я намалю­вав тут декілька квадратів, але не встиг їх порахувати. По­дивіться уважно, порахуйте, перевірте, щоб не помилилися, і пошепки скажіть мені на вухо!

Відкриваю другу частину дошки, а там у мене така фігура:

— Не поспішайте, будь ласка, з відповіддю! — попере­джую дітей і сам теж "включаюсь" у розв'язання задачі — стою по середині класу, переміщаю у повітрі вказівний па­лець і рахую "про себе" квадрати.

Дехто уже кличе мене, щоб прошепотіти про розв'язан­ня задачі... *

1. Проаналізуйте цей фрагмент уроку з погляду вико­ристання методів і способів навчання.

2. Яким чином учитель сприяє інтелектуальному роз­витку школярів і оволодінню ними методами пізнаваль­ної діяльності?

•>..' іі •м'і'і.,). •';■>.' • '".ир,, _Лі,ntn»,г,«.?■»

10.3. Завдання для самоконтролю

10.3.1. Що називають методами і прийомами навчання?

10.3.2. Назвіть основні підходи до класифікації методів на­вчання.

10.3.3. Дайте загальну характеристику словесних методів навчання. Поясніть сутність кожного з них.

10.3.4. Розкрийте сутність наочних методів навчання. На­ведіть приклади.

10.3.5. Поясніть сутність і значення у системі пізнавальної Діяльності практичних методів навчання. Наведіть приклади.

10.3.6. Що ви відносите до засобів навчання? Чи тотожні по­няття "методи навчання" і "засоби навчання"?

10.3.7. У чому полягає сутність методів індукції, дедукції, аналізу і синтезу? Наведіть приклади.

10.3.8. Розкрийте сутність проблемно-пошукових методів навчання?

10.3.9. Що необхідно розуміти під методом навчання? Із про­понованих відповідей оберіть правильну, обґрунтувавши помил­ковість або неповноту інших.

1. Метод навчання — це не що інше як шлях руху від учите­ля до учня з метою передачі знань останньому.

2. Метод навчання — це вихідні положення, які визначають організацію навчального процесу.

3. Метод навчання є тією логічною категорією, яка вказує на шлях організації пізнавальної діяльності учнів.

4. Правильної відповіді немає.

10.3.10. У чому ви вбачаєте відмінність між поняттями "ме­тоди навчання", "прийоми навчання", "засоби навчання"? Наведіть приклади.

10.3.11. Згрупуйте перераховані нижче методи навчання: лекція, демонстрація, синтез, лабораторна робота, пояснення, індук­ція, проблемний виклад, практична робота, аналіз, частково-по- -шуковий метод, дедукція, дослідницький, відповідно до встанов­лених тенденцій.

Підкресліть ті з них, які, на вашу думку, найбільш ефективно сприяють реалізації розвиваючої функції навчання.

10.3.12. Виберіть положення, які характеризують умови ефек­тивного використання: а) евристичної бесіди; б) репродуктивної бесіди.

1. Постановка запитань перед учнями всього класу.

2. Обговорення спірних і помилкових відповідей.

3. Орієнтація запитань на всіх учнів.

4. Врахування настрою учнів.

5. Стимулювання і схвалення пізнавальної діяльності учнів під час розв'язання задачі.

6. Прості, чітко сформульовані запитання, що не містять гото­вої відповіді.

7. Постановка запитань у логічній послідовності.

8. Відповідність дидактичній меті.

10.3.13. Оберіть ознаки, які характеризують два типи задач — проблемну і навчальну.

1. Викликає повне нерозуміння.

2. Спонукає до оволодіння новими знаннями, методами роботи.

3. Вимагає пригадати раніше вивчене.

4. Спонукає до застосовування набутих знань для розв'язан­ня практичних завдань.

5. Вимагає використання раніше набутих знань, умінь, навичок.

6. Організовує мислення людини.

10.3.14. Доведіть істинність висловів. Доберіть приклади, які ілюструють названі положення.

1. Проблемне навчання розвиває аналітичне мислення.

2. Проблемне навчання забезпечує міцність знань.

3. Проблемне навчання робить процес навчання більш при­вабливим і цікавим.

4. Проблемне навчання навчає застосовувати знання в прак­тичній діяльності.

5. Проблемне навчання стимулює творче зростання вчителя.

10.3.15. Виділіть фактори, які визначають вибір методів на­вчання. Назвіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами відповідей.

10.3.16. Які закономірності лежать в основі проблемних ме­тодів навчання? З наведених положень оберіть ті, які визначають ці закономірності. Назвіть цифру, до якої сходяться лінії обра­них вами положень.

Дата добавления: 2015-05-24