Ситуація 4. Урок географії у 5-му класі

F

Ситуація 1

Урок географії у 5-му класі. Тема уроку: "Від чого за­лежить погода. Повітряні маси". Учитель звертається до учнів:

— Як ви пам'ятаєте, кілька днів тому у нас була соняч­на, тепла, по-справжньому весняна погода, бігли струмки... Красиво було! А вчора після обіду повіяв слабкий, але не­приємний, холодний вітер з півночі. Сьогодні вночі та вранці був туман, а зараз — бачите? — дрібний, холодний дощ і з півночі тягне все той же їдкий вітер. Цікаво: чому так змінилася погода? І ще: яку погоду можна чекати завтра?

Після цього учитель ставив перед учнями ряд запитань, учні відповідали на них. Потім були інші запитання.

— Яка була погода днями? А чому не така, як, скажімо, зимою? А яке значення має висота сонця і тривалість дня? Чому це так?

— Добре. А тепер розв'яжемо ще ряд завдань. Як зміни­лася вологість повітря за ці теплі дні? — Повітря стало дещо вологішим. Отже, воно було теплим і вологим.

— А що трапилося потім? — Подув вітер. — 3 якого боку? — 3 півночі. — А що там, на півночі? Подивіться на карту. Отже, вітер подув з Північного Льодовитого океану. І приніс яке повітря? — Холодне і сухе...

Урок продовжується.

1. Який метод вивчення нового навчального матеріалу обрав учитель і чому?

2. У чому полягає ефективність цього методу?

Ситуація 2

Урок фізики у 6-му класі. Тема уроку: "Інерція".

Наводимо фрагмент цього уроку.

Учитель. На моєму столі ви бачите штатив із підвіше­ним до нього на нитці вантажем, до якого знизу прив'яза­на друга нитка. Верхня нитка натягнута вантажем, і якщо смикнути за нижню нитку, то можна чекати, що обірветься верхня нитка. Ось я проводжу дослід. Що ви побачили?

Учень. Обривається не верхня, а нижня нитка.

Учитель. Причиною обриву нижньої, а не верхньої нит­ки є нова для вас властивість усіх тіл, яка носить назву інерції. Інерція — це властивість тіл зберігати свою швидкість незмінною, якщо на них діють інші тіла.

1. Назвіть, які методи навчання були використані учи­телем у цьому фрагменті уроку і в чому їх сутність?

2. Проаналізуйте, в який момент спосіб навчальної діяльності учителя виступає як метод, а

прийом?

Ситуація З

На уроці ботаніки у 5-му класі вивчали тему "Будова насіння".

Наводимо фрагмент цього уроку.

Учитель. Діти, тема нашого уроку — "Будова насіння". Пояснювати цього матеріалу не буду. Думаю, що ви самі змо­жете впоратися з ним. Відкрийте підручник на сторінці 36. Що написано вгорі сторінки? ("Насіння і посів"). А нижче, дрібнішим, але жирним шрифтом? ("Будова насіння"). Ще нижче? ("Будова насіння квасолі"). Ось цей матеріал вам і необхідно вивчити. Читайте уважно, не кваплячись. Роз­гляньте малюнок. На ньому відшукайте усе, про що опи­сується в підручнику. Коли закінчите опрацьовувати мате­ріал, намагайтеся відповісти на запитання. Ось вони запи­сані на дошці.

1. Із чого розвивається росток рослини?

2. Чим відрізняється насіння різних рослин одне від іншого?

3. Як можна побачити внутрішню будову насіння, на­приклад, квасолі або гороху?

4. Чому половина насіння квасолі називається сім'я­долею?

5. Де на малюнку росток, стебельце і брунька?

6. Чому їх так називають?

7. Для чого потрібні сім'ядолі?

8. Які ще, окрім квасолі, ви знаєте дводольні рослини? Учні уважно працювали з підручником, час від часу по­глядаючи на запитання, що були на дошці.

1. Які методи навчання були використані у цьому фраг­менті уроку?

2. Розкрийте сутність кожного з використаних ме­тодів. У чому полягає ефективність кожного з них з по­гляду психології?

На уроці фізики у 10-му класі вивчали матеріал теми "Побудова зображення в лупі". Предмет, зображення якого необхідно отримати в лупі, ставлять перед лупою на відстані, яка більша подвійної фокусної віддалі; потім ставлять предмет перед нею на відстані, яка більша за фокусну віддаль, але менша подвійної фокусної віддалі; і, нарешті, ставлять між фокусом і лінзою.

Учні безпосередньо у процесі досліду бачать, що одно­часно змінюється і зображення на екрані, якщо закрити частину лупи непрозорим тілом.

Додому учні отримали такі завдання.

1. В освітлювачі використані опукла лінза і ввігнуте дзерка­ло. Яким чином необхідно розмістити лампу стосовно дзерка­ла і лінзи, щоб освітлювач давав пучок паралельних променів?

2. Необхідно розмістити дві ввігнуті лінзи так, щоб па­ралельні промені, пройшовши через обидві лінзи, залиша­лися паралельними. Як цього досягти?

1. Проаналізуйте, які методи навчання були викори­стані у процесі вивчення нового матеріалу. У чому їх ефек­тивність?

2. У чому особливість домашнього завдання і які мето­ди необхідно використати учням для його виконання?

Ситуація 5

У 8-му класі панувало веселе збудження, підігріте теплим весняним днем. Учителька біології Т.В. розпочала урок з 10-хвилинної самостійної роботи із раніше вивченого матері-алу. А потім звернулася до класу: "Діти, я прошу вас уважно прослідкувати за змінами у вашому організмі". Це особливо не вплинуло на учнів. А тим часом Т.В. сіла за свій стіл, дістала із сумки бутерброд, яблуко і почала їсти. По класу пронісся шум, голоси здивування, а потім наступила тиша. Учні уважно дивилися на вчительку, їхні очі виказували не­абияке здивування. Через 2—3 хвилини такої "вільної" по­ведінки учителька звернулася до учнів із запитаннями:

— Чи помітили ви які-небудь зміни у своєму організмі?

— Так, помітили.

— Які саме?

— Почала виділятися слина.

— Чому це раптом почала виділятися слина?

— Тому, що раптом захотілося їсти.

— Що ж викликало таке бажання?

— Напевне те, що почала активно виділятися слина. А насправді, чому?

— Як бачимо, ми потрапили в тупикову ситуацію. Ось нам і необхідно вивчити новий навчальний матеріал. Там ви і віднайдете відповіді на багато запитань, у тому числі й ті, що виникли щойно в результаті спостереження за про­цесами у ваших організмах. Відкривайте підручники й уважно читайте. У зошитах складайте план прочитаного.

1. Які методи навчання були використані на цьому уроці і в чому полягає їх ефективність?

2. Яка роль незвичних дій учительки напередодні ви­вчення нового навчального матеріалу?

Дата добавления: 2015-05-24