Ситуація 2. Гірка хвилина уроку — порожні очі учня

Гірка хвилина уроку — порожні очі учня. Не за тишу, дисципліну, безвідмовну слухняність — за увагу як множ­ник інформації б'юся на кожному уроці. З досвіду знаю: майже всі діти важкі, кожний по-своєму. Завоювати їх ува­гу — це завоювати їх самих. Але як? Той, хто з'явився до дітей, а не просто увійшов до них, знайде вихід. Адже ко­лись і він був таким самим, як вони. Ось і треба ввійти до класу таким, яким був, тільки дорослішим, досвідченим. Подивитися на все очима далекого дитинства і співвідне­сти те, чого хочеться дітям тепер, з тим, що їм необхідне завтра. Розмовляти без пишномовності й снобізму, тієї уда­ваної педагогічності, яка гнітить сьогодні навіть першо­класника. Найважче — полюбити в дітях вік, по суті, їх самих. "Мудра дівчинка" — зовсім не химерність у харак­тері вчителя, а підхід до дітей, точніше ставлення до них, тобто до своєї справи. Це ставлення відразу передається

класові й стає вже ставленням дітей до уроку, учителя, кни­ги як джерела цікавого.

Есть минуты, когда не тревожит

Роковая нас жизни гроза.

Кто-то на плечи руки положит,

Кто-то ясно заглянет в глаза...

И мгновенно житейское канет,

Словно в темную пропасть без дна...

И над пропастью медленно встанет...

Семицветной дугой тишина...

Це — найперший урок по Блоку. "Зрозуміли, — запи­тую клас, — хто загляне в очі?" — "Ні". — "А взагалі — зрозуміли вірші?" — "Ні". — "А хочете ще послухати?" — "Хочемо!". Читаю вдруге, втретє. Все напруженіша, допит­ливіша тиша. Така ж, як і у віршах: "повільна", "семибарв­на" — неоднозначна.

— Оце і є Блок! — кажу дітям. Не все зрозуміло, але прекрасно! І зачаровує музика Поезії. "Кто-то на плечи руки положит..." Але хто? Знаменитий блоківський символ! Саме його і треба розгадати. "Кто-то ясно заглянет в глаза..." Знову ж — хто?

І ось уже потяглися нитки до "незнайомки", до дівчини, що співає в "церковному хорі" і до заключної строфи пое­ми "Дванадцять". Захотілося раптом з'ясувати й особливу, цілющу дію "рук" у тій умиротвореній тиші, що запанува­ла над "прірвою". Руки, як і наші слова, очі втаємно чують у собі духовну силу. Блок допоможе зрозуміти й це.

— Ще раз прочитайте! — просять діти. Читаю ще раз...

"Мудра дівчинка" прийому на одному уроці — раптово й інтригуючи — трохи відкрила "зачаровану даль" Блока. Пам'яттю про незвичайне закріпила багато що й на багато чого зорієнтовані. Робота над такою пам'яттю — одне із завдань уроку й стимул частіше, різноманітніше викори­стовувати елементи цікавого. Прийом, безумовно, не розв'язує проблеми, але допомагає розв'язати її — ініціативою всього класу, а не десяти старанних і сумлінних*.

1. Проаналізуйте, у чому виявляється майстерність учителя, аби розбудити пізнавальні інтереси учнів і підтри­мувати їх протягом уроку?

2. Які методи навчання використовує педагог?

Дата добавления: 2015-05-24