Заняття 2. 1 страница

Заняття 1.

1.1. Сутність політики та предмет політології.

1.2. Найважливіші досягнення античної політичної думки.

1.2.1. Ідея рівності людей, сімейних відносин у державі, законності та права у діяльності держави.

1.2.2. «Ідеальна держава» Платона.

1.2.3. «Політія» Арістотеля.

1.3. Політична думка епохи Відродження. Утвердження пріоритетності світської влади у державі.

1.1. Формування політичної науки у період Нового часу.

1.1.1. Економічні, політичні та соціальні умови формування нових підходів у політичної думки.

1.1.2. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).

1.1.3. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).

1.1.4. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж-Ж. Руссо, К. Маркс).

1.2. Становлення політичної думки в Україні.

1.2.1. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї (М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

1.2.2. Проблема української державності у політичній думці міжвоєнного періоду (ново народники, консерватори, націонал-державники).

Основні поняття та категорії:

Політика, об’єкт і суб’єкт політики, методи дослідження (історичний, порівняльний, емпірико-соціологичний, біхевіоральний), функції політології (світоглядна, прогностична, виховна), «Ідеальна держава» Платона, «Політія» Аристотеля

Теми рефератів:

1. Ідея Арістотеля про «політію» та її втілення у сучасності.

2. Відродження політичної думки в Україні середини ХІХ ст.

3. Від народництва до ґрунтовних політичних концепцій (М.П. Драгоманов).

4. Проблема української державності у дослідженнях М. Грушевського, В. Липинського, О. Ейхельмана.

Питання для самоперевірки:

1. Коли виникає політика, як специфічна сфера діяльності суспільства?

2. Для чого у сучасних умовах навіть пересічному громадянину необхідне розуміння політичних явищ та процесів?

3. Яким чином можна визначити сутність політики?

4. Чому політика – це явище суспільного життя?

5. Що являє собою політологія як наука і у чому суть предмета цієї науки?

6. Чому не зовсім вірним є твердження, що предметом політології є політика?

7. У чому полягає сутність діалектичного та системного методів дослідження політичних систем, процесів і явищ?

8. Чому у політології використовується біхевіоральний метод?

9. У чому полягають головні функції політології: пізнавально-світоглядної, методологічної, виховної.

Завдання для самостійної роботи

1. Спробуйте обґрунтувати необхідність вивчення політології у медичному університеті; необхідність знань цієї науки для майбутнього вашого життя.

2. Наведіть приклади впливу політики на життя вашої родини, вашого особистого життя.

В ході семінару студент повинен розібратись в різноманітності політичних поглядів вчених-філософів минулої доби, сучасних науковців та знати: сутність політології як науки, її значення в житті суспільства та, його, студента, майбутньої професійної діяльності; об’єкт науки, її предмет, а також зміст політології як комплексної науки; основні категорії політології; найбільш характерні методи дослідження та функції; сутність та генезис політики, її функції та взаємозв’язок з іншими сферами суспільного життя; основні етапи розвитку політичної науки Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу; досягнення вчених сучасності та основні напрямки розвитку політологічної думки, особливо української.

Вміти: застосовувати категорії та поняття у зв’язку з їх об’єктним змістом; ідентифікувати політику як особливу сферу суспільного життя; класифікувати політику, аналізувати політичні явища та використовувати основні методи наукового пізнання.

Тема 2. Політична система суспільства. Влада. Політичний режим. (4 год.)

Заняття 1.

1. Політична система суспільства, її структура та функції.

1.1.Сутність та роль політичної системи в житті суспільства.

1.2. Структура політичної системи: політичні інститути, політико-правові норми, інфраструктура, культура та ідеологія.

1.3. Найважливіші функції політичної системи.

2. Політична влада: сутність, типи, шляхи досягнення.

2.1. Політична влада і її складові елементи. Типи політичної влади.

2.2. Особливості політичної влади та її сутнісні риси.

2.3. Державна влада, її властивості та риси: публічність, монополія на примус та насильство, територіальність, монополія на юридичне закріплення, обов’язковість владних розпоряджень.

2.4. Шляхи досягнення влади: традиційний, демократичний, насильницький. Види насильницького захоплення влади: революція, контрреволюція, мілітаристський шлях, перевороти: державний, двірцевий, путч, змова військових.

Заняття 2.

1. Політичні режими як спосіб функціонування політичної системи.

1.1. Чинники політичного режиму за Ж.-Л. Кермонном: легітимність влади, структура політичних інститутів, партійна система, форма держави.

1.2. Визначення політичного режиму.

2. Демократичний політичний режим.

2.1. Сутність демократичного політичного режиму, рівні демократичності функціонування політичних систем.

2.2. Демократичність політичного режиму в Україні.

3. Авторитарний політичний режим.

3.1. Авторитарні політичні режими: їх підґрунтя, сутність, різновиди.

3.2. Авторитарний режим: об’єктивна необхідність чи наслідок збігу обставин?

3.3. Тоталітарні політичні режими: сутність, умови встановлення. Перехід від тоталітаризму до демократії.

Основні поняття та категорії:

Політична система, політичні інститути, функції політичної системи, класифікації політичних систем, соціальні інтереси, соціальні групи, політична влада, легітимність влади, політичний режим, тоталітаризм, демократія, авторитаризм, влада, державна влада (її сутнісні риси), суверенітет, воля, авторитет, примус; засоби (ресурси) влади, процеси влади

Теми рефератів:

1. Сучасна державна влада в Україні очима молоді.

2. Політичний режим в Україні – демократія чи авторитаризм?

3. Сталінізм і гітлеризм – два типи тоталітаризму: порівняльний аналіз.

Питання для самоконтролю.

1. Що являє собою політична система суспільства?

2. У чому головне призначення політичної системи?

3. У яких випадках суспільство буде підтримувати політичну систему і у яких – протистояти їй?

4. Які умови необхідні для формування політичної системи суспільства?

5. Що входить до організаційної (інституційної) підсистеми і її призначення?

6. Призначення нормативної підсистеми.

7. Призначення інформаційно-комунікативної підсистеми.

8. Роль культурно-ідеологічної підсистеми у функціонуванні політичної системи суспільства.

9. Охарактеризуйте основні функції політичної системи суспільства.

10. Класифікація політичних систем за Г. Алмондом, що у цій класифікації прийнято у якості системотворчого чинника?

11. Класифікація політичних систем за типом політичного режиму.

12. Головні проблеми формування і функціонування політичної системи України.

13. Без яких відносин неможливе організоване існування суспільства? Чому?

14. Як визначав сутність влади М. Вебер? Спробуйте обґрунтувати його думку.

15. Дайте характеристику складовим елементам влади.

16. Дайте визначення політичної влади. Поясніть його сутність.

17. Охарактеризуйте особливості політичної влади.

18. Визначте сутність державної влади.

19. У чому особливість державної влади?

20. Що означає суверенітет державної влади та її публічність?

21. Що являють собою засоби (ресурси) влади? Поясніть де і коли можуть застосовуватись економічні, соціальні, культурно-інформаційні та силові засоби влади.

22. Які засоби влади є найбільш дієвими? Чому? Їх ефективність?

23. Назвіть способи володарювання.

24. Назвіть та дайте характеристику шляхів досягнення влади.

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте характеристику політичної системи сучасної України.

2. У чому ви бачите проблеми ефективного функціонування кожної із підсистем?

3.Спробуйте дати оцінку діючої державної влади в Україні з позиції виборця.

Вивчення теми починається з визначення тези про те, що політичне життя суспільства відбувається в рамках особливого соціального механізму, який забезпечує його цілісність, упорядковану єдність, взаємодію.

Треба зрозуміти, яким чином політична система взаємодіє з іншими підсистемами: економічною, правовою, культурною та іншими. Студент повинен знати: сутність політичної системи як важливої категорії політичної науки; структуру політичної системи, функціональне призначення її елементів; функції політичної системи; основні критерії типологизації політичних систем; вплив політичної системи на економіку держави. Студент повинен вміти: ідентифікувати поняття „ політична система”, „держава”, „партійна система”, „політичний режим”; класифікувати політичні системи за різними ознаками; формулювати взаємозв’язок між елементами структури політичної системи.

Розгляд питання про типи політичних систем треба розпочинати з розгляду різних класифікацій, виходячи із основних загальноприйнятих критеріїв, як характер і спосіб здійснення політичної влади, рівень економічного розвитку суспільства, тенденції соціального розвитку, об’єм, способи та можливості реалізації прав і свобод громадян, наявність чи відсутність громадянського суспільства. Треба звернути увагу на специфічність формування політичної системи України.

Підготовка до другого питання семінару починається визначення категорії «влада», з її сутності, структури та видів. Виходячи з того, що визначальну роль відіграє політична влада треба виявити її особливості, а також форми, в яких вона може відбуватися (державна, партійна, інформаційна та влада громадських організацій).

У питанні про засоби (ресурси), процес і шляхи досягнення влади треба усвідомити, що індивід або група людей, які перебувають при владі, використовують або можуть використовувати для здійснення свого впливу на підвладних різні засоби: заохочувальні, обмежуючи, примусові і інші. Розібратись із їх класифікацією та визначити які з них і у яких випадках є найбільш впливовими і як застосування різних ресурсів визначає механізм володарювання.

Наприкінці слід дати характеристику шляхів досягнення влади.

Для самостійної роботи пропонується розглянути процес становлення державної влади в Україні.

Підготовка до другого семінарського заняття розпочинається з усвідомлення сутності категорії політичний режим, на яких принципах базується вплив влади на суспільство, яка в державі структура політичних інститутів влади, яка форма держави. Маючи на увазі різні погляди на ознаки політичного режиму слід розібратись із сучасними класифікаціями їх типів. Розгляд та порівняння різних типів режимів, виявлення чинників, які обґрунтовують їх існування, дозволяють зрозуміти, що найбільш об’єктивний та закономірний процес розвитку суспільства – це перехід від тоталітаризму до демократії

Тема 3. Держава і громадянське суспільство.(2 год.)

1. Сутність держави, її особливості та типи.

1.1. Поняття держави у етнографічному та політичному розумінні. Що становить визначальну ознаку держави?

1.2. Особливості держави як структури політичної системи суспільства.

1.3. Чим визначається виняткове місце держави у політичній системі

суспільства.

1.4. Головні ознаки держави.

1.5. Типологія держав за формами правління.

1.6. Форми державного устрою.

1.7. Головні функції держави.

2. Концепція правової держави.

2.1.Становлення концепції правової держави.

2.2. Визначення правової держави:

2.3. Принципи правової держави та їх втілення у сучасній Україні.

3. Концепція громадянського суспільства.

3.1. Сутність громадянського суспільства.

3.2. Умови формування громадянського суспільства та їх реалізація в Україні.

Питання для самостійної роботи:

1. Концепції походження держави:

- патріархальна;

- суспільного договору;

- теологічна;

- насильницька;

- марксистська;

- інституційна.

2. Становлення української державності:

- Київська Русь;

- Козацька держава;

- становлення державності на початку ХХ ст.;

- незалежна Україна.

3. Правова держава: витоки, історія становлення, поняття.

4. Об’єктивні передумови виникнення концепції громадянського суспільства.

5. Г. Гегель, К. Маркс, В. Липинський про громадянське суспільство.

Основні поняття та категорії:

Держава, концепції виникнення держави, українська державність, типи держав, форми державного правління, монархія, республіка, парламентська республіка, президентська республіка, теократичні, світські держави, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія; правова держава, право, диктатура; громадянське суспільство.

Теми рефератів:

1. Становлення державності в Україні.

2. Конституційні засади правової держави в Україні та сьогодення.

3.Унікальність державотворчих процесів в Запорізькій Січі 17-18 ст.ст.

Вивчення теми дає студенту можливість уявити основні характеристики політологічної категорії „держава”. Студенти повинні знати, яким чином держава реалізує монополію на примус населення, проведення від імені суспільства внутрішньої та зовнішньої політики, які положення підкреслюють винятковість держави в політичній системі. Вивчення історії становлення української державності дозволяє студентам привернути увагу до основних засад, на яких була проголошена державна незалежність України у 1991 році. Розгляд основних типів держав дозволяє уяснити сутність державної моделі якої прагне український народ.

При вивченні основних положень теми „Правова держава” студенти повинні зрозуміти – на яких принципах вона будується, знати, що таке первинність і верховенство права, відповідність закону праву, принцип формальної рівності, суверенітет, принцип розподілу влади.

Розгляд категорії „громадянське суспільство ” дозволяє зрозуміти її сутність, які функції воно реалізує, які протиріччя виникають між державою та громадянським суспільством і як їх нівелювати.

Питання для самоконтролю:

1. Держава у «широкому» і «вузькому» розумінні.

2. Поясніть визначення держави як особливої форми організації політичної влади у суспільстві.

3. Чому держава займає особливе, виняткове місце у політичній системі суспільства?

4. Як розуміти таке положення: «держава бере на себе зобов’язання задовольняти загально соціальні потреби суспільства»? Як це повинно реалізуватись в охороні здоров’я?

5. Назвіть і обґрунтуйте основні ознаки держави.

6. У чому сутність патерналістської, договірної, теологічної, насильницької і марксистської концепцій походження держави?

7. З якого часу бере свій початок українська держава?

8. Яку оцінку дав П. Орлик діям Б. Хмельницького по заключенню Переяславського договору з Москвою.

9. Як ліквідував автономність України російський царат?

10. У чому були прорахунки Центральної Ради, УНР, гетьманату, директорії у створенні української держави?

11. Які типи держав за способами організації вищої державної влади?

12. Основні форми державного устрою.

13. Охарактеризуйте основні внутрішні і зовнішні функції держави.

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте політичну характеристику української держави періоду другої половини ХVІІ ст. – І четверті ХVІІІ ст.

2. Виходячи з ознак державності, типології держав дайте характеристику вашої держави (для іноземних студентів).

Політичні досягнення, прорахунки та втрати незалежної України за 20 років.

Тема 4. Політичні партії. Громадські організації та суспільно-політичні рухи. (2 год.)

1. Об’єктивні обставини та причини виникнення політичних партій.

1.1. Соціально-экономічні й політичні умови, що викликали необхідність і зробили можливим створення політичних партій.

1.2. Яка з політичних теорій Нової доби «підштовхнула» суспільство щодо створення політичних партій?

1.3. Яка з політологічних теорій обґрунтувала необхідність створення пролетарських партій? Яка їх мета?

1.4. Конкретні чинники виникнення партій.

2. Сутність політичних партій та їх роль у розвитку сучасних політичних систем.

2.1. Визначення партії як соціально-політичної організації та її головні ознаки.

2.2. Чинники, які визначають місце партії у політичній системі суспільства.

- відповідність існуючій системі;

- соціальна опора і підтримка партії;

- політична орієнтація партії в різних сферах життя суспільства;

- самостійність партії; організаційна структура, міжнародний авторитет.

Основні функції партії.

Класифікація партій.

Суть партійних систем і їх типи:

- однопартійні;

- двопартійні;

- багатопартійні:

а) з ведучою, лідируючою партією;

б) без визнаної партії-лідера.

3. Суспільно-політичні організації і рухи.

3.1. Умови створення суспільно-політичних організацій і рухів (СПО і СПР).

3.2. Відмінності СПО і СПР від політичних партій.

3.3. Роль СПО і СПР у формуванні правової держави і громадянського суспільства.

Основні поняття:

Політична партія, внутрішньопартійні функції, зовнішні функції партії, класифікація партій, партійна система, типи партійних систем, партократія, партійне керівництво, партійна номенклатура, міжпартійні відносини, ліві партії, праві партії, центристські партії, громадські організації, суспільно-політичні рухи

Теми рефератів:

1. Партійна система України: сутність, характеристика, протиріччя.

2. Суспільно-політичні організації та рухи і їх роль у становленні незалежності України.

3. Становлення громадянського суспільства в Україні: конституційні засади і реальність.

При розгляді сутності та ролі політичних партій у суспільстві, особливу увагу треба звернути на конкретні чинники виникнення та розвитку сучасних політичних партій в Україні. Треба уявити, яким чином будь-яка партія здатна реалізувати свої цілі, яким чином вона приваблює населення під свої гасла та ін. Слід уяснити, яке місце займають політичні партії у політичній системі і яким чином вони впливають на державну політику, яку роль вони відіграють у суспільстві.

Розгляд категорії „партійні системи” дозволяє уяснити, яким чином і на яких засадах можуть формуватись різноманітні партійні об’єднання, коаліції та партійні блоки, які протиріччя виникають між ними, як суспільство реагує на їх діяльність в різних сферах його життя.

Вивчення категорій „ громадські організації ” та „суспільно-політичні рухи” дає уявлення про їх сутність та місце в суспільному житті, а також їх відмінність від політичних партій. Особливу увагу слід приділити ролі громадських організацій та рухів в процесі стабілізації або дестабілізації державного устрою і влади та формування громадянського суспільства. Обов’язковим при підготовцідо семінару є ознайомлення з різних джерел (ЗМІ, Інтернет) з діяльністю політичних партій, їх блоків, СПР України в сучасних умовах. На що воно спрямоване, на скільки воно відповідає інтересам суспільства, як це впливає на політичну свідомість суспільства, його активність, утвердження демократії.

Питання для самоконтролю:

1. Коли і за яких обставин виникають перші політичні партії?

2. Які політичні, економічні, соціальні умови необхідні для створення політичних партій?

3. Що являється стрижнем, навколо якого формується політична партія?

4. Чим відрізняється політична партія від інших громадських формувань?

5. Чому для партії так важливо виконувати всі функції, притаманні цим політичним організаціям?

6. У чому ви вбачаєте шкідливість для суспільства однопартійної системи?

7. Що являє собою партократія?

8. Охарактеризуйте партійну систему України. Які партії є найбільш впливовими і чому?

9. Які із чинників створення СПР мають місце в Україні?

10. Назвіть найбільш впливові СПР в Україні.

11. Чому діяльність СПР є важливою передумовою демократизації політичної системи та формування громадянського суспільства?

Завдання для самостійної роботи

1. Класифікуйте партійну систему України за ознаками: ліві, центристські і праві партії.

2. Дайте характеристику програми та діяльності найважливіших партій в країні. (для вітчизняних студентів – в Україні, для іноземних – в їхніх країнах).

3. Дайте оцінку діяльності СПР в країні, їх реальний вплив на політичне життя.

Теми рефератів:

1. Політичне лідерство в історії української державності

2. Сучасні політичні лідери України – критична оцінка.

3. Політичне лідерство у майбутній Україні.

Тема 5. Політична еліта та політичне лідерство.

(2 год.)

1. Політична еліта, її роль у політичному житті суспільства.

1.1. Сутність категорії «еліта».

1.2. Ідеї елітизму в історії політичної думки.

1.3. Поняття політичної еліти у «широкому» та «вузькому» розумінні.

1.4. Характеристика політичної еліти в Харкові.

1.5. Причини безвідповідальності політичної еліти в Україні.

2. Політичне лідерство та його типи.

2.1. Лідер і керівник.

2.2. Проблеми лідерства в історії політичної думки.

2.3. Визначення лідерства Л.Едінгером, Л.Даунтоном, Дж.Оппенгеймером та Н.Фроліхом, В.Ашеліним та Є.Баталовим.

2.4. Риси, притаманні політичному лідеру.

2.5. Типи політичного лідерства за М.Вебером.

2.6. Типи політичного лідерства за Р.Такером.

2.7. Сучасна типологія лідерства.

Основні поняття:

Еліта, партійна еліта, політична бюрократія, політичний лідер, теорії лідерства, типологія лідерства, функції лідерів, політичне лідерство в Україні.

Розгляд теми треба розпочинати з вияснення сутності та функцій категорії „еліта”, її історичний генезис. Необхідно зрозуміти, що „ політична еліта”, в сучасному значенні, є специфічна соціальна група організованої меншості, яка володіє реальною владою над усім суспільством. Особливої уваги потребує розгляд чинників, які позиціонують еліту як групу, яка не тільки професійно реалізує владні, політичні повноваження, але й є носієм визнаних свідомою частиною суспільства цінностей.

При розгляді особливостей політичної еліти в Україні, необхідно зрозуміти причини її безвідповідальності, відсутності системи підготовки інтелігенції нового типу, як джерела формування еліти. Треба зрозуміти, що недосконалість правової системи та слабкість правової і політичної культури у представників політичної еліти, обумовлює організаційну і політичну слабкість партій і влади, їх низький авторитет в суспільстві.

При розгляді питання про політичне лідерство треба приділити увагу ознакам, які дають уявлення про типи та характеристики політичних лідерів через різне тлумачення сутності лідерства. Студенти повинні знати, що політичне лідерство є важлива складова частина політичних процесів, які відбуваються у суспільстві. Підготовку до семінару слід розпочинати з посібника: та доповнити характеристиками політичних лідерів на відповідних сайтах Інтернету, ЗМІ.

Питання для самоконтролю:

1. У яких випадках використовується термін «еліта»?

2. Дайте визначення політичної еліти.

3. Дайте характеристику політичної еліти України порівнюючи її з якостями, якими, на вашу думку повинна відповідати ця специфічна соціальна група.

4. У чому, на ваш погляд, слабкість політичної еліти України?

5. У чому причини безвідповідальності політичної еліти України?

6. Чим відрізняється керівник-виконавець від керівника-лідера?

7. Якими якостями повинен володіти політичний лідер?

8. Кого з сучасних політичних діячів України ви віднесли б до категорії політичних лідерів? Обґрунтуйте свій вибір.

9. Наскільки важливою є для України проблема політичного лідерства? Чому?

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте характеристику сучасної політичної еліти України. Як ви бачите формування майбутньої політичної еліти? Наскільки важливою є ця проблема для України?

2. Які заходи (зміни, перетворення тощо) необхідно здійснити в Україні для виховання національних політичних лідерів?

Тема 6. Політична свідомість. Політична культура. Політика і мораль. (2 год.)

1. Політична свідомість: сутність, структура, функції.

1.1. Політична свідомість як складова свідомості людини.

1.2. Сутність політичної свідомості.

1.3. Формування політичної свідомості: спостереження та критичне осмислення політичних процесів; усвідомлення і сприйняття цілей активних суб’єктів політики; емоційне сприйняття політики і долучення до тих чи інших політичних поглядів.

1.4. Рівні політичної свідомості: побутовий, емпіричний, теоретичний.

1.5. Функції політичної свідомості: пізнавальна, ідеологічна, прогностична, комунікативна, виховна.

2. Політична культура та її роль у політичному житті суспільства.

2.1. Політична культура і політична свідомість.

2.2. Сутність політичної культури у визначені Г.Алмонда, С.Верби, Є.Вятра.

2.3. Якості, що визначають політичну культуру особи.

2.4. Типи політичних культур: патріархальна, підданицька, активістська.

3. Політика і мораль як система.

3.1. Сутність моралі.

3.2. Сучасні погляди на співвідношення політики і моралі.

Теми рефератів

1.Фрмування політичної свідомості українського суспільства.

2. Політична культура політичної еліти України.

3. Політика і мораль у сучасній Україні.

Основні поняття:

Об’єкти і суб’єкти політичної свідомості людини, політична свідомість, звичайний, побутовий, емпіричний і теоретичний рівні свідомості, функції політичної свідомості, суспільна думка, методи вивчення суспільної думки, політична культура, пізнавальна орієнтація, емоційна орієнтація, оціночна орієнтація, типологізація політичних культур, етика і мораль у політиці.

Вивчення теми треба розпочинати з розгляду категорії „політична свідомість”. Оскільки в політичній системі визначальним структурним елементом є влада, то політична свідомість пов’язана з певним її сприйняттям та розумінням. Треба уяснити, що свідомість базується на пізнанні політико-владних відносин у цілому і кожної гілки влади окремо, знанні законів політичного розвитку суспільства. Вивчення умов та джерел формування політичної свідомості, відносно досягнутого рівня дозволяє зробити висновки щодо рівня свідомості різних прошарків суспільства. Розгляд функцій, які виконує політична свідомість, різних її проявлень, дозволяє визначити категорію „суспільна думка”, як важливий засіб визначення рівня й оцінки політичної свідомості суспільства. Особливу увагу слід приділити необхідності та шляху формування політичної свідомості в українському суспільстві.

Розгляд питання щодо політичної культури, необхідно почати з визначення цієї категорії, різними поглядами на її сутність та зв'язок співвідношення з політичною свідомістю. Студенти повинні прийти до висновку, що політична культура, як особливий тип орієнтації на певну політичну дію на відміну від політичної свідомості пов’язана тільки з найбільш стійкими, внутрішньо значимими для людини політичними поглядами і проявляється вона у політичній дії. Треба зрозуміти, що політична культура суспільства не є однорідна, як не однорідне і саме суспільство. Поряд з основними типами політичної культури у суспільстві існують й субкультури і навіть контркультури, вплив яких у більшій або менший мірі впливає на сприйняття політичної дійсності суб’єктами політичного життя в державі. Спробуйте пояснити, як субкультури і контркультури впливають на політичну стабільність та ефективність державної влади.

Дата добавления: 2015-05-24