Об'єкти порівняльного аналізу

- політичні системи в цілісності (комплексна)

- конкретні елементи, складові політичної системи

- досвід модернізації політичних систем і режимів

- політичні фактори суспільного розвитку.

Параметри порівняння – це компоненти або елементи політ явищ, які дозволяють показати сутнісні характеристики політичних явищ.

Способи порівняння:

- метод співставлення (дає можливість визначати природу різнорідних об’єктів і пояснювати причини зв’язків)

- історико-типологічне порівняння (дозволяє пояснити подібність не пов'язаних за своїм походженням об’єктів однаковими умовами їх становлення та розвитку)

- історико-генетичний метод (дозволяє пояснити подібність явищ як результат їх родинності за походженням)

Види порівняння:

- вертикальне (співставляються однорідні політичні структури, процеси та явища на різних рівнях в одній країні)

- горизонтальне (досліджуються однорідні політичні структури, процеси та явища в різних країнах)

2. Місце порівняльної політології серед інших дисциплін: політології, соціології, права, філософії, психології та ін.

ШЛЯХТУН

Політологія має внутрішню структуру, основними елементами якої є:

- історія політичних вчень – досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій протягом усього періоду існування державно-організованого суспільства.

- теорія політики – вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи: концепції політики і влади, теорії політичної системи і процесів, моделі політичної участі й лідерства, теорії формальних і неформальних інститутів політики – державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт, теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.

- прикладна політологія – безпосередньо стосується процесів здійснення політики. Розробка політичних технологій, прийняття політичних рішень, проведення виборчих кампаній, проведення політичних переговорів, лобіювання, політичні прогнозування, планування і консультування, методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів

- порівняльна або компаративна політологія – окрема галузь науки про політику – політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.

Соціологія – тривалий час політологія розвивалась у складі соціології. Політологія в цілому, і порівняльна політологія зокрема, тісно пов’язана з соціологією. Проте, соціологія вивчає не всю багатоманітність виявів політичного життя суспільства, а лише ті з них, суб’єктами яких є соціальні спільності. В дослідження політичної сфери суспільного життя соціологія йде від соціального до політичного, тобто від відносин між соціальними спільностями до відносин з приводу політичної влади. Досліджуючи соціальний аспект політичної сфери суспільного життя, соціологія виступає як політична соціологія. Використовуючи притаманні їй методи й засоби дослідження – анкетування, інтерв’ю, вона виступає як соціологія політики. Політологія, навпаки, йде від визначень політики, влади до їхніх суб’єктів, у тому числі соціальних. Вона традиційно вивчає в основному інституційний аспект політики, передусім організацію та діяльність держави, весь механізм політичної влади.

Право – органічним зв’язком політології з правознавством, насамперед із такими його складовими як теорія держави і права і конституційне право. Політологія і теорія держави і права мають спільний головний об’єкт дослідження – державу. Однак, у вивченні політики, політологія, на відміну від теорії держави і права, не обмежується державою, а вивчає також інші інститути – політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування, всю багатоманітність суб’єктів і виявів політичних відносин. А з усіх багатоманітних галузей і норм права політологію цікавлять насамперед ті, які регулюють політичні відносини – передусім норми конституційного права. Об’єктом конституційного права є державно-політичні відносини, суб’єктом яких є держава. Політологія виходить за межі циз відносин, досліджуючи також інші форми і вили політичних відносин, використовуючи притаманні їй методи і засоби пізнання.

Філософія – є теоретичною основою світогляду людини. Політична філософія з’ясовує значення політичних явищ для життя людини і суспільства, оцінює їх під кутом зору загального блага, принципів справедливості, свободи, рівності. Якщо політологія досліджує політичну свободу, аналізуючи і систематизуючи сукупність різних видів конкретних свобод, класифікуючи їх, то політична філософія розглядає політичну свободу як гуманістичну цінність в її зв’язках з іншими цінностями.

Психологія – політична психологія досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій, сприйняття у політичній поведінці людей, що особливо важливо при вивченні громадськох думки, політичних конфліктів, електоральної поведінки.

Політична економія розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основи і напрями державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики.

Політична антропологія досліджує зв'язок політики з біосоціальними рисами людини. Її пріоритетним напрямом є виведення характерних рис політичної культури того чи іншого народу з особливостей його національної культури.

Політична географія вивчає залежність політичних процесів від їх просторового розташування, обумовленість політики розмірами, економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чинниками.

Однак ці галузі є складовими відповідних наук, а не політології.

Дата добавления: 2015-05-07