Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етико-політичні погляди Конфуція




Політико-пр. ідеологія в Ст.Китаї. Даосизм.

Вчення Жана Бодена(Франція) про державу.

 

«6 книжок про республіку», в якій виступав проти феодальної децентралізації та закликав припинити релігійний фанатизм. 16 століття (Відродж,Реф)

Основні ідеї:

1. Розробив поняття суверенітету як суттєвої ознаки держави. Суверенітет – абсолютна влада держави, не зв’язана будь-якими законами, забезпечує незалежність держави від Папи Римського та церкви в цілому, та від інших держав,бо знаходиться над ними та надає право правителю держави встановлювати та скасовувати закони, оголошувати війну та мир, призначати вищих посадових осіб, здійснювати верховний суд, стягувати податки, милувати, чеканити монету.

2. Монархічна форма правління, чітке функціонування всіх елементів державного механізму, бо вони скеровуються однією особою

3. Не допускав існування інших форм правління, бо суверенітет не може бути поділеним та одночасно належати різним суб’єктам влади.

4. Суверенна влада є неподільною та безмежною, окрім сфер приватної власності,особистого життя людини,бо ці сфери є недоторканими та священними.

5. Право - досягнення суспільства, оскільки відрізняє державу від первісних утворень та забезпечує правопорядок у суспільстві, право має історичне коріння, в якому відображені рівень суспільного розвитку та загальноприйняті соціальні цінності.

6. Релігійні війни гальмують розвиток промисловості та торгівлі, тому держава має втручатися в діяльність церкви з метою недопущення релігійної ворожнечі.

7. Сім’я визнавалася як частина держави, яка запозичує основи сімейного устрою, їх вдосконалює та в подальшому забезпечує зворотній вплив на сімейний устрій.

8. Основне призначення держави – забезпечення централізованості державних територій, їх охорона та захист від зовнішніх агресорів.

 

 

Засновником даосизму вважають мудреця Лао-цзи, «Книга про дао і де».

В основі даосизму лежало поняття дао - прояв небесної волі, природний перебіг речей, природна закономірність. Дао визначало закони неба, природи і суспільства. Воно втілювало доброчесність і справедливість. Всі рівні. Людські встановлення — основа несправедливості.У такому тлумаченні дао-природне пр. безпосередньої дії.

Держава — природне утворення, що розвивається своїм шляхом, але залежить від волі людини. Усі нещастя в державі відбуваються через порушення природного закону дао.

Мудрий правитель править методом недіяння, тобто утримання від активного втручання у справи членів суспільства. Лао-цзи засуджував сучасних йому правителів за те, що вони були надто діяльними, встановлювали великі податки, утворювали штучно-людські установи у сфері управління, вводили багато заборонних законів, вели війни.

Отже, все неприродне, згідно з даосизмом,- це відхилення від дао і неправильний шлях.

 

Найважливішу роль у всій історії етичної та політичної думки Китаю відіграло вчення Конфуція. Книга «Лунь юй»

Керувати державою, згідно з Конфуцієм, покликані благородні мужі на чолі з князем - «сином неба». Відмінність його поглядів від поглядів спадкової знаті полягала в тому, що Конфуцій вирізняв благородних не за ознаками походження, а за моральними якостями і знанням людей. Благородний муж у вченні Конфуція - це взірець моральної досконалості.

Саме за цими критеріями він пропонував висувати на державну службу,тоді народ коритиметься.

Повинен бути принцип: «не роби іншим того, чого не бажаєш собі».

Виховувати підданих - найважливіша держ справа, здійснюв її треба власним прикладом.

Своєю чергою, народ зобов´язаний беззаперечно коритися правителям.

Політична етика Конфуція в цілому була спрямована на досягнення внутрішнього миру між верхами й низами суспільства.

«Якщо управляти народом за допомоги законів і підтримувати порядок за допомоги покарань, народ прагнутиме ухилитися (від покарань) і не відчуватиме сорому. Якщо ж управляти народом через доброчесність і підтримувати порядок за допомоги ритуалу, народ знатиме сором і він виправиться».

Конфуцій та його послідовники не відкидали повністю значення законодавства. Вони розуміли, що потреба в державному управлінні відпаде лише тоді, коли правил ритуалу дотримуватимуться всі.

 

14. Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 1237; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.