Техніка, методика і дозування процедур електрофорезу

Апарати, техніка і методика приведення медикаментозного електрофорезу не відрізняються від тих, які застосовують для проведення гальванізації.

Електроди для електрофорезу мають таку саму будову, що й електроди для гальванізації. Однак при електрофорезі між електродами і шкірою розміщують шар фільтрувального паперу (або марлі), який змочують відповідним медикаментозним розчином. Перед застосуванням електрофорезу слід старанніше мити гідрофільні прокладки під проточною водою, щоб уникнути забруднення їх паразитарними іонами та накопичення в них продуктів електролізу – вуглекислих і гідроксильних іонів. Кип'ятять і випарюють гідрофільні прокладки, що використовують для ліків, які частіше спричиняють алергію (новокаїн, антибіотики, ферменти).

Один раз на місяць для гідрофільних прокладок треба робити пробу на наявність у них солей свинцю (сірководнева проба): комплект, призначений для приготування штучної сірководневої ванни, розчиняють у 5л води, розміщують і занурюють у розчин гідрофільні прокладки. Поява на прокладках темних плям свідчить про наявність солей свинцю. Якщо плями не відмиваються, то прокладками користуватися не слід.

За допомогою постійного струму в шкіру можна вводити різноманітні ліки, зокрема, антибіотики, ферменти, вітаміни, вакцини, тощо. Ліки, що розкладаються в розчині на іони, вводить за допомогою струму залежно від заряду іона. 3 катода вводять іони гідроксильних груп, кислотних радикалів, органічні аніони, галоїди, пеніцилін; з анода – катіони водню металів, органічні кислоти, алкалоїди, антибіотики (крім пеніциліну), гангліоблокатори. Ліки, що не розкладаються в розчинах на іони (складні молекули білкових речовин, які не мають заряду), ферменти, вводять за допомогою розчинників ацетатний і лужний буферні розчини.

Можна використовувати також універсальний розчинник – диметилсульфоксид (ДМСО). В.С. Улащик і Л.М. Бойцов(1976) рекомендують замість складних буферних розчинників використовувати дистильовану воду, підкислену 5-10% розчином хлористоводневої кислоти до рН 5,2 (для введення ліків з анода) або підлужену 5-10% розчином лугу (для введення з катода).

Лікувальні розчини для електрофорезу готують з розрахунку на тиждень. Концентрація розчину ліків для електрофорезу становить від 1-2 до 5-10%, а розчину сильнодіючих речовин (атропін, адреналін тощо) – 0,1% В останньому разі на процедуру використовують максимально дозволену одноразову дозу.

Кількість лікувальної речовини на кожні 100см² прокладки становить 5-10 мл. Антибіотики вводять з розрахунку 500-1000 одиниць на 1см² площі прокладки. Наприклад, якщо площа прокладки 100 см², то на процедуру беруть 50000-100000 ОД антибіотика, розчиняючи його у фізіологічному розчині натрію хлориду з розрахунку 5000 ОД на 1 мл розчину.

При електрофорезі антибіотиків чи ферментів з метою уникнення інактивації їх продуктами електролізу застосовують спеціальні багатошарові прокладки, всередині яких є 3-4 шари фільтрувального паперу або 2-3 шари марлі, змоченою захисним 5%розчином глюкози або 1%розчином глікоколу.

Розміщення електродів таке саме, як і під час проведення гальванізації: поперечне і поздовжнє. У разі поперечного розміщення уводиться більша кількість ліків і їх вводять на більшу глибину. Під дією постійного струму лікувальна речовина рухається зі швидкістю 1см/год.

Слід пам'ятати, що при одномоментному введенні з різних полюсів різнойменно заряджених іонів лікувальних речовин полярність протягом усього курсу має бути постійною, щоб запобігти виведенню з депо лікувальної речовини, введеної за допомогою попередньої процедури.

Силу струму обчислюють таким чином, як і при гальванізації - за розміром електрода та фізіологічною густиною струму.

Тривалість процедури 1О-15-30-40 хв. На курс 10-15 процедур.

Одночасне використання медикаментозного електрофорезу з іншими фізичними чинниками (гальваноіндуктотермії, гальваноіндуктофорез, електрофорез в ультразвуковому полі, вакуумелектрофорез) підвищує його ефективність. Використання електрофорезу в комплексі з іншими фізичними чинниками, особливо теплової дії (парафін, озокерит, грязі, опромінення солюкс-лампою, індуктотермія та ін.) і застосування їх перед електрофорезом сприяє введенню більшої кількості лікувальної речовини і на більшу глибину.

Слід пам'ятати, що лікувальні речовини в катіонній формі вводиться в організм у більшій кількості, ніж в аніонній. Цікавим є метод комбінованого використання постійного струму і лікувальної речовини, введеної в органам іншим шляхом (за допомогою ін’єкцій, інгаляцій, перорально, ректально, в клізмах). Після введення лікувальної речовини тим чи іншим шляхом проводять поперечну гальванізацію зацікавленого органа чи тканини. Наприклад, хворий на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки випиває 50мл 0,5% розчину новокаїну і йому проводять поперечну гальванізацію шлунка.

Хворим із бронхо-легеневими захворюваннями вводить антибіотик за допомогою ін’єкцій і одночасно проводять гальванізацію вогнища захворювання. Лікувальну речовину можна ввести і за допомогою інгаляції, а потім провести поперечну гальванізацію. Цей метод називається внутрішньотканинним або внутрішньоорганним електрофорезом і завдяки високій ефективності набуває все більшого поширення.

Використовується єдина термінологія методу електрофорезу. До терміну "електрофорез" додається назва лікувальної речовини. Наприклад, бром-електрофорез, кальцій-електрофорез, магній-електрофорез та ін.

Дата добавления: 2015-05-07