Імені тараса шевченка 1 страница

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План.

План

План

План

1. Предмет і завдання курсу.

2. Східні слов’яни в давнину.

3. Виникнення феодалізму і утворення держави Київська Русь.

4. Політичний і соціально – економічний розвиток Русі кінця Х – початку ХІІ ст.

Тема 2. Політичне становище та соціально – економічний розвиток

українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст.

1. Політичне становище українських земель.

2. Соціально – економічний розвиток України.

3. Розвиток культури.

Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни. Богдан Хмельницький.

2. Воєнні дії 1648-1653 рр.

3. Внутрішня та зовнішня політика уряду Богдана Хмельницького. Переяславська Рада. Березневі статті.

Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

План

1. Політичне становище українських земель у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель у кінці ХVІІ –

ХVІІІ ст.

Тема 5. Українські землі в ХІХ ст.

1. Політичне становище українських земель в складі Російської імперії в ХІХ ст.

2. Соціально – економічний розвиток Наддніпрянської України в ХІХ ст.

3. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.

Тема 6. Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр.

1. Доба Української Центральної Ради в Україні (березень 1917 – квітень 1918 рр.)

2. Українська держава П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).

3. Українська Народна Республіка часів Директорії (листопад 1918 – листопад 1920 рр.).

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

1. Соціально-економічна та політична криза в УСРР наприкінці 1920 р.– поч. 1921 р.

2. Нова економічна політика більшовиків в УСРР (1921 – 1929 рр.).

3. Проголошення курсу на індустріалізацію: вибір шляхів та здійснення технічної модернізації промисловості (1929 – 1937 рр.).

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

1. Причини Другої світової війни. Радянсько – німецький пакт про ненапад.

2. Включення основної частини західноукраїнських до складу УРСР та їх радянізація.

3. Початок Великої Вітчизняної війни. Оборонні бої на території України у червні 1941 – липні 1942 рр.

Тема 9. Національно-державне відродження України (1991 – 2005 рр.).

1. Народження незалежної України. Перші кроки розбудови національного суверенітету.

2. Проблеми реформування економіки.

3. Шляхи духовного відродження українського народу.

4. Україна і зовнішній світ.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНЯ І СЕРЕДНЬОВІЧНА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Заняття 1. Українська держава.

План

1. Природо-географічні умови України. Адміністративний поділ і регіони.

2. Населення України. Українська діаспора.

3. Державна символіка України. Вищі органи державної влади.

4. Україна в міжнародних відносинах.

Методичні рекомендації до теми

При підготовці до заняття, слід звернути увагу на географічне розташування України на карті Європи, назвати її загальну площу, столицю держави, її вік, кількість мешканців. Пояснити, що Україна є центрально-східноєвропейською державою, хоча більша частина України знаходиться в Східній Європі, і послідовно назвати країни, з якими межує Україна, показати кордони на карті. Далі навести повідомлення про поступове формування території України в сучасних межах впродовж 30-50-х рр., завершуючи приєднанням Криму в 1954 р. При характеристиці природно-географічних умов треба назвати найбільші ріки, наголосивши на стратегічному державному значенні Дніпра, і інших водних ресурсів України; назвати кліматичні зони, звернути увагу на те, як проходить лінія пограниччя між Степом і Лісостепом; охарактеризувати ґрунти, гірські системи, корисні копалини і ін.

Наступна частина заняття – це сучасний адміністративний поділ України; показати всі області України з їх адміністративними центрами, а також АР Крим, її столицю, при цьому звернути увагу, що деякі адміністративні центри областей України змінили свої початкові назви (Хмельницький, Івано-Франківськ, Кіровоград, Дніпропетровськ). Тут же слід пригадати процес історичного формування регіонів України і показати їх по карті (Галичина, Полісся, Поділля, Закарпаття, Північна Буковина, Слобожанщина).

Переходячи до другого питання, з’ясувати загальну кількість населення сучасної України, порівнявши її з даними кінця 80-х рр., зазначивши, що з 1991 р. народжуваність в Україні нижча, ніж смертність. Щодо української діаспори, одержавши інформацію про це явище, пригадати, які діаспори має Україна сьогодні (західна і східна), яка кількість українців проживає за межами України, міграційні “хвилі”, ставлення відповідних країн до української меншини, рівень їх економічного і культурного розвитку, значення міграцій українського населення на сучасному етапі.

Щодо державної символіки України звернути увагу на її історичні корені, на хід затвердження Верховною радою незалежної України, пояснити історичний зміст і значення державної символіки. Питання можна завершити загальною характеристикою державного устрою України, вищих органів влади (законодавча, виконавча, судова).

Вивчаючи останнє питання звернути увагу на те, що Україна є однією з найбільших європейських держав, значення її геополітичного становища, участь України в міжнародних організаціях (ОБСЄ, ГУАМ, Балта-Чорноморське об’єднання і ін.), звернути увагу на прагнення сучасної України до вступу в європейський Союз.

Література

1. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Л. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан - К., 1994.

2. ГломоздаК.Ю., Яневський Д.І. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (Українська національна символіка: походження, традиція, доля) // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991.

3. Етнічний довідник. Національні меншини в Україні. - К., 1996.

4. Зарубіжні українці. Довідник. - К., 1991.

5. Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців у зарубіжних країнах. -Львів, 1991.

6. Пам'ятки України. Книга І. Національна символіка. - К., 1996.

7. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. - К.,1996.

8. Україна і світова співдружність. Круглий стіл. // Матеріали третьої сесії міжнародної школи україністики / Київ. Січень 1992/ - Одеса, 1992.

9. ЯкимовичВ.С. До питання про українську національну символіку // Пам'ятки України. - 1989. - № 3.

Тема 1. Заняття 2. Виникнення і розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

1. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави (кінець ІХ

– Х ст.).

2. Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава

Мудрого.

3. Культура Київської Русі.

Методичні рекомендації до теми

Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з ІХ ст. по 30-ті рр. ХІІІ ст. За першим питанням плану ви повинні проаналізувати процес формування давньоруської державності за перших київських князів – від Олега по Святослава. Розгляньте, які існують теорії про походження держави у східних слов’ян, дайте їм характеристику. Особливу увагу зверніть на «норманську» теорію. Охарактеризуйте політичний устрій ранньої Київської держави. Треба пам’ятати, що монолітною державою Київська Русь не була ніколи. Вона складалась приблизно з 15 удільних князівств, які були досить самостійними. Історики не мають єдиної думки в оцінці територіального устрою Київської держави: її називають і конфедерацією, і співдружністю князівств, і навіть суперсоюзом. Серед внутрішніх факторів розвитку державності зверніть увагу на розвиток феодальних відносин та зміцнення різних форм власності на землю, поборення князями племінного сепаратизму, адміністративні та правові реформи, розбудову міст та систем укріплень, прагнення до духовної консолідації суспільства.

Перші київські князі об’єднали майже всі східнослов’янські землі, створивши таким чином одну з найбільших держав у Європі. Перевірте свої знання про героїчні походи князів, готуючись показати на карті напрямки руху князівських дружин та приєднані до Русі території. Однією з найскладніших проблем київської держави була боротьба з кочівниками. Назвіть основні кочові племена, з якими змушені були співіснувати та воювати русичі. Яку роль відіграли зовнішньополітичні чинники в створенні Київської держави і її подальшій долі?

Посилення і розквіт Київської Русі відбулось за часів правління Володимира Великого та його сина Ярослава. Чому? Дайте коротку характеристику основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики цих князів та зіставте результати діяльності. Яку роль відіграло введення християнства як державної релігії Київської Русі? Приділіть увагу тому, яку роль відігравала та яке місце посідала Київська Русь у міжнародній політиці того часу.

Культурні процеси того часу слід починати розглядати з конфлікту між язичництвом та християнством. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Та все ж домінуючий вплив на розвиток матеріальної та духовної культури Київської Русі мало християнство. Русь мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ, зокрема писемності, освітніх закладів, наукових знань, кам’яних храмів, образотворчості. Назвіть основні досягнення в культурних галузях.

Література

1. Баран Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.

3. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.

4. Давня історія України: Навч. посібник: у 2 кн. – К., 1994. – Кн.2.

5. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.

6. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

7. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

8. Нартов В.В. Історія України з давніх давен до сьогодення. – Харків, 2006.

Тема 1. Заняття 3. Роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство(ХІІ – перша половина ХІV ст.).

1. Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2. Боротьба Русі проти монголо – татарської навали.

3. Зміцнення Галицько – Волинського князівства. Роман Мстиславович.

Данило Галицький.

4. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.

Методичні рекомендації до теми

Середина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – це початок періоду роздробленості Київської Русі. Відносно єдину і централізовану монархію змінила монархія федеративна. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. Розмежуванню сприяла також церковна організація – утворення православних єпархій у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Назвати князівства, які утворилися на території сучасної України.

Роздробленість держави прискорив Любецький з’їзд князів (1097 р.), на якому переміг принцип вотчинного землеволодіння (князі визнали право успадковувати землі, якими вони володіли). З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Поступальний розвиток Давньої Русі був перерваний монголо – татарською навалою.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Наслідки навали були катастрофічними. В руїнах лежали міста і села. Припинило існування чимало осередків ремесла, торгівлі, культури. Населення обкладалося податками, поборами та відбувало численні повинності. За князями були залишені їхні володіння, але вони підкорялися владі ханів та їхніх намісників – баскаків. Проте руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги монголо – татарської держави – Золотої Орди, а перебували у васальній залежності від неї.

Монголо – татарська навала на багато років призупинила розвиток Русі. Проте героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

Починаючи розгляд третього питання, необхідно дати характеристику Галицького та Волинського князівств, причини зростання їх економічної і політичної могутності до об’єднання в єдину державу в 1199 р. Розкрити причини, що сприяли посиленню Галицько – Волинської землі: географічне розташування, існування розвинутих торгівельних шляхів, корисних копалин, зокрема солі, внутрішня та зовнішня політика місцевих князів. Значну роль у зміцненні князівства відіграли князі Роман Мстиславович та Данило Галицький. Звернути увагу на політичний та соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства за часів їх правління, охарактеризувати процеси, що заважали та гальмували розвиток.

При розгляді останнього питання теми слід звернути увагу на те, які зміни відбулися в політичному становищі галицько-волинських земель, дати характеристику діяльності наступників Данила Галицького – Лева Даниловича, Юрія І Львовича, Лева Юрійовича та Андрія Юрійовича. Останнім князем Галицько-Волинського князівства був Юрій ІІ Тройденович, після смерті якого в 1340 р. розпочалася боротьба між сусідніми державами за галицько-волинські землі.

Підводячи підсумок, вказати на причини занепаду Галицько-Волинської держави та її історичне значення.

Література

1. Баран В.Д. Княжий Галич в історії України // УІЖ. – 2001. - № 5. – С.67-74.

2. Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно–політичному розвитку Центрально–Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. – К.: Стилос, 2006.

3. Грицак Я. Галицько–Волинська держава. - Галич, 1995.

4. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство. (До 800-річчя утворення) //УІЖ. – 2000. - № 1. – С. 25-31.

5. Його ж. Рюриковичі в Галичині й на Волині. // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 30-34.

6. Чухаева В.А. Русские княжества и Золотая Орда 1243-1350 гг. – Днепропетровск, 1998.

Тема 2. Виникнення козацтва і його участь у визвольній

боротьбі українського народу.

1. Історичні передумови формування українського козацтва. Козацтво до середини ХVІ ст.

2. Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя. Реєстрове козацтво.

3. Селянсько – козацькі повстання у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

4. Боротьба з турецько – татарською агресією. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний.

Методичні рекомендації до теми

Посилення феодально – кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.

Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.

Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.

Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.

При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.

Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.

Література

1. Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український

феномен. - Київ, 1995.

2. Апанович О. Ролзповіді про запорозьких козаків. – К.,1991.

3. Боплан Г. Опис України. – К.,1989.

4. Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.

5. Величко С. Летопись. – К.,1993.

6. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.

7. Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.

8. Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.

9. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. - №6.

10. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.

11. Денисенко А. Козацький гетьман Байда – Вишнивецький//Київська старовина. – 1992. - № 1.

3. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Запоріжжя, 1997.

4. Козацькі Січі. - К, 1998.

12. Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.

13. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.,1960.

14. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т.- К., 1990-1991.

Тема 3. Заняття 1. Українська гетьманська держава середини – др. пол. ХVІІ століття.

1. Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.

2. Створення української армії. Полководці – сподвижники Богдана Хмельницького.

3. Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.

4. Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

Тема 3. Заняття 2. Українські землі в добу Руїни.

1. Боротьба старшинських угруповань за владу.

2. Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.

3. Наслідки Руїни в історичній долі України.

Методичні рекомендації до теми

Розгляд даної теми необхідно почати з визначення хронологічних рамок цього періоду. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити на які соціальні верстви опирались українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьмана та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто з'ясувати перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались.

Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних наслідків Руїни для України необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

Література

1. Апанович О.М. Запорозька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії (50-ті - 70-ті роки XVII ст.). - К., 1961.

2. Борисенко В.Й. Дем'ян Многогрішний. // Київська старовина.-1992.-№ 4.

3. Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // УІЖ. - 1998. - № 3-5.

4. Його ж. Дипломатичні зносини України в період гетьмагування Івана Виговського (серпень 1657 – серпень 1659 рр.) // УІЖ. – 2005. - № 1. – С. 125-138.

5. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.

6. Горобець В.М. Зовнішня політика Гетьманату другої половини 50-х рр. XVII ст.: впливи суспільно-політичного протистояння в Україні та трансформацій регіональних геополітичних процесів // УІЖ. – 2005. - № 2. – С. 16-47.

7. Гуржій Олександр. Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.

8. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.

9. Липинський В.України на переломі 1657 – 1659. – Київ, 1997.

10. Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.

11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). - К., 1999.

12. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.

13. Чухліб Т.В. Петро Дорошенко. – К., 2007.

14. Його ж. Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження. – К., 2007.

15. Його ж. Гадяцька угода та ідея її відновлення в українсько-польських відносинах другої половини XVII ст. (до 350-річчя укладання) // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 45-74.

16. Яворницький Д.І. Іван Дмитрович Сірко. – Дніпропетровськ, 1990.

17. Яковлєва Т.Г. Гетьманщина в другій половині 50-х рр. XVII ст. - К., 1998.

18. Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради до Андрусівської угоди (1659 – 1667). – К., 2003.

Тема 4. Українські землі в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

1. України за гетьманування І.Мазепи. Участь українського народу в

Північній війні.

2. Обмеження та ліквідація автономії України у ХVІІІ ст. в складі

Російської імперії.

3. Українські землі в міждержавних відносинах ХVІІІ ст.

Методичні рекомендації до теми

Розкриваючи питання гетьманування І. Мазепи, в першу чергу треба звернути увагу на умови в яких знаходилась в цей період Україна: її територія була поділена між Росією, Польщею та Туреччиною, кожна з яких мала свої геополітичні інтереси стосовно майбутнього володіння українськими землями, проаналізувати територіальні та політичні наслідки „Вічного миру” 1686 р.

Обрання гетьманом І.Мазепою супроводжувалось укладанням „Коломацьких статей” 1687 р. які визначали зміст відносин України та Московії, в цьому ракурсі слід визначити головний політичний аспект цих домовленостей.

Розкриваючи внутрішню політику І.Мазепи слід виділити декілька аспектів: соціально-економічний, зміцнення влади гетьмана, меценатсво та розкрити їх зміст.

Аналізуючи причини переходу І.Мазепи на бік шведського короля, слід звернути увагу на політику Петра І в Україні, розкрити характер участі українського народу у Північній війні (військовий, економічний аспекти, ставлення до неї українського суспільства) та її наслідки, показати, які сили підтримали Мазепу та реакцію Москви ці події, з’ясувати причини невдачі І. Мазепи в реалізації своїх планів. Важливо підкреслити, що одним із головних наслідків виступу І.Мазепи стала активізація політики ліквідації автономії України, що мала декілька аспектів: в першу чергу треба зосередити увагу на політичній складовій цього процесу, тобто обмеженні прав гетьмана шляхом запровадження царського резидента при гетьмані Скоропадському, створенням Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства в 1727 р., його ліквідацію в 1734 р. та створення „Правління гетьманського уряду” також слід розглянути в ракурсі південної політики Російської імперії по зміцненні своєї влади в Україні. Відновлення гетьманства та діяльність К.Розумовського підсилювало роль старшинської верхівки, проте слід звернути увагу на причини відновлення, які були досить хиткими, що і призвело до ліквідації Катериною ІІ цього інституту влади в Україні.

Дата добавления: 2015-05-10