Держава і право України нового і новітнього часу та її роль системі міжнародних координат

Вступ

Предмет історії держави і права України як історико-правової науки і навчальної дисципліни. Місце історії держави і права України в системі юридичних наук. Значення (теоретичне та політичне) вивчення історії держави і права України.

Методи дослідження й вивчення історико-правових явищ – логічний, історико-правовий, порівняльно-правовий, конкретно-історичний, системний. Формаційний та цивілізаційний підхід у висвітленні питань виникнення й розвитку держави і права у сучасній вітчизняній та зарубіжній історико-правовій літературі.

Періодизація історії держави і права України. Проблемно-хронологічний принцип поділу процесу розвитку державно-правових форм, фактів та явищ на території України. Головні критерії, що дозволяють з’ясувати якісні відмінності періодів. Найбільш загальна періодизація історії держави і права України: І. Держава й право на території України до слов’янського часу; ІІ. Руська держава і право; ІІІ. Козацька держава і право; IV. Державно-правовий устрій українських земель в складі Австрійської та Російської імперій; V. Виникнення новітньої Української державності і права; VI. Держава і право на західних українських землях у міжвоєнний період та в часі німецько-радянської війни; VII. Радянська держава і право в Україні; VIII. Становлення сучасної Української держави і права.

Етапи і проблеми історіографії історії держави і права України. Джерела з історії держави і права України. Початок наукової історіографії предмету історії держави і права України. Бездержавний стан українського народу як чинник розвитку історіографії кінця XVIII – початку ХХ століть. Методологічна концепція “ общерусскости ”. Школа “західноруського права”, вивчення українського звичаєвого права. Історико-правові праці Михайла Владимирського-Буданова, Федора Леонтовича, Олександра Кістяківського, Ореста Левицького, Михайла Грушевського. Особливості розвитку історіографії історії держави і права України за радянського часу. Основні праці Миколи Василенка, Миколи Максимейка, Михайла Слабченка, Оникія Малиновського тощо. Концепція творення “нової історичної спільності ‑ радянського народу” і надмірна ідеологізація і політизація наукових досліджень другої половини ХХ століття. Наукові пошуки Володимира Кульчицького, Андрія Пашука, Аркадія Ткача тощо. Процес переосмислення юридичних стереотипів наприкінці 80-х – початку 90-х рр. Наукові здобутки вчених-істориків права: Володимира Гончаренка, Олександра Копиленка, Володимира Кульчицького, Олександра Мироненка, Аркадія Рогожина, Ігора Усенка, Валерія Чеховича, Юрія Шемшученка, Олександра Ярмиша та інших. Українська правова думка в діаспорі. Сфера наукових зацікавлень і праці Ростислава Лащенка, Лева Окиншевича, Ярослава Падоха, Сергія Шелухіна, Олександра Юрченка, Миколи Чубатого.

ТЕМА № 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО (6 год.)

Предмет, методи вивчення та завдання курсу “Історія держави та права України”. Періодизація та джерела вітчизняної історії держави та права. Історіографія історії держави і права України. Загальні риси українського права.

Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Давньоруської держави. Суспільний лад України княжої доби. Державний устрій України княжої доби: а) центральні органи влади і управління; б) князівська адміністрація на місцях; в) судова система. Особливості суспільного ладу і державного устрою Галицько-Волинської держави. Проблема державно-правової спадщини Київської Русі. Джерела та характерні риси права України княжої доби.

“Руська Правда” як пам’ятка права й “підручник для вивчення руського права” (М. Чубатий). Джерела, списки й призначення правового зводу. Основні принципи (характерні риси) давньоруського феодального права за “Руською Правдою”. Право феодального привілею. Редакції “Руської Правди”: Коротка, Просторова (Поширена), Скорочена та їх складові частини. Правовий зміст й коло суспільних відносин, що урегульовувалися Правдою Ярослава, Правдою Ярославичів, Уставом Володимира Мономаха.

Основні риси урегулювання цивільно‑правових відносин за “Руською Правдою”. Інститут права власності. Право власності на землю. Суб’єкти права власності. Охорона феодального землеволодіння законодавством. Право власності й право володіння. Зобов’язальне право. Види й форма договорів. Договір купівлі-продажу і позики: об’єкти й суб’єкти. Спадкове право. Успадковування за заповітом і згідно “закону” (звичаю). Соціальні обмеження у праві спадкування. Суперечки з приводу розподілу спадщини. Сімейно-шлюбне право та інститут опіки. Шлюбний вік. Причини розірвання шлюбу. Мета й сутність інституту опікунства в Київській Русі.

Основні риси кримінального права. Поняття злочину. Об’єкти посягання злочину. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкти злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Поняття співучасті за “Руською Правдою”. Провина. Пом’якшуючі й обтяжуючі обставини у трактуванні провини. Рецидивний злочин. Види злочинів: злочини проти особи, проти держави, релігії та церкви, майнові та проти сім’ї та моралі. Мета і система покарань: кровна помста, смертна кара, “поток і розграбування”, вира або віра, продажа. Феодальна ієрархія системи покарань.

Основні риси судового процесу (судочинство). Звинувачувально-змагальний судовий процес у Київській Русі. Причини панування звинувачувально-змагального процесу в Київській державі. Приватноправовий характер судового процесу. Стадії (етапи) судового процесу: “Заклич”, “звід” та “гоніння слідом”.Види доказів. Свідки. Ордалії. Присяга. Виконання судових рішень-вироків.

Значення та вплив давньоруської держави і права на державотворчі процеси в Європі.

ТЕМА № 2. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА (ДР. ПОЛ. XIV-ХVІ СТ.) (8 год.)

Формування території Литовсько-Руської держави та її суспільний лад. Центральні та місцеві органи влади і управління: порядок утворення, функції, компетенція. Джерела та характерні риси права Литовсько-Руської держави.

Джерела права. База формування правової системи Великого князівства Литовського. Звичаєве право. Законодавча діяльність великого князя. Привілеї. Грамоти. Листи. Земські та волосні привілеї. Обласні грамоти. Адміністративно-розпорядницька діяльність великих литовських князів як джерела права. Відособленість правових норм. Законодавча діяльність станово-представницьких органів влади. Поняття “закону”. Порядок прийняття закону (законодавча процедура). Польсько-литовське законодавство. “Устава на волоки” (1557). Королівські привілеї. Акти церковного права. Волоське право. Магдебурзьке право в Україні (виникнення, суть, принципи та застосування). Джерела магдебурзького права в Україні. Збірники магдебурського і хелмінського права: М Яскера (1535), П. Щербича, Б. Гроїцького (“Порядок”), С. Кушевича (1646).

Кодифікація права. Статути Великого князівства Литовського. Судебник князя Казимира (1468). Литовські Статути 1529, 1566 і 1588 років, їх чинність в Україні. Структура, основні положення Першого, Другого та Третього Литовських статутів. Значення Статутів як пам’яток права.

Основні риси й зміст права. Основні риси цивільного права. Правоздатність і дієздатність суб’єктів правовідносин. Норми речового (інститути власності, володіння, застави, сервітутів) права. Право власності й право володіння, їх забезпечення. Обсяг правоздатності власника й володільця. Спосіб набуття майнових прав. Правова регламентація земельних володінь. Співвідношення права власності з військовою службою. Судовий захист права власності й володіння. Правові форми застави нерухомого майна. Сервітутне право. Сутність і види й забезпечення сервітутів. Зобов’язальне право. Правоздатність суб’єктів у зобов’язаннях. Підстави для виникнення зобов’язань. Припинення зобов’язання. Спадкове право. Правові форми успадкування майна. Обмеження у спадкуванні. Сімейне право. Етапи укладення шлюбу: сватання, оглядини, заручини, вінчання і весілля, їх правові форми і наслідки. Умови укладення шлюбу. Перешкоди до укладення шлюбу. Майнові відносини подружжя. Характер майнових відносин чоловіків та жінок у шлюбі. Розірвання шлюбу. Опікунське право. Суб’єкти. Опікуни та їх правовий статус.

Основні риси кримінального права. Поняття злочину, Об’єкт і суб’єкт злочину. Провина. Суб’єктивна сторона злочину. Вік кримінальної відповідальності. Обставини звільнення від кримінальної відповідальності. Стадії злочинної діяльності. Співучасть. Презумпція невинності. Види злочинів. Мета й система покарань. Покарання основні та додаткові. Майнові покарання. Смертна кара. Тюремне ув’знення. Виволання. Побавлення честі. Покаяння.

Основні риси судового процесу (судочинство). Характер судового процесу. Процесуальні права сторін. Процесуальна правоздатність різних соціальних груп. Копне судочинство. Правові звичаї у судовому процесі: “поволання”, “прослух”, “личкування”, гоніння, або виведення сліду, відведення сліду. “Погон”. Звичай “видачки”. Судові урядовці – виж, возний, та їх повноваження. Система доказів. Свідки. Присяга. “Ставлення шапки”. “Викидщина”. Особливості процесу в пореформенному суді.

ТЕМА № 3. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ДР. ПОЛ. XIV- ПЕР. ПОЛОВИНА XVII СТ. (8 год.)

Політико-правовий статус Галичини у складі Королівства Польського (ХІV – перша половина ХVІ ст.). Джерела та основні риси права. Суспільно-політичний устрій Галичини (XIV – середина XVII ст.). Передумови зближення Великого князівства Литовського та королівства Польського, вплив на нього ідеології «Москва – Третій Рим». «Генрікові артикули». Люблінська унія і утворення Речі Посполитої. Зміна юридичного статусу України в складі Королівства Польського. Правове становище українців у складі Речі Посполитої. Берестейська церковна унія. Поширення німецького, волоського та польського права на українські землі.

ТЕМА № 4. КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА (ВОЛЬНОСТІ ЗАПОРОЗЬКІ)

КІНЦЯ XV – 1775 р. (8 год.)

Передумови виникнення та основні верстви українського козацтва, його характеристика. Утворення Січі, формування Вольностей Запорозьких, їх територія, статус, існування. Структура, функції та повноваження кошових і паланкових органів влади і управління козацької республіки – Запорізької Січі (Вольностей Запорозьких). Джерела козацького права, його характерні риси. Злочини та покарання на Січі. Значення вольностей Запорозьких в державно-правовій історії України.

Звичаєве “козацьке” право Запорозької Січі. Демократичний характер суспільних відносин на Запорозькій Січі. Ідеї рівності усіх членів громади перед січовими звичаями та правами. Об’єкти й суб’єкти “козацького права”. Особливості регулювання відносин кримінального (злочини, покарання) характеру. Види злочинів у “козацькому праві”: військові, службові, проти порядку управління, власності, моралі й особи. Мета, характер й види покарання. Норми врегулювання відносин цивільно-правового характеру (право власності, угоди). Суди на Запорозькій Січі. Порядок судочинства. Види доказів.

Реєстрове козацтво та його державно-правовий статус. Військово-територіальний поділ. Полково-сотенний поділ. Структура управління й функції посадових осіб реєстрового козацтва. Правовий статус гетьмана та генеральної старшини. “ Ординація війська запорізького реєстрового ” (1638), причини видання й зміст.

ТЕМА № 5. УКРАЇНСЬКА ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ) ТА ЇЇ ПРАВО (СЕРЕДИНА ХVІІ - КІН. ХVІІІ СТ.) (8 год.)

Утворення держави, її територія та статус. Зовнішньополітична діяльність Б.Хмельницького. Договір 1654 р. та його наслідки. Устрій Гетьманської держави, її суспільний лад. Обмеження та ліквідація автономії козацької України протягом ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Суспільно-політичний лад західноукраїнських земель другої половини ХVІІ ст. – третьої чверті ХVІІІ ст. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський та “Вічний мир” як поетапне обмеження території України. Право Гетьманської держави, його джерела та характерні риси. Гетьманські договірні статті ХVІІ-ХVІІІ ст. і зміни державно-правового статусу Гетьманщини. Гадяцький трактат і Конституція Пилипа Орлика. Становлення та розвиток суду і судочинства Гетьманщини. Кодифікація українського права («Права, за якими судився народ малоросійський», «Екстракт малоросійських прав», «Суд і розправа в правах малоросійських»). Універсали Б. Хмельницького як джерело українського права. Україно-шведська угода початку ХVІІІ ст. та її наслідки. Конституція П.Орлика та її значення. Державотворча діяльність І.Мазепи.

Джерела права України-Гетьманщини: звичаєве право (“козацьке” та церковне звичаєве право); система “ попередніх прав ” (Третій Литовський Статут нових видань, збірники Магдебурзького права); акти української (гетьманської) автономної влади (договірні статті, гетьманські універсали, ордери, інструкції, листи, декрети, акти Генеральної військової канцелярії); російське царське законодавство та форми його поширення в Україну; нормативні акти церковного права.

Кодифікація права України-Гетьманщини. Причини та наслідки перших кодифікаційних робіт в Україні. Приватні кодифікаційні збірники права. “Процесс краткий приказной, изданный при резиденции гетманской” (1734) та його перероблений варіант – “ Акцес ” (1743). “Права, за якими судиться малоросійський народ” (1743). Кодифікація права України в другій половині XVIII ст. “ Суд і розправа в правах малоросійських ” (1750) Ф. Чуйкевича. “ Екстракт малоросійських прав ” (1767) О. Безбородька. “ Екстракт із указів, інструкцій і настанов ” (1786).

Основні риси цивільного права. Суб’єкти цивільного права. Правоздатність і дієздатність суб’єктів. Об’єкти цивільного права. Речові права: інститути власності, володіння і сервітутне право. Право власності. Правові форми власності: загальнодержавна (загальновійськова), індивідуальна (приватна) і общинна (колективна). Правовий статус володіння. Форми поширення сервітутного й сусідського права. Зобов’язальне право. Види зобов’язань. Інститути зобов’язального права: договори купівлі-продажу, позики, застави, поруки, найму й дарування. Сімейно-шлюбне право та інститут опіки. Укладення й припинення шлюбу. Особисті і майнові відносини між подружжям, між батьками й дітьми. Права батьків щодо своїх дітей. Сутність інституту опіки. Правовий статус опікуна й опікуваного. Спадкове право. Права на спадщину для різних категорій спадкоємців. Право дітей на спадщину. Форми спадкування: на підставі заповіту та закону. Обмеження в успадкуванні.

Основні риси кримінального права. Приватно-правовий характер кримінального права Гетьманщини. Поняття злочину. Об’єкти й суб’єкти злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона злочину. Види злочинів: проти держави й релігії, проти життя, тілесної недоторканості, особистої свободи й честі людини, проти статевої моралі, військові та майнові. Мета й система покарань. Смертна кара та її види. Членоушкоджуючі та зганьблюючі покарання, ув’язнення й арешт позбавлення честі як види покарання. Майнові покарання.

Основні риси процесуального права. Характерні риси судового процесу. Єдиний (для кримінальних і цивільних правопорушень) порядок провадження справ перед судом й тенденції його поділу. Принципи змагального та слідчого або інквізаційного процесу. Докази в процесі: власне зізнання, письмові, присяга, свідчення сторін. Свідки (звичайні й офіційні). Стадії судового процесу: позов, попереднє слідство (слідчі дії позивача-потерпілого й суду), судові розгляд й постанови. Виконання судових постанов (екзекуція).

Змістовий модуль 2.

ТЕМА № 6. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (XVIІ – ПОЧ. ХХ СТ.) (8 год.)

Організація управління Галичиною і Буковиною після загарбання їх Австрією. Місцеве „самоврядування” та органи урядової адміністрації у Галичині, Буковині та Закарпатті. Джерела та система права на західноукраїнських землях в умовах австрійського панування. Судово-прокурорські органи на західноукраїнських землях в умовах австрійського панування. Революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях. Діяльність Галицького та Буковинського сеймів. Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Цивільний кодекс (1811). Цивільно-процесуальні кодекси (1781, 1845). Кримінальні кодекси (1787, 1803, 1852). Кримінально-процесуальні кодекси (1855, 1873). Основні риси цивільного (право власності, сімейно-шлюбне, спадкове право, зобов’язальне право) кримінального і процесуального права. Конституційне законодавство. Австрійсько-імперське конституційне законодавство як джерело права забезпечення особистих свобод і прав громадян у західноукраїнських землях другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Національні суперечності в Австро-Угорщині та її розпад у 1918 році.

Поширення російського територіально-адміністративного устрою в Україну. Органи та система управління російського царату в Україні. Поширення російського права в Україну в першій половині ХІХ ст. та в пореформений час.

Джерела права в Україні XIX ст. Кодифікація українського права початку XIX ст. “ Зібрання малоросійських прав ”. Литовський Статут видання 1811 р. “ Звід місцевих законів західних губерній ”. Скасування дії норм магдебурського права і Литовського Статуту та поширення на Лівобережну та Правобережну Україну “ Зводу законів Російської імперії ” “ Уложення про покарання кримінальні та виправні ” (1845). Основні риси кримінального і цивільного права в Україні першої половини XIX ст. Особливості правового регулювання цивільних відносин у Полтавській і Чернігівській губерніях (перша половина ХІХ століття). Розвиток права в другій половині XIX століття. Фабричне законодавство. Адміністративне законодавство. Посилення каральної політики царизму в Україні. Нові редакції Уложення про покарання кримінальні та виправні від (1866, 1885). Судові статути (1864) і специфіка їх запровадження в Україні. Основні риси цивільного й кримінального процесу за Судовими Статутами.

Дата добавления: 2015-05-10