Предмет, види та принципи соціально-трудових відносин

Під предметом соціально-трудових відносин розуміють соціально-економічні процеси і явища, які виникають у соціально-трудовій сфері. Їх можна поділити на три структурні блоки:

1. соціально-трудові відносини зайнятості;

2. соціально-трудові відносини, пов'язані з організацією та ефективністю праці;

3. соціально-трудові відносини, пов'язані з винагородою за працю.

Для кожного рівня соціально-трудових відносин специфічними є свої предмети відносин і взаємозв'язок між ними.

Як предмети соціально-трудових відносин на рівні індивідуумів виступають певні сторони в трудовому житті людини, зміст яких залежить від життєвого циклу людини (період від народження до закінчення шкільної освіти, період одержання роботи й поява родини, період трудового життя, старості) і специфіки цілей і завдань, що виникають на кожному етапі циклу. Предметом соціально-трудових відносин на першому етапі життєвого циклу можуть виступати: трудове самовизначення, профорієнтація, профспілкова освіта та ін. На наступному етапі визначальну роль у соціально-трудових відносинах будуть відігравати: соціально-професійний розвиток, професійна підготовка і перепідготовка, оцінка праці, її винагорода. На наступному етапі предметом соціально-трудових відносин може стати ступінь трудової активності.

Як предмет групових (колективних) соціально-трудових відносин, наприклад, між працівниками і роботодавцями може виступати кадрова політика в цілому, або її окремі елементи: атестація кадрів; контроль і аналіз трудової діяльності; оцінка ефективності праці; організація праці; нормування праці; трудові конфлікти і їхній розвиток; трудова мотивація.

Соціально-трудові відносини класифікуються на види:

- за змістом діяльності (виробничо-функціональні, фахово-кваліфікаційні, соціально-психологічні, суспільно-організаційні);

- за способом спілкування (безособові опосередковані, міжособові опосередковані);

- за суб’єктом (міжорганізаційні, внутрішньо-організаційні, внутрішньовиробничі);

- за обсягом владних повноважень (відносини по горизонталі та по вертикалі);

- за характером розподілу доходів (відповідно до трудового внеску, невідповідно до трудового внеску);

- за ступенем регламентованості (формальні, неформальні).

Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів вирішення проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їхнім характером, а саме тим, яким чином приймаються рішення в соціально-трудовій сфері. Базисну роль у формуванні типів соціально-трудових відносин відіграють принципи рівності або нерівності прав і можливостей суб'єктів соціально-трудових відносин. Залежно від того, якою мірою комбінуються базисні принципи, залежать конкретний тип соціально-трудових відносин.

Виділяють такі принципи соціально трудових відносин:

- принципи солідарності й субсидіарності;

- принцип “підпорядкування-панування”;

- рівноправне партнерство;

- конфлікт, конфліктне співробітництво, конфліктне суперництво;

- дискримінація.

Відповідно до цих принципів (характеристик) виділяють два полярних типи трудових відносин: патерналізм і соціальне партнерство.

Отже, виділяють такі типи соціально-трудових відносин: партнерство; патерналізм; конкуренція; солідарність; субсидіарність; дискримінація; конфлікт (рис. 6.2).

Типи соціально-трудових відносин

партнерство

патерналізм

конкуренція

солідарність

субсидіарність

дискримінація

конфлікт

Рис. 6.2 Типи соціально-трудових відносин

Партнерство передбачає здійснення захисту своїх інтересів суб'єктами соціально-трудових відносин та їх самореалізацію в політику узгодження взаємних пріоритетів.

Патерналізм (державний) передбачає практично повну регламентацію державою соціально-трудових відносин.

Конкуренція - наявність значної кількості незалежних покупців та продавців на ринку праці та можливість для них вільно входити та покидати ринок праці.

Солідарність - ідеал, вироблений людством у процесі соціально-економічного розвитку, передбачає спільну відповідальність людей, яка базується на особистій відповідальності, узгодженості та спільності інтересів.

Субсидіарність означає прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації у досягненні своїх цілей.

Дискримінація - це основане на свавіллі незаконне обмеження прав суб'єктів соціально-трудових відносин. Виділяють види дискримінації.

Дискримінація при найманні на роботу (при звільненні з роботи) відбувається тоді, коли ту чи іншу групу населення за інших рівних умов останніми беруть на роботу і першими звільняють, в наслідок чого рівень безробіття в цих групах населення є більш високим.

Дискримінація при виборі професії чи просуванні по службі відбувається, коли якійсь групі населення забороняють чи обмежують доступ до певних видів діяльнос ті, професій, посад, незважаючи на те, що ці люди здатні виконувати такі роботи.

Дискримінація при оплаті праці виникає у разі більш низької оплати праці одних працівників у порівнянні з іншими за виконання однієї і тієї ж роботи, тобто в тому випадку, коли розходження в оплаті праці не пов'язані з різницею в ефективності праці.

Дискримінація при одержанні професійної підготовки може виражатися в обмеженні доступу до одержання професійної підготовки чи в наданні освітніх послуг більш низької якості.

Конфлікт - це зіткнення суб'єктів взаємодії, викликане протилежною направленістю цілей, інтересів, поглядів. Вирізняють трудовий конфлікт - різновидність соціального конфлікту. Причинами трудових конфліктів можуть бути обставини, пов'язані з технічно-технологічними параметрами виробництва, а також економічними, адміністративно-управлінськими, соціально-психологічними аспектами діяльності.

За характером впливу на результати економічної діяльності та якість життя людей соціально-трудові відносини бувають двох видів: конструктивними (сприяють успішній діяльності підприємства та суспільства) та деструктивними (не сприяють успішній діяльності підприємства та суспільства).

Конструктивними можуть бути відносини співробітництва, взаємодопомоги, конкуренції, які організовані так, щоб сприяти досягненню позитивних результатів.

Деструктивні взаємовідносини виникають тоді, коли загальна направленість інтересів співробітників і соціальних груп не відповідають цілям підприємства.

Дата добавления: 2015-05-07