РОЗДІЛ VI! 10 страница

Конституція України закріплює загальну можливість люди­ни звернутися до суду з метою захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина на основі Основного Закону. Це положення гарантується й за відсутності інших норматив-

-277-

но-правових актів. Суд зобов'язаний створювати належні умо­ви для виконання особою своїх прав і свобод, охороняти і за­хищати у разі порушення, відновлювати порушені права і сво­боди.

Отже, держава створює умови для реалізації прав і свобод людини і громадянина шляхом вольової правової діяльності су­дових установ. А закони України встановлюють норми, згідно з якими повинна відбуватися сама процедура звернення грома­дянина і вирішення його звернення в судах. Так, Закон Украї­ни «Про звернення громадян» закріплює загальний порядок звернення громадян до органів державної влади, місцевого са­моврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, ор­ганізацій незалежно від форм власності, засобів масової інфор­мації, посадових осіб відповідно до функціональних обов'язків з пропозиціями, скаргами та зауваженнями. Як орган держав­ної влади суд вирішує питання по зверненнях громадян на ос­нові закону.

Інші закони, такі як Цивільно-процесуальний кодекс Украї­ни, Кримінально-процесуальний кодекс України, Господар­сько-процесуальний кодекс України закріплюють відповідний порядок вирішення питання по зверненню громадян у судах різної компетенції та залежно від того, яка група чи вид та якою мірою права порушені, залежно від того, ким вони пору­шені. Все це впливає на особливості розгляду в суді цих звер­нень.

Підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють питан­ня звернення громадян до суду, — це укази Президента Украї­ни, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі норматив­но-правові акти (інструкції, розпорядження, розпорядження, накази Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Мініс­терства внутрішніх справ та ін.), в яких закріплено детальні роз'яснення і рекомендації щодо порядку звернення та розгля­ду звернень громадян у судових установах, ведення докумен­тообігу в цих установах, порядку виконання рішень суду з пи­тань звернень громадян. Наприклад, постанова Кабінету Мі­ністрів України «Інструкція з діловодства за зверненнями гро­мадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, органі-

-278-

заціях незалежно від форм власності, в засобах масової інфор­мації» від 14 квітня 1997 р. Однак у практичній діяльності су­дів існують певні недоліки при прийнятті та розгляді звернень громадян, зокрема: а) недостатнє врегулювання термінів вирі­шення окремих справ; б) бюрократизм і тяганина при наданні громадянам інформації на їх вимогу; в) недостатнє вивчення доказів і прийняття необгрунтованих рішень; г) недостатній контроль при виконанні рішень та ін.

Останнім часом відповідно до Конституції України на суди покладено повноваження щодо забезпечення таких природних прав людини: а) свободи й особистої недоторканності; б) недо­торканності житла; в) таємниці листування, телефонних роз­мов, телеграфної та іншої кореспонденції. їх сутність полягає в наданні згоди щодо обмеження цих прав спеціально уповно­важеними органами за наявності підстав, передбачених зако­ном. Покладення на судові органи таких повноважень є логіч­ним тому, що перед органами прокуратури, які раніше давали санкції на арешт, обшуки житла та обмеження таємниць пере­говорів та кореспонденції, стоять завдання підтримання дер­жавного обвинувачення в суді. Тобто цей державний орган є зацікавленим у результатах кримінального судочинства з пози­ції обвинувачення.

Отже, питання судового забезпечення прав і обов'язків ре­гулюється законодавством України на всіх рівнях нормативних актів. Деякі відносини все ж достатньо не закріплені в законо-—-давегві й потребують нормативного врегулювання шляхом прийняття нових нормативно-правових актів. Удосконалення потребує і судово-процесуальна практика.

§ 3. Діяльність прокуратури України

із забезпечення прав, свобод і обов'язків

людини та громадянина

Порушення прав людини можуть мати місце при здійсненні

Дізнання, попереднього слідства; проведенні оперативно-роз-

шукової діяльності органами і підрозділами, що уповноважені

її здійснювати; розгляді справ у суді; виконанні судових рі-

-«ень. Отже, на органи прокуратури покладено функції із за-

-279-

безпечення реалізації прав і свобод та обов'язків людини і гро­мадянина: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у ви­падках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, ді­знання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'я­заних з обмеженням особистої свободи громадян.

Конституція України не передбачає таких функцій прокура­тури, як здійснення загального нагляду і проведення досудово-го слідства. Разом з тим прокуратура продовжує виконувати ці функції відповідно до чинного законодавства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за здійсненням законів всіма суб'єктами права та до сформування системи досудового слідства і введення в дію за­конів, що регулюють його функціонування. Закон України «Про прокуратуру» закріплює, що «прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господар­ського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органа­ми, військовими частинами, політичними партіями, громад­ськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами¹.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всебічне за­безпечення верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республі­ки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Вісник прокуратури. - 1999. - № 1. - С 104-105 (зі змінами від 17 січня 2002 р. № 2981-Ш).

-280-

системи, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та
міжнародними правовими актами соціально-економічних, по­
літичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового
статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення¹.

До системи органів прокуратури входять: а) Генеральна прокуратура України; б) прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах облас­них); в) міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури; г) військові прокуратури. До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військо­ва прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах мі­ських). Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується Генеральним прокурором України.

Кожна людина з метою захисту своїх прав може звертатись до прокурорів будь-якої ланки прокурорської системи. Законо­давство гарантує об'єктивний розгляд звернень і вирішення питань, зазначених у зверненні, по суті. Згідно із Законом Ук­раїни «Про прокуратуру» (ст. 12) на органи прокуратури по­кладено обов'язок розглядати звернення громадян у разі пору­шення їх прав та свобод, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма орга­нами, підприємствами, установами, організаціями та посадо­вими особами та проводить особистий прийом громадян. Прий­няте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящо­му прокурору або до суду.

Генеральний прокурор України, заступники Генерального прокурора, начальники управлінь та відділів Генеральної про­куратури України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та Севастополя, міські, районні, міжра-

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Вісник прокуратури. - 1999. - № 1. - С 104-105 (зі змінами від 17 січня 2002 р. № 2981-Ш).

-281 -

йонні, прирівняні до них прокурори проводять всебічний, ква­ліфікований, своєчасний розгляд і вирішення заяв і скарг гро­мадян та юридичних осіб, які не підвідомчі суду та не віднесені до компетенції інших органів.

Генеральний прокурор України приймає рішення про поря­док перевірки та дає відповіді на скарги, які не є на контролі у Голови Верховної Ради України, його заступників та Прези­дента України, а на звернення народних депутатів України — також заступники Генерального прокурора. Листи інших поса­дових осіб розглядаються в загальному порядку. Про результа­ти розгляду всіх звернень народних депутатів України з приво­ду пропозицій, заяв і скарг громадян відповіді надсилаються відповідними прокурорами незалежно від того, чи просить про це депутат.

Скарги і заяви вирішуються в місячний строк з дня надхо­дження, а ті, що не потребують додаткового вивчення і пере­вірки — не пізніше 15 днів. У необхідних випадках строк розгляду заяв і скарг може бути продовжено прокурором або його заступником з повідомленням про це заявників і посадо­вих осіб, які взяли звернення на контроль.

У загальному порядку розглядаються заяви і скарги грома­дян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телеба­чення. Про результати повідомляються заявники.

Проводиться своєчасно перевірка повідомлень прокурорами в засобах масової інформації про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину, і вони негайно реагують на них відповідно до процесуального закону.

Скарги, за якими прокуратура проводить перевірку, долу­чаються до наглядового провадження, а скарги на порушення закону під час слідства і дізнання — до кримінальних справ.

Не розглядаються і не реєструються в органах прокуратури анонімні скарги та заяви. Такі повідомлення про злочини або про осіб, що їх вчинили, можуть бути надіслані до органів, що ведуть оперативно-розшукову діяльність.

У відповідях заявникам викладаються мотиви відмови в за­доволенні скарг з посиланням на закон, а також на матеріали перевірок.

-282-

Інформацію про результати перевірок скарг за дорученням керівництва Генеральної прокуратури України повинні підпи­сувати прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори.

У Генеральній прокуратурі України приймаються до прова­дження скарги, як правило, після їх розгляду прокурорами Ав­тономної Республіки Крим, областей, міста Києва, Севастопо­ля та прирівняними до них прокурорами. Після прийняття рі­шення Генеральним прокурором України провадження по скарзі в органах прокуратури припиняється, про що спові­щається заявник, а також відповідна прокуратура. В разі пові­домлення нових фактів, вони підлягають перевірці у встанов­леному порядку.

Приймати рішення і давати відповіді заявникам про відхи­лення скарг мають право:

—у міських і районних прокуратурах та прирівняних до них —
прокурори та їх заступники;

—у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей,
міста Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах —
прокурори та їх заступники; крім того — начальники управлінь,
відділів та старші помічники, за винятком скарг на судові рі­
шення, що набрали законної сили;

—у Генеральній прокуратурі України — Генеральний проку­
рор, його заступники, начальники управлінь або відділів.

При повторному відхиленні скарг відповіді на них дає керів­ництво прокуратур. У десятиденний строк повертаються підві­домчі суду заяви, скарги та додані до них документи заявнику або органу, який надіслав їх до прокуратури, за винятком скарг на судові рішення, що набрали законної сили. Одночасно їм роз'яснюється порядок розгляду таких звернень з посилан­ням на закон. Скарги, вирішення яких належить до компетен­ції інших органів, у той самий строк повинні надсилатися за належністю або повертатися заявнику з відповідними роз'яс­неннями.

Генеральний прокурор України, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, міські, районні та прирівняні до них прокурори особисто приймають громадян не рідше одного разу

-283-

на тиждень. Графіки прийому громадян і роз'яснення порядку розгляду скарг в органах прокуратури розміщуються на видно­му місці у приміщеннях прокуратур.

Крім розгляду скарг прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі із вдосконалення та роз'яс­нення законодавства. Однак діяльність органів прокуратури, інших правоохоронних органів ще не повною мірою відповідає вимогам сьогодення щодо забезпечення прав людини і грома­дянина. Верховна Рада України в постанові «Про засади дер­жавної політики в галузі прав людини» від 17 червня 1999 р. визначила певні напрями реформування цих органів; а) ство­рення ефективної судової влади як гаранта прав і основних свобод людини і громадянина відповідно до Конституції Украї­ни; б) спрямування діяльності прокуратури на зміцнення де­мократичної, соціально-правової держави та забезпечення вер­ховенства права, додержання прав і основних свобод людини і громадянина; в) створення належного механізму реалізації права громадян на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяль­ності органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, посадових і службових осіб.

Отже, прокуратура в Україні забезпечує реалізацію політич­них, економічних, соціальних, особистих та інших прав і обов'язків людини і громадянина. Потребує удосконалення нормативне регулювання та практика діяльності прокуратури на всіх рівнях її системи.

§ 4. Діяльність Служби безпеки України із забезпечення прав, свобод та обов'язків

людини і громадянина

Служба безпеки України (СБУ) — державний правоохо­ронний орган спеціального призначення, на який Законом¹ покладено завдання щодо забезпечення державної без­пеки України, а саме: а) захист державного суверенітету,

¹ Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р // ВВР. - 1992. - № 27. - Ст. 382.

-284-

конституційного ладу та територіальної цілісності України; "б) забезпечення економічного, науково-технічного та оборон­ного потенціалу України; в) забезпечення законних інтересів держави та прав і свобод людини; г) боротьба з розвідувально-підривною діяльністю іноземних спеціальних служб, окремих організацій, груп і осіб; д) попередження, виявлення і припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки люд­ства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки; є) попередження, розкриття і розслідування інших, передбачених законодавством, проти­правних дій, що безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

СБУ, її органи, посадові та службові особи діють за принци­пами: а) законності; б) поваги до прав і гідності людини; в) позапартійності та відповідальності перед народом України. В оперативно-розшуковій діяльності СБУ поєднує принципи одноособовості та колегіальності; гласності та відкритості; кон­спірації.

У своїй повсякденній роботі із забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина СБУ керується Конституцією і законами України, міжнародними правовими актами відповід­ного змісту, згоду на застосування яких надано Верховною Ра­дою України, іншими законодавчими актами України. Вона діє на основі додержання прав людини і зобов'язана: а) поважати гідність людини та гуманно до неї ставитися; б) не допускати розголошень інформації про особисте і сімейне життя. У ви­падках попередження і розкриття злочинів окремі права і сво­боди людини та громадянина можуть обмежуватися на закон­них підставах у порядку і межах, передбачених Конституцією і законами України. Неправомірне обмеження законних прав і свобод людини недопустиме і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Органи СБУ, їх службові та посадові особи у випадках порушення прав і свобод людини при вико­нанні службових обов'язків зобов'язані вжити всіх необхідних заходів до відновлення цих прав та відшкодування спричине­них моральних і матеріальних збитків, притягнення винних до юридичної відповідальності. В ра й обмеження прав людини органи СБУ зобов'язані на вимогу громадян надати їм у місяч-

-285-

ний термін відповідні пояснення щодо обмеження прав. Грома­дяни мають право оскаржити до суду дії посадових і службових осіб СБУ.

До системи СБУ входять: а) Центральне управління СБУ;

б) підлеглі"йотиурепональні органи; в) органи СБУ в Автоном­
ній Республіці Крим; г) органи військової контррозвідки;
д) військові формування СБУ; є) навчальні, науково-дослідні
та інші установи СБУ.

До складу Центрального управління СБУ входять: а) Голова СБУ; б) розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка;

в) органи захисту національної безпеки, боротьби з корупцією
та організованою злочинністю; г) підрозділи інформаційно-
аналітичної, оперативно-технічної роботи та оперативного до­
кументування; д) слідчий апарат; є) підрозділ урядового зв'яз­
ку; є) підрозділ по роботі з особовим складом; ж) адміністра­
тивно-господарський, фінансовий, військово-медичний підроз­
діли; з) інші підрозділи відповідно до організаційної структури
СБУ.

До повноважень Центрального управління СБУ відносяться: а) організація роботи щодо забезпечення державної безпеки України; б) контроль і координація діяльності підпорядкова­них органів; в) внесення Президентові України пропозицій щодо видання нормативно-правових актів з питань державної таємниці та деяких інших; г) видання наказів, розпоряджень, вказівок та ін.

До регіональних органів СБУ відносяться: а) головні управ­ління, управління в Автономній Республіці Крим, м. Києві, об­ластях та м. Севастополі; б) міжрайонні, районні та міські під­розділи СБУ; в) підрозділи на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях; г) підрозділи у військових формуваннях.

Керівництво діяльністю СБУ, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ. Він несе персональну відповідальність за виконання покладених на цю службу завдань, має заступників, яких за його поданням призначає Президент України. Колегі альним дорадчим органом СБУ є колегія. Вона визначає шляхи виконання покладених на СБУ завдань, приймає рішення з ос­новних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Колегія СБУ приймає рішення більшістю го-

-286-

лосів. Рішення є юридично значимими тільки після їх оголо­шення наказами Голови СБУ. До складу колегії входять Голова СБУ, його заступники, Голова Головного Управління СБУ Ав­тономної Республіки Крим та інші особи, крім народних депу­татів України, які призначаються Президентом України за по­годженням з Верховною Радою України. Перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до закону зупиняється. Коле­гія діє на підставі положення про колегію СБУ, яке затверджу­ється Президентом України.

До кадрів СБУ відносяться: а) співробітники-військовослуж-бовці; б) працівники, які уклали трудовий договір з СБУ; в) військовослужбовці строкової служби. Кількісний склад співробітників СБУ визначається Президентом України за по­данням Голови СБУ, виходячи з потреб надійного захисту дер­жавної безпеки України, в межах встановленого бюджету. Від­повідно до основних завдань СБУ зобов'язана: а) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного про­ведення державними органами та органами місцевого самовря­дування внутрішньої та зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науко­во-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України; б) здійснювати розвідувальну діяльність відповідно до закону; в) здійснювати заходи контр-розвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньо­політичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою гро­мадян України за кордоном; г) виявляти, припиняти та роз­кривати злочини, розслідування яких віднесено законодав­ством до компетенції СБУ; д) проводити дізнання і слідство у цих справах; є) розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених злочинів; є) здійснювати контррозві-дувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинен­ня і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяль­ності проти України; ж) забезпечувати захист державного су­веренітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх

-287-

об'єднань; з) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військо­вих формувань, дислокованих на території України, енергети­ки, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших га­лузей господарства; і) брати участь у розробці та здійсненні за­ходів щодо захисту державних таємниць України, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, уста­новам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України; к) здійснювати відповідно до за­конодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки; л) у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які бе­руть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання опе­ративної та іншої інформації про наявність загрози "їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації та по­новленні прав незаконно репресованих осіб; м) сприяти При­кордонним військам України в охороні державного кордону України; н) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзви­чайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслід­ків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епі-зоотій та інших надзвичайних ситуацій; о) подавати наявними силами і засобами, в тому числі технічними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю; п) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, пе­ребування на її території іноземців та осіб без фомадянства, прикордонного режиму і митних правил; р) забезпечувати за­секреченим і шифрованим зв'язком державні органи України 1 посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України; с) проводити наукові досліджен­ня і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх ре­зультати в практику діяльності СБУ; т) виконувати за доручен­ням Верховної Ради України або Президента України інші зав­дання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

-288-

СБУ, її органи і співробітники для виконання покладених на них обов'язків мають право: а) вимагати від громадян та по­садових осіб припинення правопорушень і дій, що перешко­джають здійсненню повноважень СБУ, перевіряти у зв'язку з цим документи, які посвідчують 'їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза вте­чі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності; б) мати слідчі ізолятори для тримання осіб, взятих під варту та затриманих органами СБУ; в) вико­ристовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать громадянам (крім транс­портних засобів дипломатичних, консульських та інших пред­ставництв іноземних держав і організацій, транспортних засо­бів спеціального призначення), для проїзду до місця події, при­пинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які пі­дозрюються в їх вчиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги; г) виключ­но при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ, пересліду­ванні осіб, що підозрюються у 'їх вчиненні, заходити в жилі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин; д) проводити гласні й негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»; є) здійснювати співробітництво з фомадянами Ук­раїни та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності та конфіденцій­ності цих відносин; є) користуватися на договірних засадах жилими та іншими приміщеннями фомадян; ж) направляти військовослужбовців СБУ для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконан­ня конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; з) в інтересах розвідки, контррозвідки та оперативно-розшуко-вої діяльності створювати інформаційні системи та вести опе­ративний облік в обсязі й порядку, що визначаються завдання­ми, покладеними на СБУ законами; і) морально і матеріально заохочувати співробітників СБУ та інших осіб за заслуги із за-

Дата добавления: 2015-05-10