Соціальні норми: поняття й класифікація

Розвиток цивілізації визначило становлення й функціонування безлічі різних систем норм, взаємозалежних між собою. Маючи на увазі різноманіття норм, що діють у різних сферах життя суспільства, їхні тісні взаємозв'язки, можна говорити про "систему систем" норм. "Від інших видів норм, використовуваних у суспільстві, властиво соціальні норми відрізняються сферою дії, способом формування, змістом, функціями, способами підкріплення — санкціонування, механізмами поширення й дії"¹.

Цілісна, динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства, коштами суспільного керування, організації й функціонування держави, забезпечення погодженої взаємодії людей, прав людини, стимулювання росту добробуту народу. Соціальна норма - це правило гуртожитку людей, правило соціально значимого поводження членів суспільства. Правила, що регулюють поводження людей, дії соціальних груп, колективів, організацій, у своїй сукупності й становлять систему соціальних норм.

Система соціальних норм відображає досягнутий щабель економічного, соціально-політичного й духовного розвитку суспільства, у ній проявляються історичні й національні особливості життя країни, характер державної влади, якість життя людей. Норми, що регулюють суспільні відносини, конкретизують об'єктивні закони, тенденції суспільного розвитку, тобто такі закономірності, які діють із історичною необхідністю. Об'єктивний характер цих законів, тенденцій органічно пов'язаний з науковим пізнанням і використанням їхніми людьми й своєї цілеспрямованої соціальної діяльності. Соціальні норми зв'язані також із законами технічних-природно-технічних наук, з науково-технічним прогресом суспільства, всієї цивілізації.

Система соціальних норм складається з різних груп норм, що діють у взаємозв'язках між собою. У підходах до їхньої класифікації можуть бути застосовані як основні, так і дополнигельные, комплексні критерії. Ураховуються специфіка дії норм, сама якість правил поведінки, стимули й гарантії реалізації норми. Б роботах сучасних вітчизняних вчених-юристів дані класифікації соціальних норм, які мають певні розходження, особливості в найменуванні окремих груп норм. Так, професор Н. И. Матузов називає серед соціальних норм правові, моральні, політичні, эстетические, релігійної, сімейної, корпоративні, норми звичаїв, традицій, звичок, ділові звичаї, правила етикету, коректності, пристойності, обрядів, ритуалів¹. Професор М. Н. Марченко в підручнику по теорії держави й права в системі соціальних норм розглядає право, мораль, звичай². Професор В. Н. Хропанюк підрозділяє соціальні норми по двох підставах: по способі їхнього встановлення (створення) і по коштам охорони їх від порушень. Він виділив на основі цього такі соціальні норми: норми права, норми моралі (моральності), норми громадських організацій, норми звичаїв, норми традицій, норми ритуалів. По змісту серед соціальних норм їм виділені політичні, технічні, трудові, сімейні норми, норми культури, релігії й ін. ³ Різні думки висловлені по питанню про так званих технічні норми.

Соціальні норми - регулятори відносин між людьми, групами, соціальними общностями - варто класифікувати залежно від характеру суспільних відносин, які регулюють ці норми. До соціальних норм ставляться економічні, політичні, правові, моральні, релігійні, эстетические й ін.

У процесі регуляції суспільних відносин активна роль однієї групи соціальних норм доповнюється, коректується іншими групами. Взаємодія конкретних норм, груп норм у єдиній системі соціальних норм розкриває комплексні властивості вхідних у систему складових частин. Ефективність дії соціальних норм знаходить вираження в досягненні, підтримці громадської згоди громадян, міцному громадському порядку, атмосфері справедливого соціального партнерства й ініціативи, соціальній відповідальності, свідомому дотриманні норм громадянами.

Соціальні норми по своїй природі є певний стандарт поводження. При виділенні різновидів норм ураховуються також спосіб усвідомлення й регулювання поводження, форма санкцій за недотримання норми. У поняття "соціальна норма" входять конкретні, так сказати, детальні правила й правила широкого характеру, що втілюють основні ідеї громадського життя, які йменуються принципами. Більше детальні правила органічно пов'язані з відповідними принципами, є їхнім вираженням у конкретних суспільних зв'язках, життєвих ситуаціях.

Принципи й конкретні правила поведінки здійснюють регулюючої, контрольної, виховну функції. Наприклад, активний вплив на суспільні відносини через регулювання вольового поводження людей шляхом впливу на його мотиви роблять не тільки конкретні юридичні або моральні правила, але і юридичні або моральні принципи. Принципи справедливості й гуманізму, демократизму, поваги прав людини, законності й інші глибоко впливають на вибір певного варіанта поводження людей, соціальних груп, колективів й у випадку відсутності норми, що безпосередньо регулює даний вид відносин- Соціальні норми пов'язані з інтересами людини, суспільства й цілому, а також з інтересами соціальних груп, міжнародного співтовариства. Соціальні норми, що виражають інтереси, цінності, всім людям, соціальним групам, всьому міжнародному співтовариству, можна назвати загальнолюдськими нормами. Ці об людські норми й принципи втримуються у внутрішньодержавному й міжнародному праві, у дійсних, життєвих відносинах людей і народів.

У нерозривному зв'язку й взаємодії з економічними, політичними, корпоративними й іншими нормами перебувають норми права¹.

Дата добавления: 2015-05-10