Поняття систематизації законодавства

Систематизація законодавства - це постійна форма розвитку й упорядкування діючої правової системи. У сучасних цивілізованих державах є значне число нормативних актів, прийнятих різними правотворческими органами. Правотворчество не може зупинитися на певному етапі, а увесь час перебуває в русі, розвитку в чинність динамізму соціальних зв'язків, виникнення нових потреб громадського життя, що вимагають правового регулювання. Постійно мінлива правова система, її розвиток й удосконалювання, прийняття нових нормативних актів, внесення в них змін, скасування застарілих нормативних рішень об'єктивно обумовлюють упорядкування всього комплексу діючих нормативних актів, їхнє укрупнення, приведення в певну науково обґрунтовану систему, видання різного роду збірників і зборів законодавства, Така діяльність по приведенню нормативних актів у єдину, упорядковану систему звичайно називаються систематизацією законодавства.

По-перше, систематизація законодавства необхідна для розвитку законодавства. Аналіз й обробка діючих нормативних актів, угруповання правових приписань за певною схемою, створення внутрішньо єдиної системи актів є необхідними умовами ефективності правотворческой діяльності, сприяють ліквідації пробілів, устарелостей і протиріч у чинному законодавстві.

По-друге, систематизація законодавства забезпечує зручності при реалізації права, можливість оперативно знаходити й правильно тлумачити всі потрібні норми.

По-третє, систематизація законодавства є передумовою цілеспрямованого й ефективного правового виховання, наукових досліджень, навчання студентів.

У різні періоди життя держави потреба в систематизації законодавства буває різна. Коли накопичується протягом багатьох лет великий обсяг нормативно-правового матеріалу, коли діє значне число нормативних актів, прийнятих у різний час і до того ж перекривають один одного, що діють в усіченому обсязі або попросту застарілих, що фактично втратили чинність, систематизація законодавства особливо необхідна. В умовах же істотного ламання, революційного перетворення правової системи, коли скасовуються цілі нормативні блоки, що регулюють відживаючому, підлягаючому істотному реформуванню відносини, коли по суті справи створюється якісно нова суспільно-економічна система, що об'єктивно вимагає обновлених законів, систематизація законодавства як би йде на другий план.

Нині в Росії темпи правотворческой й у першу чергу законодавчої діяльності як ніколи високі. Створюються сотні й тисячі нових нормативних актів, що істотно міняють характер й основні принципи правового регулювання. Однак якщо зараз не займатися впорядкуванням діючої нормативної бази, що збільшується досить швидкими темпами, у майбутньому виникнуть більші труднощі в знаходженні й використанні діючих норм права, хаос і плутанина в російському нормативному господарстві. Справа ускладнюється ще й тим, що зараз, коли створюється практично нова правова система в Російській Федерації, потрібно терміново вирішити також долю формально діючих нормативних актів Росії і їхніх частин, які повністю або частково суперечать новим нормативним рішенням або попросту безнадійно застаріли.

Звичайно в поняття систематизації законодавства включаються чотири самостійні форми правової діяльності:

1) збір державними органами, підприємствами, фірма
мі й іншими установами й організаціями діючих нормативних актів, їхня обробка й розташування по певній системі, зберігання, а також видача довідок для зацікавлених органів, установ, осіб по їхніх запитах (облік нормативних актів);

2) підготовка й видання різного роду зборів і збірників
нормативних актів (інкорпорація законодавства);

3) підготовка й прийняття укрупнених актів на базі об'єднання норм розрізнених актів, виданих по одному питанню (консолідація законодавства);

4) підготовка й прийняття нових актів (типу кодексів), у які містяться як виправдали себе норми колишніх актів, так і нові нормативні приписання (кодифікація законодавства).

Дата добавления: 2015-05-10