Бібліотечна справа в Україні в XVІІІ ст

Історія бібліотек приватних осіб, церковних і світських установ тісно пов’язана з історією українського книговидання і книгарства. Майже у кожній книгозбірні були наявні богослужбові або богословські книжки, а також правничі рукописи, літописи та інші праці. З життя окремих монахів зрозуміло, що деякі з них мали власні книги, — переписані ними власноруч, отримані як подарунок або куплені. У XVII – на початку XVIII ст.. головними сховищами книжкових скарбів, як рукописних, так і друкованих, були монастирські та церковні бібліотеки. Якщо монастир володів друкарнею, то частину видань бібліотеки складали власні видання монастиря. Частина книжок купувалась, а решта накопичувалась. Поряд з монастирськими книгозбірнями також існували відомі бібліотеки при різних школах: при Київській академії, при Чернігівському та Харківському колегіумах. Бібліотекарі мали старанно стежити за розвитком навчального процесу та потребами навчальних курсів і допомагати префектові формувати замовлення для книгозбірні: студенти не повинні були відчувати «ні браку потрібних книжок, ні надміру – непотрібних». З цією метою до початку навчального року бібліотекарі мали упорядкувати та актуалізувати каталог, а ректор мав бути поінформований про стан забезпечення студентів і викладачів книгами. Досить важливими та великими були приватні бібліотеки. Значну збірку слов’янських, латинських та польських книг мав у XVII столітті Петро Могила. Після його смерті бібліотека перейшла до Київської Академії. Таким чином, у XVII – XIII століттях існувало чотири види бібліотек: церковні, монастирські, при навчальних закладах та приватні книгозбірні.

6. Університетські та інші бібліотеки в Україні у першій половині XІX ст..

В 60-х рр. 19 ст виникли народні б-ки,вони були результатом руху громадськості,які боролися за поширення грамотності. Одним з видів публічних б-к – платні, б-ки для заможних. Платні б-ки були лише у великих містах. Фонди народних б-к в основному створювались на приватні пожертви. Народні б-ки мали за мету розповсюдження знань та підвищення культурно-освітнього рівня селянства. Народні б-ки працювали з шкільними та іншими суспільними організаціями. Б-ки духовних відомств – православні, римо-католицькі, греко-католицькі, б-ки єврейської громади. Були також б-ки церковних товариств. З 1909р. у Львові відкритий Український національний музей, який також мав свою б-ку. У 1 половині 19 ст в Україні, окрім інститутів діяли різні навчальні курси, а б-ки при інститутах мали статус наукових. Також діяли б-ки при гімназіях, колегіумах та ліцеях

Дата добавления: 2015-05-08